Матеріал можна застосовувати під час карантину, просто хворобі учня. Він допоможе п'ятикласникам опрацювати навчальну програму і застосувати свої знання на практиці. Учень під керівництвом учителя зможе опанувати наступні теми: "Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія"
З ФОНЕТИКОЮ пов’язані такі разділи науки про мову: ГРАФІКА (від грец. grapho – пишу) - наука про знаки письма, співвідношення між буквами і звуками. ОРФОГРАФІЯ (від грец. orphos – правильний, grapho – пишу) – розділ мовознавства, що встановлює і вивчає загальноприйняті правила передачі слів на письмі. ОРФОЕПІЯ (від грец. orphos – правильний, epos – мова) - розділ мовознавства, що вивчає нормативну літературну вимову, виробляє вимовні рекомендації.
Як утворюються звуки людського мовлення? Звук – найменша одиниця мови, яку ми вимовляємо і чуємо. Звуки людської мови, як і будь-які інші звуки, є результатом коливання повітря. Саме ці коливання сприймає наше вухо. Звуки мови творяться мовними органами людини, до яких належать: зуби, язик, губи, піднебіння, гортань, голосові зв’язки.
ЗВУК – це найменша неподільна одиниця, яку ми вимовляємо й чуємо. У мові є основні звуки, т. зв. звукові типи (еталони), які відіграють важливу роль у творенні, розпізнаванні й розрізненні слів, та різновиди основних звуків, їхні варіанти. Такі звукові типи дослідники назвали фонемами. Фонема — це найменша звукова одиниця, здатна розрізняти слова та їхні форми.
Основні правила й позначки транскрипції такі:1. У транскрипції немає великих літер, усі слова пишуться з малої літери. Текст чи слово, що транскрибується, береться у квадратні дужки .[ / ] — скісна рисочка над голосним або після нього позначає наголос: [голова], [літера], [думка].4. [ ‘ ] — менша скісна рисочка вгорі після приголосного позначає м'якість попереднього приголосного: [ден'], [т'ін'], [н'іс], [л'іто].5. Кожен звук треба позначати одним окремим знаком (літерою), і кожна літера має позначатися тільки одним звуком. Тому в транскрипції немає йотованих букв я, ю, є, ї, і літери щ, які позначають два звуки [йа, йу, йе, йі, шч]: яма — [йама], юність — [йун'іс'т'], єдність — [йед'н'іс'т'], їжак — [йіжа'к], щастя — [шчас'т'а].style.colorfillcolorfill.type
6. Знак [' ] після приголосних передає напівпом'якшення: [в' ітер],[ж ' інка].7. На позначення довготи звука вживається двокрапка [:]: [жит:'а], [знан:'а], [розр ' іс‘:а].8. Для позначення злитої вимови африкатів [дз],[дж] використовується дужка вгорі над літерами: [дзв'інок], [джм'іл'].9.[е, и ] — маленькі літери збоку вгорі вказують, до якого звука наближається звучання: [се ло], [че рвоні], [ви шнева].иеиие
ЦІКАВА ГРАМАТИКА У зоомагазині на полиці, в клітці, Іван набачив опис мудрості папуги. «А вміє цей пернатий розмовляти?» «Ич, як воно, - сказав папуга, - пояснювать я мушу кожній цяці: От, вмію говорити, безперечно, Ей, а чи вміє хоч хтось із вас літати?»Кожен рядок починається на літеру, що позначає голосний звук. Порахуй скільки голосних в українській мові.style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
А чи знаєте ви, що…[о] – спів, радість, відвага, сила духу.[а] – голосний крик, радість, страх, білий колір.[і] - ніжність, кохання, спокій, краса, молитва, синій колір, захоплення, подив, переляк.[у] – сум, страх, біль, жаль, жах.[г] – битва, грім, гамір, натовп.[л] – любов, ласка, ніжність, м’якість, лагідність.[р] – рішучість, суворість, героїзм, рух.[ж],[ч],[ш],[дж],[з],[ц],[с],[дз] – вітер, шелест листя чи очерету, брязкіт зброї, сум.
