Що таке морфеміка?

Морфеміка — розділ мовознавства, що вивчає значу-щі частини слова (морфеми);  він вивчає будову слів без огляду на те, як вони утворилися.

Порядок розташування частин слова такий:

префікс — корінь — інтерфікс — корінь — суфікс — закінчення — постфікс.

ОСНОВА

Основа —    частина слова без закінчення. Вона виражає лексичне зна-чення слова, тому є спільною для всіх форм слова (золот-о, золот-а, золот-у, золот-ом).

Лише з основи складаються незмінювані слова, а саме:

●        незмінювані іменники:  ситро, таксі, манто, Марокко;

●        форми дієслова: інфінітиви: читати, писати, любити;

●        форми дієслова: дієприслівники: читаючи, писавши,люблячи;

●        форми дієслова: безособові форми на -но, -то: писано, читано, люблено;

●        прислівники: сміливо, безоглядно, весело, по-перше, натщесерце, по-українськи.

Незмінювані слова не мають ніякого закінчення: читати, солодко.

Закінчення

Закінчення — змінна значуща частина слова, що виражає його грама-тичне значення (рід, число, відмінок, особу, час тощо) і слугує для зв’язку слів у словосполученні й реченні.

Не мають закінчень незмінювані слова:

— прислівники (увечері, тихо, здалеку);

— дієприслівники (читаючи, співаючи, прибігши);

— інфінітив дієслова (любити, говорити, знати);

— незмінювані слова іншомовного походження (таксі, манто, поні, бюро).

Нульове закінчення — це матеріально не виявлене закінчення, про існування якого в слові робимо висновок, порівнюючи це слово з іншими його формами.

Вести мову про нульове закінчення є необхідність, оскільки матеріальна відсутність закінчення все одно має граматичне значення.

Наприклад, у слові ліс нульове закінчення вказує на те, що це іменник чоловічого роду однини в називному відмунку.

КОРІНЬ

Корінь — головна значуща частина слова, що містить спільне значен-ня спільнокореневих слів (ліс, лісник, лісовий). Корінь є носієм лексичного значення.

ПРЕФІКС

Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення слів із новим лексичним значенням або відтінком у значен-ні

(їхати-приїхати, чекати-зачекати).

Більшість префіксів української мови є словотвірними, тобто допомагають утворювати нові слова.

СУФІКС

Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня та слугує дія творення слів з новим лексичним значенням або відтінком у значен-ні (дівчина - дівчинонька, учитель - учительський)

ПОСТФІКС

Різновидом суфікса є частка -ся(-сь), яка стоїть у кінці дієслів. Такий різновид суфікса називається постфікс: хвилюватися, чепуритися.

Словотвір — розділ мовознавства, що вивчає способи та особливості творення похідних слів.

Словотворчі засоби — префікси та суфікси, за допомогою яких утворюються нові слова: підсніжник — сніг.

Непохідні слова — не утворені від Інших слів (основа складається лише з кореня: неб[о], літ[о], тих[ий])

Похідні слова — утворені від інших слів; можна простежити їхній спо-сіб творення: небесний, літній, ти-хенько.

Твірне слово — слово, яке повністю «лягає» в основу похідного слова: холод — холодний, ліс — праліс.

Твірна основа — частина слова, від якої творяться нові слова: кобза — кобзар, читати — читання.