Презентація "“Методичні рекомендації щодо імплементації медіаосвіти у освітній процес позашкільного закладу”

Медіаосвіта в позашкіллі МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ МЕДІАОСВІТИ У ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ПОЗАШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Актуальність медіаосвіти Актуальність медіаосвіти зумовлена високим рівнем споживання медійної продукції; її ідеологічною важливістю; впливом медіа на індивіда; динамічними процесами приватизації інформації; небаченим розвитком новітніх ЗМІ; величезною питомою вагою інформації, створеною з метою деструктивного психологічного впливу. В Україні — активним використанням ворогом дезінформації як дієвої зброї в умовах повномасштабної агресії та інформаційної війни. Завдяки Інтернету вся інформація, створена будь-яким суб’єктом, є загальнодоступною Пересічним громадянам, дітям та підліткам зокрема, важко зрозуміти, що є правдою, а що – брехнею. Суспільство не має механізмів для ефективно контролю та блокування інформації, що деструктивно впливає на індивіда. Тому є нагальна потреба формувати здатність дорослих і дітей протистояти деструктивним медійним впливам та інформаційним маніпуляціям у сучасному медіапросторі.

Ризики медіапростору. Присутність людей у віртуальному медіапросторі набула масового характеру, що містить чимало ризиків. Розміщена на інформаційних майданчиках соціальних мереж особиста інформація вивчається багатьма суб’єктами інформаційного простору. Приватні особи і організації, навіть державні структури, правоохоронні органи, розвідувальні центри, бізнесові структури, терористичні організації, а нерідко і злочинні формування, без будь-якого дозволу чи контролю використовують особисту інформацію громадян у власних інтересах. Участь у соціальних мережах потребує від індивіда обережності та уміння захистити особисту інформацію. Для безпечного та комфортного перебування у медійному просторі індивід має набути медіаімунітету – здатності протистояти ризикам, та деструктивним медійним впливам; інформаційним маніпуляціям. Медіаімунітет формується у процесі цілеспрямованої та систематичної медіаосвіти.

Теорії медіаосвіти З початку 50-х років минулого століття дослідники розробляють термінологію, базові аспекти та концепції медіаосвіти, Давно визначені ключові поняття, на яких має ґрунтуватися медіаосвіта: агентства медіа, категорії медіа, технології медіа, мова медіа, аудиторії медіа, репрезентації медіа. Медіаосвіту неможливо звести до єдиної теорії. Найбільш поширеними є ідеологічна, протекціоністська; теорія медіаосвіти як джерела задоволення потреб аудиторії; практична теорія медіаосвіти; естетична чи художня теорія медіаосвіти; семіотична теорія медіаосвіти; теорія, в якій медіаосвіта репрезентується як засіб формування критичного мислення; культурологічна теорія медіаосвіти. Останнім часом розробляються теорії лідерів думок, спіралі мовчання, пізнання, навчання тощо. Вони розкривають механізми дії медіа та досягнення ними ефектів. Розуміння таких механізмів є обов’язковою частиною медіаосвіти.

Державна політика. Українською державою медіаосвіта визнана важливою складовою модернізації освіти. В державних документах визначена головна мета медіаосвіти - формування медіакультури, медіаграмотності особистості. Медіаосвіта дає знання про механізми маніпулювання психікою людини, що дозволяє протистояти деструктивним вторгненням у підсвідомість — набути медіаімунітету. Медіаосвіта в позашкіллі є частиною державної освітньо - культурної політики. Впровадження медіаосвіти в освітній процес позашкільних закладів сприятиме підсиленню медійної обізнаності, підготовці вихованців до розумного та ефективного використання засобів масової комунікації.

Мета та завдання медіаосвіти Мета: медіаімунітет особистості. Завдання — досягти: розуміння вихованцями зростання впливу медіа на суспільство; знання побудови медійного простору; осмислення дітьми того, як засоби масової інформації презентують об’єктивну реальність; набуття кожною особистістю навичок використання обладнання, програм, додатків, технологій;покращення уміння вихованців орієнтуватися в медіапросторі, знаходити та обробляти інформацію, створювати контент, забезпечувати комфортну та безпечну участь у соціальних мережах; ефективно використовувати медіа у досягненні власної мети.

