Презентація на тему: "Будова слова. Словотвір"

Про матеріал

Матеріал знайомить з частинами слова, дає уявлення про такі поняття, як основа, корінь, закінчення, префікс, суфікс, постфікс. Може бути використаний при підготовці до уроку української мови.

Перегляд файлу

Будова слова

Що таке морфеміка?

Морфеміка — розділ мовознавства, що вивчає значу-щі частини слова (морфеми);  він вивчає будову слів без огляду на те, як вони утворилися.

Порядок розташування частин слова такий:

префікс — корінь — інтерфікс — корінь — суфікс — закінчення — постфікс.

ОСНОВА

Основа —    частина слова без закінчення. Вона виражає лексичне зна-чення слова, тому є спільною для всіх форм слова (золот-о, золот-а, золот-у, золот-ом).

Лише з основи складаються незмінювані слова, а саме:

        незмінювані іменники:  ситро, таксі, манто, Марокко;

        форми дієслова: інфінітиви: читати, писати, любити;

        форми дієслова: дієприслівники: читаючи, писавши,люблячи;

        форми дієслова: безособові форми на -но, -то: писано, читано, люблено;

        прислівники: сміливо, безоглядно, весело, по-перше, натщесерце, по-українськи.

Незмінювані слова не мають ніякого закінчення: читати, солодко.

Закінчення

Закінчення — змінна значуща частина слова, що виражає його грама-тичне значення (рід, число, відмінок, особу, час тощо) і слугує для зв’язку слів у словосполученні й реченні.

Не мають закінчень незмінювані слова:

— прислівники (увечері, тихо, здалеку);

— дієприслівники (читаючи, співаючи, прибігши);

— інфінітив дієслова (любити, говорити, знати);

— незмінювані слова іншомовного походження (таксі, манто, поні, бюро).

Нульове закінчення — це матеріально не виявлене закінчення, про існування якого в слові робимо висновок, порівнюючи це слово з іншими його формами.

Вести мову про нульове закінчення є необхідність, оскільки матеріальна відсутність закінчення все одно має граматичне значення.

Наприклад, у слові ліс нульове закінчення вказує на те, що це іменник чоловічого роду однини в називному відмунку.

КОРІНЬ

Корінь — головна значуща частина слова, що містить спільне значен-ня спільнокореневих слів (ліс, лісник, лісовий). Корінь є носієм лексичного значення.

ПРЕФІКС

Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення слів із новим лексичним значенням або відтінком у значен-ні

(їхати-приїхати, чекати-зачекати).

Більшість префіксів української мови є словотвірними, тобто допомагають утворювати нові слова.

СУФІКС

Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня та слугує дія творення слів з новим лексичним значенням або відтінком у значен-ні (дівчина - дівчинонька, учитель - учительський)

ПОСТФІКС

Різновидом суфікса є частка -ся(-сь), яка стоїть у кінці дієслів. Такий різновид суфікса називається постфікс: хвилюватися, чепуритися.

Словотвір — розділ мовознавства, що вивчає способи та особливості творення похідних слів.

Словотворчі засоби — префікси та суфікси, за допомогою яких утворюються нові слова: підсніжник — сніг.

Непохідні слова — не утворені від Інших слів (основа складається лише з кореня: неб[о], літ[о], тих[ий])

Похідні слова — утворені від інших слів; можна простежити їхній спо-сіб творення: небесний, літній, ти-хенько.

Твірне слово — слово, яке повністю «лягає» в основу похідного слова: холод — холодний, ліс — праліс.

Твірна основа — частина слова, від якої творяться нові слова: кобза — кобзар, читати — читання.

pdf
Додано
4 серпня 2018
Переглядів
8239
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку