Особливості діяльнісного підходу. Створити ситуацію успіху, викликати “освітній вайб”- настрій, коли від процесу навчання учень отримує позитивні емоціїСтворюємо ситуацію нової, небуденної діяльностіЗв’язок з реальним життям. Постійна співпраця: учень і вчитель на рівних. Діти мислять картинками- тому потрібен візуальний продукт
Ментальна карта-інструмент, засіб і продукт мисленнєвої діяльності, який активізує процес навчання, стимулює ментальні процеси мозку,покращує запам’ятовування, розвиває критичне мислення. Великий обсяг інформації трансформується у зрозумілу для мозку картинку Що таке ментальна карта і як з нею працювати?
Як створювати інтелект-карти?Карти знань можна зображати на папері або на дошці вручну. Але зручнішим та ефективнішим є їх створення з використанням різного програмного забезпечення, що розроблене для роботи з картами знань. Таким чином створюють комп’ютерні моделі, що відображають структурно-логічні схеми. Сьогодні є достатня кількість безкоштовних для користувачів програм для створення карт знань. Є й такі, за користування якими потрібно сплатити певні кошти.
Ментальні карти на урокахзручно будувати карту знань разом з учнями у процесі знайомства з новими поняттями, об’єктамипояснення нової теми учням можуть бути роздані чорно-білі копії, що містять лише основу інтелект-карти, розглянутої на занятті, запропоновано заповнити їх по пам'яті і розфарбувати.закріплення матеріалуоформлення результатів дослідницької роботи дослідницька роботакожна група створює свою гілочку відповідно да певного поняття або об’єкта, після чого вони об’єднуються в загальну карту знаньвиконання групового завдання. Побудова карти знань за вивченою темоюпідсумкова робота Побудова карти знань за темою урокудомашнє завдання
Можливості ментальних картполіпшити пам’ять, нагадати факти, слова й образи;генерувати ідеї;надихнути на пошук рішення;продемонструвати концепції і діаграми;аналізувати результати або події;структурувати роботу (реферат, доповідь);підбивати підсумки зробленого;організовувати взаємодію при груповій роботі або у рольових іграх;ефективно структурувати і опрацьовувати дані.
Проєкт (у буквальному значенні слова — «кинутий вперед») спеціально організований вчителем і самостійно виконуваний учнем комплекс дій, що завершується створенням продукту, який складається з об’єкта праці, виготовленого в процесі проектування, і його представлення у вигляді усної чи письмової презентації. Отже, проєктом, як на мене, можна назвати роботу різного плану: від звичайного реферату і нестандартно виконаного завдання до дійсно серйозного дослідження із наступним його захистом, бо в основі його — спрямованість на результат діяльності школяра.
Типи проєктів. За видом діяльності — це:— дослідницькі;— пошукові;— творчі;— рольові, ігрові;— прикладні (практико-орієнтовані);— інформаційні (ознайомлювально-орієнтовані). За кількістю учасників:— індивідуальні;— парні;— групові. За терміном виконання:— мініпроєкти (урок чи частина уроку);— короткострокові (від одного до кількох уроків);— середньострокові (від місяця до кількох місяців);— довгострокові (від півроку — до кінця навчального року).
Критерії оцінювання проєкту— якість доповіді;— аргументованість, — переконливість, упевненість доповідача;— обсяг і глибина знань теми;— загальна ерудиція;— культура мови, відчуття часу;— імпровізований початок, утримання уваги аудиторії;— відповіді на запитання;— ділові й вольові якості доповідача;— лаконічність і аргументованість кожного висновку (якщо груповий проєкт — колективний характер рішень, взаємодоповнення).