Виховна година на тему : "Як у нас на Україні ..."

                  Виховний захід на тему:

“Як у нас на Україні всі лани квітучі”.

Підготувала вихователь

                                            Тернопільської спеціальної школи ТОР

                                             Змійовська Г.М.

       Мета:    Поглиблювати знання учнів про рослини-символи України, їх зовнішній вигляд: забарвлення, форму та розмір пелюстків , листя, їх лікувальні властивості.

Формувати естетичні смаки, уміння бачити красу, велич рідної природи.

Розвивати слухове сприймання,  зв’язне мовлення, мислення, увагу, спостережливість. Формувати свої почуття, висловлювати думку. Збагачувати словниковий запас.

Виховувати почуття любові до рідної природи, зберігати і примножувати народні традиції і звичаї.

                                    Хід:

Робота з розвитку слухового сприймання.

Вихователь. Як мене чуєте? Будьте уважні, стежте за моєю артикуляцією. Вітаю усіх присутніх у класі. Сьогодні ми з вами проведемо виховну годину, на якій поговоримо про рослини-символи України.  Повторимо їх назви.

Діти. Калина, мальви, чорнобривці, маки, волошки, ромашки.

Вихователь. Саме про ці рослини ми з вами вивчали вірші, загадки, пісні, легенди, складали опис рослин, малювали їх, вирізали з паперу, вивчали лікувальні властивості. А сьогодні підсумуємо нашу роботу, зробимо це у вигляді презентації на тему: “Як у нас на Україні всі лани квітучі”. Відгадайте загадку.

Учениця.  У вінку зеленолистім,

    У червоному намисті.

        Видивляється у воду

        На свою хорошу вроду.

Вихователь. Це червона калина. Калину ми любимо за її красу, за цілющі властивості. Нема сьогодні на Україні села, де б за тином або біля криниці, чи на березі водойм не росла калина.

Учениця. У калини квіточки – ніжно-білі зірочки,

                  У калини ягідки – червоненькі крапельки,

                  У калини зернятка – то маленькі серденька.

Калина – символ дівочої краси. Про калину складено багато прислів’їв:

-                Убралася дівчина в біле плаття, як калина в білий цвіт;

-                Щоки червоні, як кетяги калинові;

-     Запишалася калина наче красная дівчина;

-                Який кущ, така й калина, яка мати, така й дівчина;

-                Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині.

Вихователь. Кущ калини біля батьківської хати це не тільки краса –

Діти. Це духовний світ, спадщина, любов до рідної землі, своїх традицій.

Учениця. Я розкажу легенду про калину.

Було це давно-давно, у ті часи, коли на нашу землю нападали турка та татари.

Була неділя. Все село гуляло на весіллі у Калинки. Та раптом налетіли татари. Усі чоловіки стали захищати село, а дівчата, щоб не потрапити у полон, тікали до болота. Болото затягнуло їх і дівчата загинули. Там, де дівчата потонули, з часом виросли кущі з червоними ягодами. Дали люди їм назву калина. Відтоді росте і красується в наших краях червона калина, символ дівочої краси.

Вихователь. Пам’ятаєш, сину, що казала мати?

Учень. Говорила мати:

               “Не забудься, сину, як будуєш хату, посади калину.

               Білий цвіт калини – радість України,

               А вогняні грона – наша кров червона.

               Зоряна калина і краса, і врода

               Нашої країни – нашого народу .”

Вихователь.  Які  лікувальні властивості калини?

Учениця. Ягоди калини лікують простудні захворювання , соком лікують серце, шлунок. Косметологи лікують різні захворювання шкіри.

Вихователь.  Із червоною калиною в українського народу пов’язано чимало звичаїв та обрядів. Скрізь живе калина – символ України. Народжується донька – садив татусь калиноньку, хай росте – пишна, красна щоб була її доленька щасна. На весільному короваї, у віночках дівочих, на сорочках, на рушниках, в імені Калини – скрізь живе калина. Калина – берегиня роду людського. Тож бережіть калину, дбайте про неї, шануйте її.

Вихователь. Немає України без білої хати і чорнобривців, які милують око до сивих морозів. Наступна розповідь про чорнобривці.

Учень.       Гарні квіти біля хати

             Навесні садила мати.

             Влітку квіточка така

             Чорними брівками морга.

             Чорнобривці чорноброві

             Квітнуть в тиші вечоровій.

             Чорнобривці чарівні

             Так і просяться в пісні.

Для матерів чорнобривці – символ синівської чоловічої сили, святості, чистоти, краси і добра. Пісня В. Верменича   на вірш М. Сингаївського “Чорнобривців насіяла мати…” стала пісенним реквіємом поета усім українським матерям.                                                                          

Пісню про чорнобривці я дарую своїй мамі.