Народознавчий довідник Калина – найулюбленіша рослина українців. Вона широко використовується у народній обрядовості, особливо на весіллі. Вона – незамінний рослинний лікар. На нашій планеті росте 200 видів калини, а в Україні найбільш поширені два види: звичайна і ціаниста. Понад 100 населених пунктів у нашій державі названо на честь цієї рослини. Оспівана калина в піснях, хороводах, легендах. Випишіть по три слова з одним, двома, трьома, чотирма голосними.
Я, Ю, Є пишутьсяа) На початку слова й після голосного для позначення звукосполучень й + а, й + у, й + е: якість, знаю, твоє, а також після й у слові війя (війю, на війі).б) Після приголосного для позначення сполучення м'якого приголосного з а, у, є: ряд, люди, останнє.style.colorfillcolorfill.type
Лінгвістична казка “Розмова м’яких та твердих приголосних” Хизувалася група Твердих Приголосних перед М’якими. - Ми завжди зберігаємо свою форму, - гордо заявив [Г]. - Ми ніколи не піддаємося ніяким впливам, - прохрипів [Х]. - І завжди ми у всьому впевнені, - додав [К]. Губні [Б], [П], [В], [М], [Ф] усі разом закопилили губи і запишалися у своїй твердості й непохитності. Навіть Шиплячі [Ж],[Ч],[Ш],[ДЖ] також щось шепотіли про свою цілеспрямованість і твердість. - Я теж з вами, панове, - гаркнув [Р], правда, тільки в кінці складу. А м’які скромно мовчали, адже вони мали надто м’який характер, щоб дорікати хвалькам за їхню твердоголовість. І тільки найм’якший [Й] у якого ніколи не було твердої пари, тихенько промовив, звертаючись до Твердих: - А може, ви хоч іноді пом’якшуєтесь? - Іноді ми можемо трохи поступитися з поваги до сусіда [І] та ще деяких сусідів і пом’якшитись, але щоб стати М’якими (!!!) – ні, цього ніколи не буде ! – дружно ствердили Тверді Приголосні.
йо, ьо ЙО пишеться для позначення звукосполучення й + о:а) На початку слова й після голосного: його, йому, привілейований,район.б) Після приголосного, переважно на початку складу: батальйон,бульйон, вйокати, Воробйов, курйоз, мільйон, серйозний, Соловйов. ЬО пишеться після приголосного для позначення м'якості приголосного перед о: всього, Ковальов, Линьов, льон, сьогодні, сьомий,трьох, цього.style.colorfillcolorfill.type
Робота у зошитіЗавдання 1 : Прочитати слова, передані на дошці звукописом (фонетичною транскрипцією). Записати їх буквами: [учен’], [с’ і л’], [шчока], [йіжак], [йул’ійа], [мйач]Завдання 2 : Подані слова передати звукописом (фонетичною транскрипцією): Вода, хліб, п’ю, яблуня, її, кіньstyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
Виписати ті слова, що мають більше звуків, ніж букв. Виписати ті слова, що мають однакову кількість букв і звуків. Виписати ті слова, що мають більше букв, ніж звуків1 стовпчик3 стовпчик2 стовпчик «ЦІКАВІ БУКВИ ТА ХИТРІ ЗВУКИ»РОЗПОДІЛЬНИЙ ДИКТАНТУкраїна, єдність, дзеркало, духмяний, м'яч, їжа, день, історія, знає, дощ, цвях, люди, свято, сім'я, щодня, радіє, близький, стоїть, мрія, солов'ї, троє, сьомий, якість, пюре.
«Незакінчене речення»8. Звуки ми … , а букви … Наука, яка вивчає звуки мови – ... 2. В українській мові є … звуків 3. Усі звуки поділяються на ….4. Голосні утворюються за допомогою … 5. Голосних звуків у нашій мові ….6. Приголосні складаються з … 7. Їх у мові ….38 ГОЛОСНІ та ПРИГОЛОСНІГОЛОСУ6 ГОЛОСУ та ШУМУ, або ШУМУ32 ЧУЄМО та ВИМОВЛЯЄМО БАЧИМО та ПИШЕМО. ФОНЕТИКАstyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
Апостроф ставимо: перед я, ю, є, ї: 1. Після літер, що позначають губні тверді приголосні звуки б, п, в, м, ф, : солов'їний, сім’я, м’ята, п’ятниця, зв’язати, б’ється, в’яз, м’язи, ім’я, В’ячеслав, Стеф'юк; верб’я, верф’ю, торф’яний, черв’як. Якщо приголосний, що стоїть перед губним, належить до префікса, то апостроф теж ставиться: зв’язок, підв’ялити, обм’яклий, розв’ючувати. Але: свято, морквяний, мавпячий, цвях. 2. Після к у словах Лук’ян і похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янчик, Лук’яненко, Лук’янчук. 3. У складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний: двох’ярусний, чотирьох’ярусний, дит’ясла.
