Презентація "Медіаосвіта в позашкіллі"

Медіаосвіта в позашкіллі Досвід дослідно-експериментальної роботи з проблеми «Система формування медіаграмотності учасників освітнього процесу комунального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості № 6» Харківської міської ради» (2019 — 2024 рр.).

Актуальність Медіаосвіта спрямована на формування медіаімунітету, який забезпечує безпечне та комфортне перебування індивіда у медіапросторі. Медіаімунітет необхідний в умовах високого рівня споживання медійної продукції; посилення впливу медіапростору на свідомість особистості; сприйняття індивідом об’єктивної реальності – довкілля, діяльності людей, війн, конфліктів, стилю життя, в залежності від того, як їх презентують медіа; значного впливу медіа на формування життєвих цінностей, оцінок поточних подій, поведінки; доступності інформації, яка спотворює картину світу; посилення деструктивних впливів медіапродукції на особистість.

Підготовчий етап експерименту В закладі була проведена ретельна підготовка до експерименту: опрацьовані наукові і науково-практичні педагогічні і психологічні літературні джерела з питань медіаосвіти; створений банк даних для використання учасниками освітнього процесу; сформована творча група у складі педагогів – дослідників; визначені інструменти, критерії оцінювання медіаграмотності і готовності педагогів до впровадження медіаосвіти. Проведений вимір рівня медіаграмотності учасників освітнього процесу закладу та стан медіаосвітньої активності, проаналізовані результати соціологічного дослідження, сформовані практичні рекомендації щодо формування медіакомпетентностей дорослих і дітей.

Інструменти виміру медіакомпетентностей. Тести для вихованців 12 — 16 років. Анкети для педагогів та батьків. Фокус – група “Вплив медіа на суб’єктивне психологічне благополуччя особистості” для батьків та педагогів. Фокус – група “Ставлення до впровадження медіаосвіти у освітній процес закладу” для педагогів. Одночасно із соціологічними дослідженнями здійснювалось спостереження за освітнім процесом, вивчалася відповідна документація, аналізувалися навчальні програми гуртків.

Стан медіаосвіти у позашкіллі В освітньому процесі позашкілля є чимало викликів, пов’язаних з медіаосвітньою діяльністю. Медіакомпетентності керівників гуртків потребують суттєвого поглиблення. Медіаосвіта найчастіше здійснюється фрагментарно. Більшість навчальних програм не містить навіть елементів медіаосвіти, що вимагає від педагогів пошуків шляхів поєднання навчальної програми з медіаосвітою. Практично відсутнє методичне забезпечення медіосвіти. Технічне оснащення не відповідає сучасним вимогам.

Запровадження системи медіаосвіти На підставі аналізу отриманої інформації про стан медіаграмотності, творча група дійшла висновку про необхідність системної, цілеспрямованої, послідовної роботи із запровадження медіаосвіти для усіх учасників освітнього процесу закладу, тобто, реалізації відповідного довгострокового проєкту. Для «ЦДЮТ №6» таким проєктом став експеримент з медіаосвіти. Дослідно-експериментальна робота проводиться згідно Програми дослідно-експериментальної роботи регіонального рівня з проблеми «Науково-методичні основи створення моделі наскрізної медіаосвіти в закладах освіти Харківської області». Програма реалізується під патронатом Харківської академії неперервної освіти.

Концептуально-діагностичне забезпечення експерименту. Визначення методологічної основи дослідно-експериментальної роботи. Осмислення теоретичного підґрунтя дослідження. Окреслення методів наукового дослідження. Визначення проблеми дослідження: «Система формування медіаграмотності учасників освітнього процесу». Розробка Програми дослідно-експериментальної роботи.

Методологічна основа дослідно-експериментальної роботи Змістовно-аналітичний підхід: виявлення змісту медіаосвіти в Україні та за кордоном. Компаративістський підхід: визначення специфіки медіаосвіти в Україні та за кордоном. Особистісний підхід: визнання унікальності особистості, її інтелектуальної та моральної свободи, права на повагу. Компетентністний підхід, спрямований на формування компетентної особистості. Системний підхід: виділення інтегративних інваріантних зв’язків і стосунків. Аксіологічний підхід: врахування ціннісних орієнтацій в розвитку особистості. Історичний підхід: наступність минулого і сьогодення.

