Презентація "Містика в романі М.Булгакова "Майстер і Маргарита"

Тема: ” Містика в романі М.о. Булгакова “Майстер і Маргарита”Робота підготовлена ученицею 10 класу Мунтян Кірою

Мета: дослідити походження та роль містичних образів у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита”, створитидодатковий матеріал для перевірки знань учнів за темою. Об’єкт: роман М. Булгакова “Майстер і Маргарита”Суб’єкт: містичні образи роману

Ця книга може подобатися або ні, але вона вражає настільки, що байдужим не залишається ніхто

  Роман має три виміри: минуле (біблійні глави), реальність (Москва 30-х років),майбутнє (вічність). Це “троєміріє” єднають містичні персонажі: Воланд та його помічники.

Роль містичних глав в романі М. А. Булгакова "Майстер і Маргарита". Нам очевидно, що потойбічні сили у «Майстра і Маргариті» виступають не носіями зла, а покровителями таланту, любові, щирої віри, викривачами людських пороків. Саме з цією метою і з'явилися в сучасній Булгакову Москві Воланд зі свитою.

В романі присутні 4 виміри, це– світло, спокій, темрява та небуття. Кожен вимір представлено свїими персонажами. У кожного є свої правителі, а також свої кольори. Світло - блакитний. Темрява - чорный. Спокій - білый. Небуття - без кольору

.. Воланд зі своїм почтом є втіленням чорного кольору. Але яскравий парадокс роману міститься в тому, що, розважаючись, ватага Воланда в той же час повертає до життя порядність, чесність і жорстоко карає зло, зміцнюючи тим самим тисячолітні моральні заповіді.

Містичні персонажі роману. Коров’єв-Фагот - старший з підлеглих Воланду демонів, чорт і лицар, що виставляє себе перекладачем при професорі-іноземці або регентом церковного хору. Бегемот. Він не тільки паж лицаря Коров’єва, але ще й блазень Воланда. Азазелло - "демон пустелі, демон-вбивця", як про нього пише сам Булгаков.

Коров’євІ здається, що Коров'єв, він же Фагот, - самий старший з підлеглих Воланду демонів, що представляється москвичам перекладачем при професора-іноземця та колишнім регентом церковного хору, має чимало подібності з традиційним втілення дрібного біса. Всією логікою роману читач підводиться до думки не судити про героїв по зовнішності, і як підтвердження правильності мимоволі виникають здогадок виглядає заключна сцена «перетворення» нечистої сили. Підручний Воланда тільки по необхідності одягає на себе різні маски-личини: п'яниці-регента, гаера, спритного шахрая. І тільки у фінальних главах роману Коров’єв скидає свою личину і постає перед читачем темно-фіолетовим лицарем з ніколи не усміхненим обличчям.

Кіт-Бегемот. Цей біс зображався у вигляді чудовиська з слонової головою, з хоботом і іклами. Руки у нього були людського фасону, а величезний живіт, коротенький хвостик і товсті задні лапи, як у бегемота, нагадували про носимом їм імені. У Булгакова Бегемот став величезних розмірів чорним котом-перевертнем, так як саме чорні коти за традицією вважаються пов'язаними з нечистою силою. От яким ми бачимо його вперше: «... на ювеліршіном пуфі в розв'язною позі розвалився хтось третій, саме - моторошних розмірів чорний кіт зі стопкою горілки в одній лапі і виделкою, на яку він встиг підчепити маринований гриб, в інший»

Азазелло. Им’я Азазелло утворено Булгаковым від давньозавітнього імення Азазел. Так звали негативного героя стародавньої книги, падшого янгола, який навчив людей виготовляти зброю та прикраси. Напевно, Булгакова приваблювало поєднання в одному персонажі здібності до зваблення і до вбивства.

Гелла. Гелла є членом почту Воланда, жінкою-вампіром: «служницю мою Геллу рекомендую. Розторопна, тямуща і немає такої послуги, яку вона не зуміла б надати ». Ім'я «Гелла» Булгаков почерпнув зі статті «Чарування» Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона, де зазначалося, що на Лесбосі цим ім'ям називали передчасно загиблих дівчат, які по смерті стали вампірами.

Воланд. Воланд з'являється в першій же главі «Майстра і Маргарити» і йде у вічність разом з іншими героями в кінці книги. Це єдиний герой, непідвладний чужому суду, рішенням, відплаті або викриттю.

Містичні гості виявляють людські вади і карають їхніх хазяїв . Як тільки вони знаходять в душі людини ганебний дефект , вона стає їх легкою здобиччю, як голова жилтовариства дому 302-біс по Садовій Ніканор Іванович Босий, квартирна скандалістка Аннушка-Чума, професійні зрадники барон Майгель та Алоізій Могарич або бюрократ Прохор Петрович.

Таким чином, потойбічні сили в романі выступають не носіями зла, а заступниками таланту, любові, щирої віри. Задля цього вони і з’явились на сторінках книги. Воланд зі своїми помічниками бере під захист і дарує жадану нагороду — спокій -- автору романа про Понтія Пілата та поєднує Майстра зі своєю коханою.

МАРГАРИТА Сильна і мужня жінка, рятуючи своє кохання, виконує роль хазяйки бала сатани і в образі відьми разом з Майстром улітає до місця його останнього притулку, залишаючи земне життя.

Великий бал у сатани

Висновок. Містичні глави роману допомагають Булгакову у вирішенні проблеми сенсу життя людини. Якщо від неї не все залежить, то завдання Людини відстоювати істину і своїми чистими діяннями сприяти перемозі Добра над Злом або хоча б урівноважити ці дві категорії.

  Література. Халімончик. Т.// Проблема добра и зла в романє «Майстер и Маргарита» // Заруб.літ. 2003р. № 38 с. 18-20 (журнал)Боборикін. В. Г. // М. Булгаков // 1991р. (книга)Кузменчук Ірина // «Каждому будет дано по его вере». За романом М. Булгакова «Майстер и Маргарита». // Заруб. літ. 2011р. № 19-20 с. 9-10 (журнал)Еланська Світлана // На матеріалі роману М. Булгакова «Майстер и Маргарита» // Заруб.лит. 2006р. № 20 с. 14-19 (журнал)Мартинчук Наталія // Переосмислення, євангельських сюжетів і образів у романі М. Булгакова «Майстер и Маргарита». // Заруб. літ. 2008р. № 38-39 с. 3-6 (журнал)Кравець Татьяна // Духовний подвиг майстра і велич любові Маргарити в романі М. Булгакова «Майстер и Маргарита». // Заруб. літ. 2008р. № 38-39 с. 7-13 (журнал)