4. Після твердого р у кінці складу: подвір’я, сузір’я, на узгір’ї, з матір’ю, кур’єр, пір’їна. Якщо р м'який, то апостроф не ставиться: рясний, Рябко, буря, рюмсати, Рєпін. 5. Після будь-якого твердого приголосного, яким закінчується префікс або перша частина складних слів: без’язикий, від’єднати, з’ясувати, над’їдений, над’ярусний, роз’ятрити, дит’ясла, пан’європейський, пів’юрти, пів’ящика, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи.
Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:а) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, к’янті, миш’як, кар’єра; П’ємонт, Рив’єра,; Монтеск’є, Руж’є. Після кінцевого приголосного в префіксах: ад’юнкт, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура.
Після б, п, в, м, ф, що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїть інша, крім р, літера на позначення кореневого приголосного звука: Святослав, святковий, тьмяний, морквяний, медвяний (але: черв'як, верб'я). Після букви р, що позначає м'який приголосний на початку слова чи в середині складу: порятунок, рясний, гарячий, буряк. Апостроф не ставиться:
Прослухайте вірш, запам’ятайте, а потім запишіть якнайбільше слів з апострофом У п’ятницю, у надвечір’я, Як туманцем потягло, Сонце плавно у міжгір’я Спочивати попливло. На подвір’ячку, під в’язом, Вся зібралася сім’я: Відпочить, побути разом Та послухать солов’я. Вечоріє. На подвір’ї Вся сім’я рядком сидить… Перше випливло сузір’я: Бавить, манить і мигтить.
Для полегшення вимови в групах приголосних відбувається спрощення (один із звуків випадає), яке передається і на письмі:-стн- -сн-: совість-совісний-стл- -сл-: жалість-жалісливий-здн- -зн-: проїзд-проїзний-ждн- -жн-: тиждень-тижневий-скн- -сн-: блиск-блиснути-зкн- -зн-: бризк-бризнути
Завдання 1 Від поданих слів утворіть прикметники на -ний або –ливий. В першу колонку запишіть слова, в яких відбулося спрощення,у другу – слова, в яких спрощення не відбулось: Аванпост, баласт, жалість, капость, контраст, користь, перехрестя, пестити,піст,кістка, форпост, хвастати,щастя,сонце,цілість.
Завдання 2 Вставте, де потрібно, пропущені букви т або д. Запишіть слова у дві колонки: 1)в які не вставляли букв; 2) в які вставляли букви: Звіс…но, скатер…ка ,асистен…ський,влас…ний, хвас…ливий, контрабандис…ський,аген…ство,радіс…ний,зліс…нийзаїз….ний,контрас…ний, учас…ник, ,їж…жу, дириген…ський, щас…ливий, , ус…ний, страс…ний, щотиж…невий, студен…ський, студен…ство, очис…ний, якіс…ний, буревіс…ник, п’я…десят. Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв прочитайте кінцівку вислову В. Сухомлинського : «Дорожить людина тим, що вона …»
Повторення вивченого. Що таке звук?Звук – це найменша неподільна одиниця, яку ми вимовляємо й чуємо. Які звуки української мови ви знаєте?Звуки поділяються на голосні й приголосні. Скільки всього звуків в українській мові?Скільки голосних? приголосних?В українській мові 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосних. Назвіть голосні звуки, приголосні звуки. Голосні звуки: [а], [о], [у], [і], [е], [и]; приголосні звуки: [в], [м], [п], [б], [ф], [г], [ґ], [х], [к], [ж], [ч], [ш], [дж], [д], [д'], [т], [т'], [з], [з'], [с], [с'], [ц], [ц'], [л], [л'], [н], [н'], [дз], [дз'], [р], [р'], [й'].