Теоретичне підґрунтя дослідження Термінологія, базові поняття, теорії медіаосвіти розробляються з середини минулого століття. Складний феномен медіаосвіти знаходить своє тлумачення в ідеологічній, протекціоністській, практичній, естетичній, культурологічній, семіотичній та інших теоріях. Значного поширення набула теорія, в якій медіаосвіта тлумачиться як засіб формування критичного мислення. Новітні теорії лідерів думок, спіралі мовчання, пізнання, навчання розкривають механізми дії медіа та досягнення ними ефектів. В концепціях медіаосвіти переважають виховні, навчальні та креативні підходи до використання можливостей медіа.

Методи наукового дослідження Теоретичні методи – аналіз і узагальнення психолого-педагогічної, методичної, соціологічної та спеціальної літератури для висвітлення теоретичної сутності медіаосвіти й особливостей формування медіакультури дитини. Емпіричні методи – порівняльний аналіз; метод педагогічного спостереження; бесіда, анкетування; експериментально–пошукова діяльність; моделювання; педагогічний експеримент; якісний і кількісний аналіз результатів педагогічного експерименту. Основний метод наукового дослідження – комплексний експеримент.

Наукова новизна Розробка, апробація, перевірка ефективності системи медіаосвіти позашкільного закладу. Розробка, теоретичне обґрунтування, запровадження та перевірка результативності неперервної корпоративної медіапідготовки педагогів. Апробування механізмів запровадження медіаосвіти у гурткову роботу позашкільного закладу. Вивчення умов і засобів підготовки вихованців позашкільного закладу до ефективної взаємодії зі світом медіа. Методичній супровід позашкільної медіаосвіти. Застосування мистецьких засобів у формуванні медіакультури вихованців закладу.

Програмні документи. Програма дослідно-експериментальної роботи з проблеми «Система формування медіаграмотності учасників освітнього процесу» визначає стратегію, мету, завдання, індикатори їх реалізації, терміни та етапи експерименту. Презентація «Система формування медіаграмотності учасників освітнього процесу», яка містить моделі формування медіакомпетентностей учасників освітнього процесу. Пакет документів та матеріалів, котрі забезпечують проведення експериментальних робіт.

ПРОГРАМА ЕКСПЕРИМЕНТУ Об’єкт: Учасники освітнього процесу Комунального закладу «Центр дитячої та юнацької творчості № 6» Харківської міської ради. Предмет: Система медіаосвіти в позашкільному закладі. Гіпотези: Припущення, що формування системи медіаосвіти в позашкільному закладі сприятиме розвитку критичного мислення учасників освітнього процесу; поглибить медіа– педагогічні компетентності педагогів; посилить здатність вихованців до безпечного та ефективного перебування у сучасному медіапросторі.

Учасники процесу формування медіаграмотності Педагоги Батьки Вихованці

Стратегія, мета, завдання Стратегія: медіаімунітет учасників освітнього процесу. Мета: запровадження медіаосвіти у освітній простір закладу Завдання:1. Розгортання корпоративної медіаосвіти педагогів.2. Імплементація медіаосвіти у гурткову роботу.3. Здійснення методичного супроводу медіаосвіти. У моніторингу дослідно-експериментальної діяльності застосовані індикатори – показники досягнення очікуваних результатів.

Етапи експерименту І. Підготовчий (січень 2020 р. – серпень 2020 р.)ІІ. Концептуально-діагностичний (вересень 2020 р. – грудень 2023 р.)ІІІ. Формувальний(вересень 2020 р. – грудень 2023 р.)ІУ. Узагальнювальний(січень 2024 р. – грудень 2024 р.)

Медіаосвіта — частина освітнього процесу Медіаосвіта є частиною освітнього процесу, де формується медіакультура, іде підготовка до безпечної та ефективної взаємодії із сучасним медіапростором. Медіаосвіту впроваджують медіапедагоги, які мають відповідні медіа– педагогічні компетентності. Медіакультура – це є культура поведінки у медійному просторі, пошуку, поширення медіаінформації. Медіаграмотність – складова медіакультури, уміння здобувати інформацію, свідомо сприймати і критично її тлумачити, відділяти реальність від віртуальності. 

