Урок "Крила як символ духовного злету людини (Трактування образу крил в оповіданні Г. Гарсіа Маркеса "Стариган з крилами" та баладі І. Драча "Крила")"

Зарубіжна література 11 клас

Тема:  Розвиток зв’язного мовлення. Крила як символ духовного злету людини.

 Трактування образу крил в оповіданні Г. Гарсіа Маркеса “Стариган з крилами”  та баладі І. Драча “Крила”.

Мета:  навчальна: познайомити учнів із основними фактами творчого шляху Г. Гарсіа Маркеса та його оповіданням «Стариган з крилами», підготувати учнів до написання творчої роботи, проаналізувати найголовніші проблеми оповідання;

розвивальна: розвивати вміння порівняльного аналізу різних творів;

виховна: виховувати високі моральні ідеали: співчуття, доброту, милосердя, повагу до старших.

План уроку

І. Оргмомент.

ІІ. Вивчення нового матеріалу за темою уроку.

1. Проблемне запитання учителя:

• Діти, коли нам буває важко, до кого ми звертаємось, кого просимо про допомогу, на кого надіємось?

(Учитель поступово підводить учнів до висновку про роль ангелів в житті кожної людини).

2. Вступне слово учителя про головні ознаки та особливості творчості колумбійського письменника  Г. Гарсіа Маркеса.

• Повідомлення учнів-біографів (випереджальне завдання) про життя та творчість Габріеля Гарсіа Маркеса.
• (короткі записи в зошитах).

 Новела “Стариган з крилами” (1970-1972), лише один з епізодів творчого життя колумбійського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса. Доробок митця включає низку романів: “Полковнику ніхто не пише”, “Сто років самотності”, “Осінь патріарха” та ін. За нинішнього часу прозаїк зажив славу міфотворця. Його романи та новели сприймаються як ілюстрації “магічного реалізму”.

 1982 р. - творчі пошуки письменника були поціновані Нобелівською премією (“за романи і оповідання, в яких фантазія і реальність переплітаються в примхливому світі, відображають життя і конфлікти континенту”). Метр,  лауреат, класик - і коротеньке оповідання, ним написане. Невеличкий твір, у якому все ж проявляється творча манера Гарсіа Маркеса.

3. Ознайомлення із змістом оповідання.

Сюжет оповідання “Стариган з крилами” нескладний. У невеличкому приморському селищі з’явився дідуган із крилами - ангел. Спочатку він привертає до себе увагу мешканців поселення, через якийсь час інтерес до нього слабшає (нова чудасія - жінка-павук зацікавила людей), а потім і зовсім зникає. Минають роки. Ангел, який відчуває свою непотрібність і навіть зайвість у селищі, летить звідти світ за очі.

4. З’ясування значення незрозумілих слів, з якими учні зіткнулися, читаючи оповідання:

Альгвасил (ісп.) - поліцейський чин в Іспанії.

Єпископ (гр.) - вище духовне звання в Християнській церкві.

Камфора (лат. ) - кристалічна речовина, без кольору зі специфічним запахом, яка використовується в медицині як протимікробний та знеболюючий засіб.

Сентаво (ісп. ) - розмінна монета в Аргентині, Мексиці, Колумбії, Анголі і ряді інших країн.

5. Подальший аналіз тексту за запитаннями:

• Де відбуваються події, зображені в оповіданні?
• Який епізод є зав’язкою твору?
• Знайдіть у тексті опис зовнішності старого. Які художні засоби при цьому використано?
• Як сприйняли появу ангела мешканці селища, зокрема отець Гонзага?
• Що спало на думку Елісенді?
• Як почувається ангел серед людей?
• Як вони до нього ставились?
• Чому ангел захворів?
• Які епізоди в творі мають фантастичний характер?
• Яка розв’язка оповідання?
• Як слід тлумачити образ ангела?
• Над чим змушує замислитись фінал твору?

6. Слово вчителя про засоби зображення образів твору.

(Зображаючи мешканців селища, Г. Гарсіа Маркес вдається до різноманітних засобів гумору та сатири).

М’який доброзичливий гумор поступово переходить у їдку іронію і навіть нищівний сарказм і гротеск. За допомогою цих засобів письменник засуджує людство, яке на своєму шляху розгубило високі моральні ідеали: співчуття, доброту, милосердя, повагу до старих. Приморське селище - людство в мініатюрі.

7. Словникова робота з літературознавчими термінами.

Іронія (гр.) - лукавство, глузування, удавання - художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення, це насмішка, замаскована зовнішньою благоприйнятною формою.

Сатира (лат.) - особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в гострому осудливому осміянні негативного. У вузькому розумінні - це твір викривного характеру.

Сарказм (гр.) їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті та гнівного презирства.

Гротеск (фр.) - химерний, незвичайний. Вид художньої образності, якому притаманні фантастична основа, тяжіння до спотворених форм, поєднання несумісних якостей (комічного і трагічного, реалістичного і фантастичного, піднесено-поетичного і грубо натуралістичного)

8. Підсумкове слово вчителя

Образ ангела - це втілення прекрасного, прагнення до високого ідеалу. На жаль, у сучасному світі, на думку колумбійського письменника, немає місця для ангелів. Люди не здатні сприймати високі благородні істини, вони перебувають у полоні корисливості, розрахунку, байдужості. Однак, незважаючи на драматичне забарвлення, оповідання Маркеса не звучить приречено, безнадійно. Саме тому ангел не помирає, а навпаки - одужує. У нього виростають могутні крила, і він відлітає у піднебесся. Чи повернеться він на грішну землю? Це запитання залишається без відповіді. Але письменнику і читачам хочеться вірити, що повернеться… Повернеться тоді, коли люди стануть морально досконалішими.