Вихователь. Жовтяки, оксамитки, бархатки – так в народі називають ці чудові квіти. Послухайте легенду про ці квіти.

Учень. В одній сім’ї народилися хлопці – двійнята. Вони мали карі очі і чорні брови, тому їх називали чорнобривцями. Виросли брати. У кожного було своє ремесло. Один був золотар, другий – гончар, третій – різьбяр. Їх вироби були дуже гарними. Почалася війна. Грабіжники  забрали братів у полон. Минули роки. Підросла сестричка, і пішла їх шукати. Але хан вбив хлопців, бо не хотіли працювати в чужій країні. Принесла дівчина додому лише кістки братів. Поховали їх у саду а через деякий час на могилі виросли квіти. Мама і тато назвали ці квіти, як і синів чорнобривці.  

Вихователь. Чорнобривці вважалися символом краси, сміливості і стійкості, тому українці завжди купали малят, особливо хлопчиків, у настої чорнобривців, щоб були красивими, сміливими і щасливими.

Які лікувальні властивості мають ці квіти?

Учень. Квіти чорнобривців черпають із землі золото і мідь, а віддають їх людині просто – для цього лишень треба приготувати лікувальний настій. Компоти з додаванням чорнобривців не тільки дуже пахучі, а й цілющі.

Вихователь. Людина, вживаючи цей смачний напій, може цілком побороти грип, застуду та інші інфекції, бо чорнобривці підсилюють імунітет, роблять організм стійким до всіляких мікробів. 

Учень. Чорнобривець я пишний, духмяний,

             Що до перших морозів не в’яну.

             Це про мене матуся співає

             Як дитину в колисці гойдає.

             Ви візьміть мене, квіти, в віночок,

             Затанцюєте гарно таночок.

             Буде затишно з вами в віночку.

             Всім нам радісно буде в таночку.

  Мені подобаються чорнобривці, я раджу вам вирощувати їх, милуватися

запахом та красою.

Вихователь. Ростуть ці квіти при дорозі,

                       Ростуть  біля воріт.

                       Де купками, а де рядками,

                       Ростуть і квітнуть

                       Різними кольорами.

Як звуть їх?

Учень. Це мальви – справжні королеви в літньому саду. Ми любимо мальви за те, що вони прикрашають сільське повір’я.

Вихователь. Що символізує ця чудова квіточка?

Учень. Мальва – символ любові до рідної землі, до свого народу, батьківської хати. Мальва – висока рослина, стебло довге, міцне, листя велике. На стеблі багато квіток.

Мальви квітнуть ціле літо різними кольорами. Мальва медоносна рослина, тому її дуже люблять бджоли.

        Я розкажу легенду про мальву.  

        Жила на Україні сім’я – батько, мати і дочка, яку звали Мальвою. Одного разу на них напали турки. Батька вбили, маму забрали в полон. Залишилася дівчина одна.

        Коли вона виросла, то навчилася лікувати людей травами і зіллям. Люди шанували її. Дівчина Мальва була сміливою і войовничою, бо нищила ворогів, що приходили на її рідну землю. За це її і вбили. А на тому місці, де її вбили виросло зілля, яке люди назвали Мальвою.

       Тепер біля кожної хати ростуть квіти мальви, як пам’ять про сміливу дівчину.

       Мені подобаються червоні мальви. Я попрошу бабусю посіяти мальви біля нашого будинку. Буде класно! 

Вихователь. Край села у житі розквітають польові квіти.

                      Ніжно-білі ромашки, синьоокі волошки-васильки,

                      Червоні, мов жар маки.

                      Дівчатка ці квіти зривають, і віночки сплітають.

      Відгадайте загадку.

Учениця. Я на сонце дуже схожа, золотиста, ніжна, гожа.

                 Я щоранку розквітаю, промінцями всіх вітаю.

                 Відгадати всім не важко що за квітка я?

       Царицею полів по праву вважається ромашка. Її квіточки, мов маленькі сонечка прикрашають навколишній світ ціле літо.

      Стебло ромашки довге і тоненьке, листочки довгасті, різьблені, пелюстки білі та ніжні, серединка золотиста. Ця ароматна рослина своїм запахом приваблює комах.

Вихователь. Які лікувальні властивості має ця рослина?

Учениця. Настоєм з ромашки лікують рани та інші захворювання шкіри, інгаляції лікують хвороби горла і носа, ароматний чай покращує роботу шлунка, знімає головні болі, нервове роздратування, зменшує стрес. Широко використовують ромашку у косметології для виготовлення кремів. Я хочу пригостити усіх ароматним чаєм.

Учениця. Легенда. У бідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було і вона ходила по степу і збирала всі рослини, які хто порадить. Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих пахучих квітів. Почувши про горе матері, бабуся простягла їй квіти: “Зроби з них відвар і дай пити синові”.