Запровадження медіаосвіти Теоретико-методологічна та методична робота Імплементація Створення системи медіаосвіти у ПОЗАШКІЛЬНА формування освітній простір МЕДІАОСВІТА медіаімунітету Поглиблення медіакомпетентностей педагогів і вихованців

Глосарій. Медіатекст – інформація, розміщена в ЗМІ та медіа. Медіапродукт – інформаційний продукт, який доносить інформацію до аудиторії через мультимедійні засоби. Фактчекінг – перевірка фактів на точність, правдивість. Фейк –  інформаційний продукт, в якому частково або повністю відсутня правдива складова. Фейкові новини – навмисне поширення брехні, замаскованої під правду, з метою зміни громадської думки або розділення людей на ворожі табори.

Знання ролі, структури, впливів медіа Розуміння, Освоєння як медіа обладнання, презентують програм, додатків, реальність технологій МЕДІАКУЛЬТУРА Здатність Освоєння орієнтуватися в методів пошуку, медіапросторі обробки інформації Досягнення мети та успіху з медіа Медіакомпетентність – рівень медіакультури

Рекомендована тематика Побудова медіа. Зростання впливу медіа на суспільство. Презентація в медіа об’єктивної реальності. Обладнання, програми, додатки, технології. Орієнтування в медіапросторі. Пошук і обробка інформації. Створення контенту. Участь у соціальних мережах. Безпека у медіапросторі. Використання медіа у власних інтересах. Досягнення цілей за допомогою медіа.

Розуміння медіа Досягнення МЕДІАГРАМОТНІСТЬ Комунікація мети з медіа Використання медіа

Розуміння побудови медіа. РОЗУМІННЯ МЕДІАРозуміння Розуміння зростання впливу забарвлення світу медіа в медіа

Обладнання, Орієнтація в програми, ВИКОРИСТАННЯ МЕДІА медійному додатки середовищі

Пошук і обробка інформаціїКОМУНІКАЦІЯ З МЕДІАСтворення Участь уконтенту соціальних мережах

Рефлексія Досягнення використання СТРАТЕГІЯ мети медіа МЕДІАОСВІТИ з медіа

МЕДІАІМУНІТЕТ БУЛІНГ, ФЛЕМІНГ, ТРОЛІНГ, ФЕЙКИБезпека у медіапросторі

Запорука імплементації медіаосвіти у гурткову роботу Самоосвіта та поглиблення медіакомпетентностей педагогів у корпоративній «Лабораторії медіа- педагогічної майстерності». Розробка додатків до навчальних програм, застосування вправ з медіаосвіти на заняттях у гуртках та виховних заходах. Залучення вихованців до медіаосвітніх занять. Участь батьків у формуванні медіаграмотності дітей.

Організаційні заходи запровадження медіаосвіти. Формування творчої групи для дослідно-експериментальної роботи із запровадження медіаосвіти. Започаткування корпоративної «Лабораторії медіа- педагогічної майстерності». Організація конкурсу керівників гуртків закладу на кращу вправу з медіаосвіти. Запровадження батьківської медіаосвіти. Оцінювання рівня медіакомпетентності учасників освітнього процесу.

Науково-методичне забезпечення медіаосвіти. Створення бази електронних ресурсів для інформаційно-комунікаційної підтримки медіаосвіти. Розробка програми «Лабораторії медіа- педагогічної майстерності», сценаріїв занять, інформаційних матеріалів. Підготовка методичних рекомендацій, Індивідуальна та групова консультаційна підтримка формування та розвитку медіаграмотності. Розробка додатків з медіа до навчальних програм, вправ з медіаосвіти для застосування на заняттях.

Включення елементів медіаосвіти в освітній процес. Застосування вправ з медіаосвіти у гуртковій роботі. Використання інноваційних медіаосвітніх технологій. Організація практикумів з вивчення обладнання, програм, додатків. Проведення майстер-класів з освоєння соціальних мереж.

Поглиблення медіакомпетентностей педагогів Усвідомлення ролі, структури, впливів, специфіки медійної презентації об’єктивної реальності. Орієнтування в медійному середовищі, розуміння зв’язку програм та додатків. Створення функціонального і привабливого контенту і дизайну. Донесення інформації до цільової аудиторії через найбільш придатні медіа. Застосування ефективних стратегій пошуку інформації. Уміння зберігати, використовувати, поширювати та визначати достовірність інформації. Використання медіа для досягнення особистої мети.