Повторення вивченого. На які дві групи поділяються приголосні звуки? Приголосні звуки поділяються на двінкі та глухі. Дзвінкі приголосні: [б], [д], [д'], [ж], [з], [з'], [дж], [дз], [дз'], [г], [ґ], [в], [й], [л], [л'], [м], [н], [н'], [р], [р']. Глухі приголосні: [п], [т], [т'], [ш], [с], [с'], [ч], [ц], [ц'], [к], [х], [ф]. Що таке буква?Буква – це графічне зображення звука, букви ми пишемо і бачимо. Скільки букв в українському алфавіті?В українському алфавіті 33 букви.
Повторення вивченого. Які букви в українському алфавіті мають подвійне звукове значення?Подвійне звукове значення мають букви я, ю, є, ї. Яка буква не позначає окремого звука?Буква ь (м'який знак) не позначає окремого звука. Яка буква завжди позначає два звуки?Буква щ завжди позначає два звуки [шч].
Словниково-розподільна робота. Записати слова у три колонки: 1) слова, в яких відбулося уподібнення приголосних; 2) слова, у яких відбулося спрощення; 3) слова, у яких спрощення не відбулося. Нігті, легко, ягідка, месник, кількісний, радісний, пізній, чесний, серцевий, ніжна, глибше, шістнадцять, фашистський, агентський, кістлявий, хвастливий, берізка.
СЛОВА З ПОДВОЄНИМИ ЛІТЕРАМИ В житті бувають чудеса!Із мови у мову мандрують слова. Підручники їх іншомовними звуть. Як з написанням їхнім нам буть? У деяких з них по 2 букви (тих самих!) стоїть. Треба про це трішки поговорить. Якщо слово з великої букви напишемо, То 2 літери обов’язково залишимо. Як з букви малої слово почати, То лише 1 літеру варто писати. З Марокко професор кросівки надів, Пропелер завів, над шосе пролетів,
Зі сміхом сипнув навкруги конфеті,А дітям цукерок роздав асорті. Як гарно про хобі в суботу згадать,Коли на роботу можна не поспішать. У нашого класу є своє хобі. Любимо піцу – хоч кричи «пробі ! »Апетит у нас до неї гарний. Папараці скажуть: «Ірреальний ! »Та їхніх фото ми не боїмося,Навіть коли від пуза наїмося. Виділені слова у цьому віршику - іншомовні.
Хто про себе так говорить? Я всесильний, я могутній, Хай признаються присутні, Що в країні Фонетичній Я на службі довговічній. Славний радник королеви У палаці кришталевім. Словам значення міняю, Словоформи обираю. Буде мука чи мука – Визначить моя рука. Води є, нема води: Розберись і розсуди, Чи важливий я, чи ні В фонетичній стороні ( Д. Білоус).
Милозвучність. Якщо з українською мовою. В тебе, друже, не все гаразд,Не вважай її примусовою, Полюби, як весною ряст. Примусова тим, хто цурається,А хто любить , той легко вчить: Все, як пишеться, в ній. Вимовляється,Все, як у пісні, у ній звучить.І журлива вона, і піднесена,Тільки фальш для неї чужа. В ній душа Шевченкова й Лесина,І Франкова у ній душа.
Випишіть із казки слова, що відрізняються наголосом Казка про наголос Є значок маленький. Йому наголос ім’я. Міцно з ним пов’язана Вся голосних сім’я. Наголос – наш другІ дуже добрий помічник. Наголос – відомий,Роблячи у слові чарівні свої стрибки. Став над О – ворона,Перескочив – ворона. Це не птах – кобила,Має чорну масть вона. Якось перескочив Славнозвісний помічник. Замок, якщо схоче, Перетворить на замок. Звук під ним чіткий, Наприклад: килим, килимок Іноді він грається Із нами залюбки, (Справжнє диво це було!) – І прислівник тепло Став іменником тепло! Плакати – плакати. Хто б без нього прочитав: Це плакат чи плаче хтось? А наголос постав.