В позашкільних закладах діти навчаються за власним бажанням, прагнучи реалізувати себе відповідно своїм інтересам, здібностям, талантам. Серед педагогів позашкілля поширюється думка, що обов’язкове запровадження медіаосвіти може зруйнувати привабливість гурткових занять. Проте, якщо у центрі медіаосвітньої роботи є особистість дитини, мотивація та інтерес до занять навпаки зростає. Нейтралізувати ризики запровадження медіаосвіти дозволяє: - особистісна орієнтація, забезпечення комфортних, безконфліктних і безпечних умов її розвитку і виховання. - індивідуальна модель роботи, основою якої є повага та любов до кожної дитини, оптимістична віра в її творчі сили.- співпраця та співробітництво, що реалізують демократизм, рівність, партнерство в суб’єктних стосунках педагога та дитини. Нейтралізація ризиків

Узгодження медіаактивностей з навчальними програмами гуртків. Обґрунтування застосування та використання доречних ситуацій. Адаптація до рівня набутих вихованцями закладу медіакомпетентностей. Врахування вікових та індивідуальних особливостей вихованців. Вимоги до медіаосвіти у позашкіллі

Інноваційні технології Мозкові штурми. Тренінги, практикуми, майстер класи. Квести, ігри, кластери. Колективна творчість. Створення ситуації успіху. Створення проблемної ситуації. Проектні технології. Круглі столи, дебати, диспути, дискусії. Конкурси. Демонстрації, презентації.

Рекомендована тематика Обладнання, програми, додатки, технології. Побудова медіапростору. Вплив медіа на суспільство. Презентація об’єктивної реальності у медійному просторі. Орієнтація в медіапросторі. Пошук, обробка, поширення інформації. Створення контенту. Участь у соціальних мережах. Використання медіа, досягнення мети за допомогою медіа.

Обладнання, технології, програми, додатки Для молодшого шкільного віку доцільним буде застосувати інтерактивні технології створення кластеру, ігрові технології, колективну творчість, порівняння та аналіз. Вони не тільки дозволяють поглибити та систематизувати знання про обладнання, програми та технології, що використовуються в сучасних комунікаціях, але і сприяють розвитку критичного мислення дітей. Для дітей середнього шкільного віку пропонується провести практикуми з використання електронної пошти, Viber, Facebook, Інтернет, You. Tube тощо. Старшокласників доречним буде ознайомити з цифровими системами управління навчанням Edmodo, Google Classroom; онлайн системами для мобільних телефонів Ustad Mobile; платформами з офлайн функціоналом Colibri, Universiti of the People; онлайн навчальним контентом Skype, Zoom. При запровадженні елементів дистанційного навчання та спільної дистанційної роботи доречним буде попередньо провести тренінги співпраці на обраній платформі.

Побудова медіапростору. Ефективним інноваційним технологічним прийомом у формуванні розуміння складної розгалуженої структури сучасного медіа простору є створення кластерів. Кластерну технологію доцільно застосувати у процесі формування медіакомпетентностей вихованців усіх вікових груп. Рекомендовані кластерні ядра: «Сучасний медіапростір»; «Сучасні медіа»; «Системи цифрового зв’язку»; «Друковані ЗМІ»; «Соціальні мережі»; «Цифрові платформи для навчання та спільної роботи». Наповнення кластерів залежатиме від віку дітей, рівня обізнаності та актуального розуміння побудови сучасного медіапростору.

Вплив медіа на суспільство. Для дітей молодшого шкільного віку доречно використовувати інтерактивні ігрові технології, а також бесіди, розповіді про те, наскільки життя сучасної людини залежить від мас-медіа та чому так важливо цю залежність розуміти. Ділова гра «Добре і погано» допоможе дітям усвідомити позитивні і негативні впливи медіа, сприятиме розвитку здатності до критичного мислення та самостійних оцінок медійної продукції. Для дітей середнього шкільного віку доцільним є проведення гри розмова на тему: «Нові комп'ютерні ігри», «Чому шкідливо довго дивитися телевізор?», «Медіа і навчання в школі»; тренінг «Як зберегти психологічний комфорт та протистояти деструктивним впливам медіа?» Старшокласникам можна запропонувати взяти участь у дебатах, диспутах: «Тенденції та наслідки зростання впливу медіа на суспільство» із застосуванням прийому створення проблемної ситуації; тренінг: «Механізми негативних впливів медіа на суспільство».

Презентація ЗМІ реальності Для дітей молодшого шкільного віку використовуються ігрові технології. Дітям пропонується дізнатися, кому належать телевізійні канали, та чому це важливо. Для дітей середнього шкільного віку можна запропонувати дискусію «Факт та його інтерпретація» із застосуванням прийому створення проблемної ситуації. При можливості можна застосувати інтерактивну ігрову технологію – квест «Людина та ЗМІ». В роботі із старшокласниками доречним є застосування інтерактивної технології «Круглий стіл». Зокрема, запропонувати взяти участь у круглому столі «Реальність очима медіа».