Освоєння інноваційних технологій медіаосвіти Поглиблення медіакомпетентностей Осмислення Вивчення впливу медіа та цифрових презентації ними технологій, додатків реальності програм Самоосвіта педагогів

Теоретико-методологічна підготовка Опрацювання науково-практичних педагогічних і психологічних літературних джерел з питань інноваційних технологій медіаосвіти. Осмислення тенденцій зростання впливу медіа, презентації ними реальності, усвідомлення наслідків деструктивної практики, шляхів формування медіаімунітету у молоді. Вивчення дидактичного, виховного потенціалу медіа: інтерактивності, комунікативності, мультимедійності, індивідуалізації. Освоєння цифрових технологій, обладнання, програмного забезпечення, додатків, що забезпечують надійну та ефективну активність у медіапросторі, запровадження медіаосвіти в гуртковій роботі.

Участь у методичних семінарах та круглих столах корпоративної «Лабораторії медіа- педагогічної майстерності». Опрацювання методичних рекомендацій щодо імплементації медіаосвіти та посилення медіаосвітніх функцій культурно-мистецьких заходів. Вивчення досвіду медіаосвіти у позашкільних закладах. Освоєння інноваційних методів медіаосвіти. Методична робота

Очікувані результати Освоєння сучасної парадигми освіти та ролі педагога в медіазованому просторі. Використання дидактичного й виховного потенціалу медіа. Осмислення методологічних аспектів медіапедагогіки і основ аудіовізуальної грамотності. Застосування інноваційних методів проведення медіаосвітніх занять. Розуміння місця медіа в освітньо-виховному процесі позашкільних закладів. Знання негативних впливів медіа. Критичне мислення, здатність до об’єктивного аналізу медіаінформації.

З’ясування ролі, структури, впливів медіа Розуміння, як медіа Здатність Освоєння забарвлюють орієнтуватися програм, додатків реальність в медіапросторі технологій Освоєння методів Досягнення мети, пошуку, обробки, особистого успіху поширення інформації з медіа Формування медіаграмотності вихованців закладу

Очікувані результати Здатність протистояти агресивному медіасередовищу. Уміння знаходити зберігати, поширювати інформацію, досягати власної мети та успіху з медіа. Спроможність критично мислити, свідомо споживати медіапродукцію, адекватно її оцінювати та тлумачити. Здатність до медіатворчості, до компетентного і здорового особистісного самовираження. Розвиток візуальної, музичної медіакультури, естетичних смаків. Культура комунікації, покращення між особових стосунків та приязності у соціальних мережах.

Поглиблення медіаграмотності батьків вихованців. Дискусійний майданчик “Батьківські студії”Комунікація в соціальних мережах Круглий стіл:«Шляхи оптимізації присутності дітей у соціальних мережах»Тренінг: «Хмарні технології – засіб успішності вашої дитини»

Покращення родинної комунікації, формування довіри дітей до батьківської присутності у соціальних мережах та посилення батьківського контролю за нею. Акцент уваги батьків на необхідності оптимізації використання соціальних мереж їх дітьми. Долучення батьків до діяльності закладу з формування медіаімунітету дітей. Посилення уваги батьків до формування культури спілкування, приязного ставлення дітей до людей у соціальних мережах. Участь батьків у розвитку здатності дітей визначати власну мету присутності у соціальних мережах, розуміння можливостейїї реалізації. Очікувані результати

Формувальний етап експерименту Започаткована корпоративна «Лабораторія медіа- педагогічної майстерності». Самоосвіта педагогів: вивчення глосарію, медіапростору, обладнання, інтерактивних медіаосвітніх методів та технологій. Колективні форми навчання: семінари, тренінги, конференції: «Безпека в мережі»; «Методика дистанційного навчання, використання цифрових платформ»; «Інноваційні методи медіаосвіти»; «Ділові ігри»; «Створення контенту, презентація бренду». Розробка сценаріїв, матеріалів, методичних вказівок. Проведення конкурсу закладу на кращу вправу з медіаосвіти для використання у гуртку.

Експериментальний майданчик Створення експериментального майданчика: гуртка «Основи медіаграмотності». Експериментальна навчальна програма гуртка визначає медіаосвітню тематику для позашкільного закладу, знання, уміння навички, яких мають набути вихованці. У гуртку були апробовані інноваційні медіаосвітні технології та методи, зокрема, кластерний прийом, веб-квест, проєктна технологія. Отриманий досвід дозволив підготувати методичні рекомендації «Створення кластеру», «Імплементація медіаосвіти», організувати роботу та обмін досвідом педагогів з розробки та використання кластерів і веб-квестів.