Золоті правила переносу(випишіть виділені слова й розбийте їх для переносу)Для переносу слів завжди. Потрібен поділ на склади. Як склад з одної букви лиш,Не перенось його, облиш. Передню букву пам’ятай,Від кореня не відривай!Дж, дз не розривають, Як злиті звуки позначають. Подвійних приголосних збіг –Ти можеш розірвати їх. У переноса вільний час. З’явився навіть, бо щораз,Хто добре правила ці знає,Тепер йому допомагає. Чи є такі помічники. Між вас, шановні малюки?Ось вам слова: завданню, косять,Навчусь, ходжу, відзнака , осінь. Які ж із правил золотих. Потрібні вам для слів отих?
У вживаєтьсядля того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:а) між приголосними: Наш учитель; Десь у хлібах кричав перепел ;б) на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко); Увійшли до хати; У лісі стояв гамір, пахло квітами ;в) незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер -льв-, -св-, -тв-, -хв-і под.: Сидимо у вагоні; Не спитавши броду, не сунься у воду (Приказка); Велике значення у формуванні характеру має самовиховання; Одягнена у хвою, шумить дрімуча тайга ;г)після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: Стоїть на видноколі мати — у неї вчись. Це було... у Києві; До мене зайшла товаришка, учителька із сусіднього села.style.colorfillcolorfill.type
В уживаєтьсядля того, щоб уникнути збігу голосних:а) між голосними: У нього в очах засвітилась відрада (Панас Мирний); Була в Одесі; Прочитала в оголошенні ;б) на початку речення перед голосними: В очах його світилася надія; В Антарктиді працюють наукові експедиції ;в) після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, -льв-,-св-, -хв- і под.): Пішла в садок вишневий (Т. Шевченко); Людиврозкид розляглися в траві (К. Гордієнко).style.colorfillcolorfill.type
У — В не чергуютьсяа) у словах, що вживаються тільки з в або тільки з у: вдача, вклад,вправа, вступ (і удача, уклад, управа, уступ — з іншими значення- ми); увага, ударник, узбережжя, указ, умова, а також у похідних утвореннях: вступний, владар, уважність, ударницький,умовний та ін.б) У власних іменах і в словах іншомовного походження: Вдовенко,Врубель, Владивосток; Угорщина, Удовиченко, Урал, увертюра,ультиматум, утопія та ін.style.colorfillcolorfill.type
Чергування І - ЙСполучник і та початковий ненаголошений і в ряді випадків чергуються з й у тих же позиціях, що й у — в.І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:а) після приголосного або паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словами з початковим приголосним звуком: Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сні (Д. Павличко); Вірю в пам'ять і серце людське (Б. Олійник);б) на початку речення: / долом геть собі село понад водою простяглось (Т. Шевченко).style.colorfillcolorfill.type
І — Й не чергуються:а) при зіставленні понять: Дні і ночі; батьки і діти; війна і мир.б) Перед словом, що починається на й, є, ї, ю, я: Ольга і Йосип — друзі; І раптом людська тінь майнула. Куди, для чого, хто і як? (М. Рильський)в) Після паузи: Щось такеє бачить око, і серце жде чогось (Т. Шевченко).style.colorfillcolorfill.type
Перевір себе І варіант Подані слова записати фонетичною транскрипцією, визначити кількість букв і звуків. Яструб. Сьомий. Дзвінок. Щільний ІІ варіант Зробити фонетичний розбір слова П’ять ІІІ варіант Із поданих слів вибрати і підкреслити ті слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки. Юний, люд, єнот, синє, армія, сяйво, мільярд, ллє, ряд, ясен, мужнє, в’юн, воїн, юнга, переляк, їду. ІV варіант. У поданих словах визначити наголос. Хазяїн, солдат, гарячий, калач, поганий, козак, Україна, товариш, дошка, завдання, вірші, одинадцять.
Використана література. Бібліотечка « Дивослова» № 9, 2010. Марченко А. С.,Марченко О. Д. та ін.- Харків: ФОП Співак В. Л. 2010.- 704 с. Новий довідник: Українська мова та література.- К.: ТОВ « Казка» , 2005.- 864 с. Українська мова та література. Комплексний довідник: 2-ге вид., зі змінами./ укладачі Українська мова. Практичний довідник ./ укладач Попко О. Г. .- Харків: ФОП Співак В. Л. 2009.- 404 с. ( А також досвід роботи Вдовенко Людмили Іллівни)* Фрагменти презентацій, що є в Інтернеті щодо даної теми