         “А як же звуться ці квіти?”- запитала жінка. Бабуся відповіла: “Як вилікується син, то й назвеш їх ім’ям свого сина”.

        Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром, промовляла: “Пий, синочку, ромашку і будеш здоровим!”

Вихователь. Переходимо до презентації іншої польової квіточки. Відгадайте загадку.

Учениця. Запалали в чистім полі, наче вогники червоні.

                 То палає в полі так, польовий, червоний …

Діти: мак.

Учениця. Певно знає з вас усяк, хто бував полі,

                 Що червоний гарний мак там росте на волі.

                 На городах, на грядках і в малих садочках,

                 Червоніє квітка та, гарна на віночки.

Вихователь. Що символізує мак?

Учениця. Мак – символ краси, гордості, волі.

      Колір мака – це колір крові, символ пам’яті про тих людей, які загинули на війні.

Я розкажу легенду про червоні маки.

         Було це давно-давно, коли на нашу землю нападали вороги. В одному місті жили дуже красиві дівчата. Побачили їх вороги і вирішили захопити дівчат в полон.

         Дівчата втекли до лісу. Вороги оточили їх з усіх сторін. Тоді одна дівчина звернулася до матінки-землі з проханням: “Матінко-земле, врятуй нас від неволі”.

Послухала матінка-земля дівчат. Тільки доторкнеться ворог до дівчини, як вона стає квіткою-маком, червоною, красивою. Не змогли вороги захопити в полон дівчат. Потомилися і вирішили відпочити, заснули. Це дівчата наслали на них сон-дрімоту.

        Вранці повернулися з походу наші воїни і побачили червону долину маків, а біля них сплячих ворогів. Побили воїни ворогів, тоді кожна квітка маку ожила і стала дівчиною. Дівчата подарували букет червоних маків воїнам-визволителям.

Вихователь. Червоні маки серед поля, серед степів, поміж дібров.

                       За Україну і за волю там пролилась козацька кров.

                       Там була битва з ворогами, то була битва нелегка…

                       Та він хоробро захищався, велику силу в собі мав.

                       І козака безжально вбили, бо не здавався той козак.

                       Нема хреста, нема могили, лише цвіте червоний мак.

Учениця. А тепер відгадайте мою загадку.

    На просторах поля золотого сині зірочки тремтять.

    Мов шматочки неба голубого, виграють, виблискують, горять.

    Це синьоокі волошки-васильки, квіти яскраво-синього кольору, пелюстки –  зубчасті зірочки, стебло довге, пряме. Волошка має сильний, приємний запах.

Вихователь. Великий знавець і любитель природи, Максим Рильський писав: “Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости ?”

      Що символізує ця польова квіточка?

Учениця. Волошка – символ простоти, добра і чистоти. В народі її називають: волошечка, блават, васильок, синьоцвіт.

Вихователь. Нам цікаво дізнатися про цілющі властивості волошки.

Учениця. Настій та відвар використовують при простудних захворюваннях, з напару пелюсток роблять примочки при хворобах очей, соком волошки можна заживляти рани.

     Послухайте цікаву легенду про волошку.

     Якось у полі хлопець Васильок косив жито. А там гралися русалки. Одній русалці хлопець дуже сподобався зачарувала вона його і перетворила на гарну польову квітку, яка нагадувала синь води. З того часу в полі ростуть сині волошки. Дівчата зривають їх, плетуть віночки і кидають у воду.

Вихователь. Презентації рослин-символів дівчата закінчили танцем “Віночок”. Чудова традиція на свято Івана Купала – плести віночки з польових квітів, танцювати з ними, а потім кидати їх у воду.

     Сьогодні ви справилися із своїм завданням, показали нашим гостям чудову презентацію, наше свято закінчується, усім дякую. 

Висновок

Ми, громадяни України, тому завдання кожного з нас – знати та поважати символи своєї Вітчизни і не дати нікому поглумитися над ними. Гордимося, що маємо свою державу, свою землю, свої традиції, свої символи, про яких складено багато пісень, легенд, які використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Рослини-символи – наші святині. Вони здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі. З приходом весни, наша земля вкривається різнобарвними квітами. Тож бережімо красу кожної квітки, кожної рослинки, кожної травинки. І буде наша українська земля квітуча і завжди прекрасна!

       Моя Україна, ти в серці єдина.

       Тобою, рідненька, пишаюся я.

       Квітуча, духмяна, барвиста і мила,

       Моя Україно, любове моя.

                     Де така ще є земля,як наша рідна Україна?

                     Лише у нас на Україні росте червона калина біля батьківської оселі,

                     А на пшеничних полях ростуть маки, волошки та ромашки.