Застосування інноваційних технологій Спостереження виявили, що завдяки корпоративній медіаосвіті поглибились медіакомпетентності педагогів, розширилося застосування інноваційних медіа- педагогічних технологій у гуртковій роботі. Найчастіше застосовувались універсальні кластерні технології та веб-квест, які не тільки спрямовані на формування медіакомпетентностей, але і є ефективними методами розвитку критичного мислення дітей. На внутрішній конкурс керівниками гуртків були представлені роботи з узагальнення власного досвіду застосування інноваційних медіа- педагогічних технологій. Правда, до участі у конкурсі долучилися далеко не усі педагоги, що є індикатором слабкої мотивації та низьким рівнем медіа- педагогічних компетентностей.

Проєктні технології Експеримент виявив переваги проєктного методу, який дозволяє залучити одночасно до медіаосвітньої активності велику кількість дітей та їх батьків. Таким проєктом стала постановка театральної вистави для дітей пільгового контингенту Харкова в День святого Миколая. Головна ідея спектаклю – безпека в медіапросторі. Вісімдесят акторів зіграли п’ять вистав для 400 маленьких глядачів та їх батьків. Презентований на обласному фестивалі «добрих практик» освітян Харківщини цей досвід був відзначений Дипломом І ступеня. У театральному дійстві була застосована ціла низка інноваційних педагогічних методів: колективної творчості, співробітництва, створення ситуації успіху тощо.

Співробітництво Структура КЗ «ЦДЮТ №6» дозволила залучити до реалізації творчого задуму майже усі гуртки. Гурток «Конструювання та моделювання одягу» не тільки створив ескізи, але і виготовив костюми головних героїв. Вихованці гуртка «Образотворче мистецтво» створили декорації сцени. Гурток «Дитяче телебачення» змонтував відеотреки графічного супроводження спектаклю. Звукорежисер закладу та вихованці гуртка «Театральний» підібрали звуковий супровід спектаклю. Учасники ансамблів «Волшебная жемчужина», «Сонячне світло» та «Меріданс» втілили головну ідею спектаклю хореографічними засобами. Вихованці гуртка «Основи макіяжу» засобами гриму передали характери сценічних героїв.

Колективна творчість. На кожному етапі проєкту педагоги разом з вихованцями шукали найкращі шляхи досягнення поставленої мети, обговорювали сценарій вистави. Діти згадували, з якими небезпеками вони стикалися в Інтернеті; пропонували, як можна у театральній виставі відтворити головну ідею; що може зробити кожен вихованець, щоб театральне дійство було цікавим та корисним. Справжні творчі дискусії розгорталися навколо оформлення сцени, характерів, костюмів, гриму героїв. Разом вирішували, які творчі колективи доцільно залучити, що з їх репертуару буде доречним. Майже професійно діти визначали музичний супровід, який може передати емоційний стан героїв спектаклю.

Дистанційне навчання Неочікувані зміни у дослідно-експериментальну роботу вніс ковід–19, коли гуртки вимушено працювали дистанційно. В «Лабораторії педагогічної майстерності» центральна увага була зосереджена на вивченні інструментів та методів дистанційного навчання; специфіки цифрових платформ, чат-, веб-занять, вебінарів, конференцій; технологій електронних бібліотек, навчально-методичних мультимедіа матеріалів. Керівники гуртків отримували індивідуальні завдання. виступали з презентаціями та покроковими поясненнями, як створювати та використовувати цифрові платформи та системи управління навчанням: Edmodo; Google Classroom; You. Tube; Skype; Zoom.

Зміна ролі педагога Перехід до дистанційного навчання сприяв поглибленню цифрових компетентностей педагогів, набуття практичних навичок використання цифрових платформ, інструментів для дистанційного навчання. При дистанційній формі навчання змінилася роль, зросло навантаження на керівника гуртка. Педагоги на основі вже наявних чи оригінальних авторських розробок готували принципово нові дистанційні заняття; освоювали методики керування навчально пізнавальною діяльністю вихованців та контролю знань, умінь і навичок дітей; налагоджували позитивну співпрацю з дітьми, щоб зберегти їх інтерес та мотивацію до занять у гуртку. Зміна ролі педагога потребує наукового осмислення, нових підходів до оцінки його праці, методичної підтримки інновацій.