Орієнтація в медіапросторіДіти молодшого віку потребують детальних пояснень як обирати медіа додатки: мобільний телефон, чи ноутбук; телевізор, чи Twitter, Google, чи бібліотеку, Facebook. Можна дати їм практичні завдання: переглянути меню мобільного телефону, ноутбуку. З дітьми середнього шкільного віку доречно проводити бесіди: «Як треба рухатись в медіа середовищах»; дати завдання самостійно знайти шлях у визначених середовищах, знайти потрібну інформацію. Старшокласникам пропонується тренінг: «Взаємозалежності медіа додатків».

Пошук і обробка інформації Діти молодшого віку потребують детальних пояснень, як знайти, скопіювати та зберегти інформацію, повторно її використати та розповсюдити. Для закріплення навичок застосовують самостійну роботу та ігрові технології. Завдання для самостійної роботи з пошуку інформації мають базуватися на тематиці гуртка. В роботі із дітьми середнього шкільного віку доречним є проведення гри «Інтелектуальна розминка». Діти отримують запитання, на які дають письмові відповіді. В процесі обговорення відповідей колективно створюється кластер «Якісні джерела інформації». Для старшокласників пропонується практикум: «Методи та засоби визначення і перевірки надійності інформації». Вихованці працюють індивідуально та складають кластер «Перевірка надійності інформації».

Створення контенту. Для вихованців усіх вікових груп застосовується особистісно зорієнтований підхід, інноваційна педагогічна технологія створення ситуації успіху. Для дітей молодшого віку проводиться конкурс фото робіт, кращі з яких розміщуються на сайті закладу. Діти середнього шкільного віку виконують вправи зі створення та розміщення інформації, фото, відео про участь у визначних подіях, зустрічах, про спільну діяльність з відомими людьми. Серед старшокласників доречно провести диспут щодо осмислення можливостей використання медіа для досягнення мети; організувати практикум: презентація власного бренду, успіхів, нагород, призів; організувати колективну діяльність: онлайн-знайомства, спілкування, налагоджування стосунків; застосувати проектну технологію, яка є найбільш ефективною у створенні мультимедійного продукту.

Участь у соціальних мережах Для дітей усіх вікових категорій корисним буде тренінг «Безпека в Інтернеті». Дітям молодшого віку пояснюють, як знайти та відкрити: Facebook; Viber; Skype; You Tube; Telegram; Instagram. Корисною буде застосування ігрової технології. З дітьми середнього шкільного віку проводяться практикуми створення контенту: Facebook – створення контенту, особистої сторінки; Instagram – спілкування онлайн; Viber – створення та розповсюдження повідомлення; Telegram – написання, передача коротких повідомлень. В роботі із старшокласниками застосовуються технології колективної творчості та ділові ігри: Facebook – спілкування у чатах, групах, спільнотах; Viber – обмін інформацією, фото, відео; Skype – онлайн-конференція, зустріч, бесіда; You Tube – створення, поширення відео; Telegram – обмін файлами, повідомленнями; Instagram – створення скріншотів, спілкування онлайн.

Досягнення мети з медіа Для вихованців усіх вікових груп застосовується особистісно зорієнтований підхід, інноваційна технологія створення ситуації успіху. Серед дітей молодшого віку доцільно провести конкурс фото робіт, які розмістити на сайті закладу чи гуртка. Діти середнього шкільного віку виконують вправи зі створення та розміщення інформації, фото, відео про участь у визначних подіях, зустрічах, про спільну діяльність з відомими людьми. Серед старшокласників доречно провести диспут щодо осмислення можливостей використання медіа для досягнення мети; організувати практикум: презентація власного бренду, успіхів, нагород, призів; організувати колективну діяльність: онлайн-знайомства, спілкування, налагоджування стосунків; застосувати проектну технологію, яка є найбільш ефективною у створенні мультимедійного продукту: реалізувати проект «Створення мультимедійного продукту».

Очікувані результати медіаосвіти Формування медіаімунітету — спроможності протистояти агресивному медіасередовищу та зберігати психологічний комфорт при споживанні медіапродукції. Поглиблення уміння обирати та поширювати необхідну інформацію, досягати власної мети та особистого успіху з медіа. Розвиток здатності до критично мислити, свідомого споживання медіапродукції, осмислювати власні медіапотреби, адекватно оцінювати та тлумачити інформацію. Розвиток здатності до медіатворчості, компетентного і здорового особистісного самовираження. Розвиток візуальної, музичної медіакультури, естетичних смаків щодо форм мистецтва, сучасних напрямів медіаарту. Формування культура комунікації у соціальних мережах; покращення між особових стосунків та приязності соціального середовища.