Організація роботи. Застосування рівневої диференціації дає змогу кожному учню працювати на будь-якому рівні навчальних досягнень і здобути відповідні результати. Учень має не тільки обов'язки (зокрема, засвоїти матеріал на відповідному рівні), а й право, найважливішим із яких є право вибору - отримати відповідно до своїх здібностей і нахилів підвищену підготовку з предмета чи обмежитись середнім або достатній рівнями засвоєння матеріалу. Отже, вчитель організовує навчання на всіх чотирьох рівнях навчання досягнень (початковий, середній, достатній та високий), а учень сам вибирає рівень засвоєння навчального матеріалу.
Основні принципи:виділення і відкритого пред'явлення учням результатів навчальних досягнення (за рівнями);"ножиць" між рівнями вимог і навчання: рівень вимог має бути вищим за рівень навчальних досягнень;формування опори: в усіх учнів класу незалежно від їхніх здібностей і навчальних можливостей повинні бути сформовані опорні знання та вміння;послідовності у просуванні за рівнями навчання;індивідуалізації, який дає змогу враховувати індивідуальний темп просування в навчанні;відповідності між змістом, контролем та оцінкою;добровільності у виборі рівня навчання: кожен учень добровільно вибирає рівень засвоєння навчального матеріалу.
Для успішного проведення диференційованого навчання вчителю необхідновивчити індивідуальні особливості та навчальні можливості учніввизначити критерії об'єднання учнів у групивикористовувати й удосконалювати здібності і навички учнів у груповій та індивідуальній роботісистематично й об'єктивно аналізувати роботу учнівпланувати діяльність учнів з формуванням навичок самостійної діяльності і вміння керувати власним навчальним процесомвідмовлятися від малоефективних прийомів організації навчання, замінюючи їх раціональнішими за даних умовздійснювати постійний зворотний зв'язок на уроцівикористовувати засоби заохочення