Проблема, порушена в оповіданні колумбійського прозаїка, досить злободенна.

Підтвердження тому - твір відомого українського поета І. Драча.

9. Учитель (або заздалегідь підготовлений учень) зачитує вірш:

Через ліс-переліс,

через море навкіс

Новий рік для людей подарунки ніс:

Кому — шапку смушеву,

кому — люльку дешеву,

Кому — модерні кастети,

кому — фотонні ракети,

Кому — солі до бараболі,

кому — три снопи вітру в полі,

Кому — пушок на рило,

а дядькові Кирилові — крила.

Був день як день, і раптом — непорядок,

Куфайку з-під лопаток як ножем прошило.

Пробивши вату, заряхтіли радо,

На сонці закипіли сині крила.

Голодні небом, випростались туго,

Ковтали з неба синє мерехтіння,

А в дядька в серпі — туга,

А в дядька в серці — тіні.

(Кому — долю багряну,

кому — сонце з туману,

Кому — перса дівочі,

кому — смерть серед ночі,

Щоб тебе доля побила,

а Кирилові, прости Господи,-

крила).

Жінка голосила: "Люди як люди.

їм доля маслом губи змастила.

Кому — валянки,

кому — мед од простуди,

Кому — жом у господу,

а цьому гаспиду,

прости Господи,— крила?!"

Так Кирило до тями брів,

І, щоб мати якусь свободу,

Сокиру бруском задобрив,

І крила обтяв об колоду.

Та коли захлинались сичі,

Насміхалися зорі з Кирила,

І, пробивши сорочку вночі,

Знов кипіли пружинисті крила.

Так Кирило з сокирою жив,

На крилах навіть розжився —

Крилами хату вшив,

Крилами обгородився.

А ті крила розкрали поети,

Щоб їх муза була небезкрила,

На ті крила молились естети,

І снилося небо порубаним крилам.

(Кому — нові ворота,

кому — ширшого рота,

Кому — сонце в кишеню,

кому — дулю дешеву,

Щоб тебе доля побила,

а Кирилові — не пощастить же

отак чоловікові! — крила.)

 Запитання:

• Що спільного та відмінного можна спостерігати у цих творах?

 Спільне. В обох творах поєднується реальне і фантастичне, піднесено-романтичне та буденно-практичне. І Маркес, і Драч утверджують думку, що люди не завжди готові до усвідомлення високих Божественних істин. Драчевого дядька Кирила, якого доля обдарувала крилами, як і героя Маркеса, теж не розуміють знайомі та близькі. Вони сприймають той дар Божий як зайвий тягар, зовсім не потрібну річ (зачитується цитата з твору від слів “Жінка голосила “Люди як люди…”” до слів “Так Кирило до тями брів..”). Господарі Маркесового ангела використовують його у своїх корисливих інтересах. Елісенда бере чималу платню за показ ангела бажаючим, за виручені гроші Пелайо побудував новий будинок, заснував кролячу ферму, а його дружина почала одягатись як справжня сеньйора. Дядько Кирило теж “розжився на крилах”. Колумбійський та український письменники використовують засоби гумору і сатири. Обидва твори пройняті гіркою іронією з приводу трагічної комедійності життя.

 Відмінне. Образ дядька Кирила конкретний. Це образ реальної людини, селянина, й водночас уособлення з його чеснотами і вадами. А герой Маркеса - це образ-символ, образ-узагальнення. Він позбавлений навіть імені, говорить незрозумілою мовою, в його вчинках більше надприроднього (“він перебував одночасно в кількох місцях; подружжя дійшло висновку, що він має здатність роздвоюватись, ділитись на безліч своїх особин”). Фінал твору Драча звучить оптимістичніше. Український поет переконує в незнищенності високого призначення людини, потягу її до прекрасного, морального вдосконалення, висловлює віру в неминучу перемогу краси над потворністю (зачитується цитата від слів “Так Кирило до тями брів... “ до слів “Кому - нові ворота...”). Ангел із оповідання Маркеса хоч і не помирає, але залишає людське суспільство. Та чи повернеться він знову? Це запитання залишається без відповіді.

10. Підсумкова бесіда:

• Які риси творчого почерку автора ви помітили в оповіданні “Стариган з крилами”?
• У чому ви вбачаєте повчальний зміст епізоду про дівчину-павука?
• Чому ангел залишив землю? Що вас вражає у ставленні людей до нього?

ІІІ. Завершальне слово вчителя:

Як бачимо, Гарсіа Маркес порушив у невеликому оповіданні  загальнолюдські проблеми, які зачіпають моральні основи людської цивілізації. Не обминає їх у своїй творчості й український поет І. Драч. Цей перегук обох письменників свідчить про надзвичайну злободенність порушених питань, які виходять за межі духовного життя одного нараду і стосуються роду людського, що нехтує високими моральними заповідями.

IV. Домашнє завдання.

Написати твір-мініатюру з елементами роздуму: “Коли повернеться ангел?”