Посилення мотивації медіаосвіти Онлайн-навчання посилило мотивацію медіаосвіти. Вихованці вивчали обладнання, побудову медіапростору, механізми пошуку, обробки, поширення інформації, створення і розміщення в мережах контенту, презентацію бренду, успіхів, специфіку присутності у соціальних мережах, досягнення власної мети за допомогою медіа. Педагоги враховували вік і медіаграмотність дітей. При вивченні обладнання, наприклад, молодшими школярами застосовувались кластерні технології, колективна творчість, порівняння та аналіз; для дітей середнього шкільного віку проводилися практикуми «Створення та використання електронної пошти»; для старших – тренінг «Платформи дистанційного навчання та спільної роботи».

Застосування медіа для досягнення мети. Педагоги сміливіше використовували інноваційні методи. В гуртку «Лідерство» на платформі Zoom проводились онлайн–конференції, у Google Classroom створювались тести. У гуртку «Комп’ютерної графіки» сервіс Quizizz – для створення тестів та вікторин. Вихованців гуртків «Народний танець», «Хореографія» залучали до співпраці через Facebook. В Instagram вихованці гуртка «Основи макіяжу» демонстрували власні роботи, гуртків «Бокс», «Карате» – відео занять. У Viber педагоги обмінювались з дітьми повідомленнями, посиланнями. На You. Tube педагоги гуртків «Хореографія», «Дитяче телебачення» поширювали освітні відеоролики; керівники гуртків «Художня вишивка», «Вироби з бісеру» – розміщали відео майстер-класів.

Безпека та поведінка у віртуальній реальностіПрисутність дітей у віртуальному просторі супроводжувалася невимушеним нагадуванням про правила безпеки. Педагоги попередньо планували, коли буде доречним пояснити дітям, як безпечно користуватися мобільним телефоном, завантажувати та розповсюджувати музику, брати участь у онлайн-іграх, знайомитись з іншими людьми, запобігати булінгу, флемінгу, тролінгу, як діяти у випадку виникнення небезпечної ситуації. Вихованці вивчали правила поведінки в Інтернеті. Для реалізації цієї мети в групах створювалась невимушена дружня атмосфера, використовувались інтерактивні педагогічні методи партнерства, ігрові технології тощо.

Започаткування змішаного навчання Інтеграція дистанційного навчання у позашкілля відбулася в період пандемії стихійно. Це змусило швидко суттєво змінити організацію освітнього простору. Проте, як виявилось, запровадження цієї інновації покращило якість освіти, посилило переваги позашкільного закладу не тільки у наданні освітніх послуг, але і в організації якісного дозвілля вихованців. Повернення гуртків до аудиторної роботи після карантину супроводжувалося формуванням нового освітнього середовища, започаткуванням змішаного навчання: blended learning. Це є поєднанням занять у гуртку із онлайн, коли теоретичний матеріал вивчається вдома, а на занятті разом з педагогом виконуються практичні завдання.

В умовах воєнного стану Дослідно експериментальна робота в КЗ «ЦДЮТ №6» Харківської міської ради зупинилася 24 лютого 2022 р., коли ворог обстрілював місто, а російські танки проривалися у середмістя. Після вимушеної паузи відновилися і робота закладу, і експеримент з медіаосвіти. Актуальність медіаосвіти ще більше зросла, бо агресор використовує брехню, дезінформацію, фейки, щоб знищити Україну. Наразі дистанційне навчання закладу у Харкові – єдина можливість. Набутий досвід дозволяє зберегти якість освітніх послуг навіть під час війни. Коли наші вихованці повернуться в аудиторії, в закладі буде вестись змішане навчання, апробоване в межах експерименту.

Нові завдання «Лабораторія педагогічної майстерності» також функціює у онлайн форматі. Перевага надається самоосвіті, індивідуальній, консультативній роботі. Для забезпечення системності та послідовності медіаосвіти у гуртках продовжується робота над додатками з медіаосвіти до навчальних програм та вправами з медіаосвіти. Медіаосвітня тематика адаптується до змісту навчальної програми гуртка, визначаються інтерактивні методи для кожного заняття. Досвід керівників гуртків закладу з підготовки вправ з медіаосвіти отримав схвалення та високу оцінку на Всеукраїнському конкурсі, організованому УАП і МОН у 2022 році.