Презентація на тему: "Історія винекнення кави"

Історія винекнення кави З історією розповсюдження кави зв'язано багато фактів та легенд. Це зв'язано з тим, що секрет напою, який виготовляється з обжарених зерен кави, відомий людям близько трьох тисяч років (так прийнято вважати). Хоча ніяких доказів такого віку кави не збереглося, сама лише легенда в різни джерелах виглядає по-різному. Перше описання напою з обжарених зерен кавового дерева було зроблено видатним арабським лікарем та вченим, відомим під іменем Авіценна. Ця праця датується кінцем XX - початком XXI ст.

Якщо вірити існуючій легенді, то першовідкривачами кави стали кози. Ефіопський пастух Кал дім одного разу звернув увагу но, те що поївши плодів і листків з невисокого дерева, кози надзвичайно збуджуються: тварини бігали і стрибали ночами на проліт, зовсім не втомлюючись і не бажаючи спати. Різні версії легенди присвоюють або ж пастуху, або ж настоятелю монастиря, якому пастух розказав про своє спостереження. Та все таки прийнято вважати, що кава почала своє розповсюдження по світу з воріт монастиря, де монахи пили каву постійно, щоб не засинати підчас довгих нічних молитов. Кава стала дуже популярною на Сході. Не менше, ніж дві з половиною тисячі років назад в Ємені з'явилися перші кавові плантації. Навіть назва кави Мокко походить від назви єменського порту на Червоному морі - Мохи. Напій з обжарених зерен високо цінували за збуджуючий ефект і нерідко використовували як засіб від розладу шлунка і головних болів.

Кава стала популярним напоєм в турецькому Константинополі, в арабів звичай пити каву з часом перетворився в складну церемонію, повну незвичайних особливостей. В XVст. в Туреччині існував закон, дозволяючий жінці розвестись з чоловіком в тому випадку, якщо чоловік був не в змозі кожен день забезпечувати порцією кави. В XVI ст. в мусульманських країнах вводилась фантастична заборона на вживання напою з обжарених зерен кави - Коран забороняв правовірним пити збуджуючі напої. Так, при султанові Магометі IV людей, які насмілились порушити заборону на вживання кави, зашивали в мішки, використовувані для зберігання зерен кави, і кидали в море. Але настільки сурова-розправа не стала перегородою для народної любові до ароматного напою з часом, не дивлячись на заборони, каву стали вживати в кожному домі.

В Росії кава з'явилася в XVII ст., коли її буквально в якості ліків приймав цар Олексій Михайлович. Однак широкого розповсюдження напій набув лише при Петрі І. Петро Олексійович полюбив цей напій ще в часи життя в Голландії. Повернувшись в Росію, він наказав завжди подавати каву на зустрічах і намагався зробити напій більш популярним. Але в поширені кави Петру І заважала його ж політика. Народ, який був, м'яко кажучи, не в захваті від європеїзації життя, вважав Петра Олексійовича ледве не антихристом і напою з обжарених зерен кави надавав ті ж якості - довгий час було прийнято вважати, що кава була дана самим дияволом. Звісно, така «репутація» не робила напій більш популярним. % народі і, що повністю логічно, стало перешкодою на подальшому розповсюдженню в межах Російської Імперії. Тому, фактично, каву пили лише деякі представники аристократі/., причому окремі з них - лише в наслідування Петра. Відома любов до напою імператриці Анни Іванівни. Кожний свій день вона починала з чашечки гарячої міцної кави. Катерина и. починала кожен день з кави також. Причому на п'ять чашок кави її кухарі повинні були заварювати 400 г. зерен - менш міцний напій імператриця не признавала. Перша кав'ярня в Росії також, була відкрита в період її царювання, а саме в 1740 р. Одна з легенд, пов'язана з іменем цієї жінки, розказує про випадок, коли у чоловіка, який випив чашку кави, звареної для Катерини, почалось таке сильне серцебиття, що його ледве привели до тями.

Сорти кави Арабіка. В природі відомо літри ботанічних сорти кави: арабка , робуста, і ліберіка. Всі ці сорти володіють податливістю до схрещування, завдяки якій зараз в світі налічується більше 200 гібридних сортів кави. Сорти мають різний смак, аромат, здібність до екстракції і вміст кофеїну. Це залежить не лише від сорту, але й від тога, на якому ґрунті і в якому кліматі росте кавове дерево. Характеристики деяких елітних сортів кави міняють навіть різні плантації, розташовані в одних і тих же географічних поясах, недалеко один від одного. На сьогоднішній час, близько 90% кавових дерев на плантаціях є представниками ботанічного сорту арабка, самого популярного, і відкритого самим першим. Арабіці властива найбільш ніжний, м'який смак і ставший легендою вабливий аромат - саме за це так цінують даний сорт кави. Традиційно вважається, що кроці і зерна арабіки зріють на плантаціях, розташованих на висоті 1300 метрів.

Вперше ці дерева знайшли в Африці, на Абіссіанській височині. Зазвичай кавове дерево арабіки має висоту всього 5-6 метрів і зовнішньо подібне на великий кущ, однак інколи висото дерева досягає 10 і більше метрів. На плантаціях для спрощення задачі збору плодів крону дерева зазвичай формують, на висоті 3-4 метрів, і за рахунок такого механічного втручання, кавове дерево ще більше стає похожим на кущ. З одного порівняно невеликого дерева арабіки, більше похожого на кущ, можна зібрати урожай до 3 кг, причому збирати врожай потрібно протягом всього року - саме такий період плодоношення цього дерева. Забезпечити кавовому дереву сприятливі умови для росту, розвитку і плодоношення непросто. Ця рослина відрізняється ніжністю і капризністю: дерево не виносить прямих сонячних променів тропічного сонця ( вони ховаються під кроною більш високих дерев) і помирає, якщо температура повітря опускається до 8 градусів по Цельсію. Сорт кави арабіка цінується ще за те, що містить помірну концентрацію кофеїну (від 0,7% до 1,2%), від споживання якого вплив на серцево-судинну систему мінімальний. Сорт кави арабіка містить в собі в два рази менше кофеїну, ніж сорт робуста.

Робоуста В перекладі з латини означає «міцний, надійний» - назва цього ботанічного сорту кави вказує на його смакові характеристики. Кавове дерево робуста було відкрити лише в 1860 р. недалеко від озера Вікторія, в Уганді. Смак кави з зерен робуста відрізняється від арабіки: якщо смак арабіки м'якші ніжний, то напій з робуста більш грубий, гострий; якщо арабіка ледь помітно кислить, то в робусті відчувається гіркість; на кінець, маслянистий напій з арабіки виходить більш насичемим.і ароматним, ніж водянистий з робусти. Однак є і в робусти особливість, через яку вона завоювала прихильність немалої кількості любителів кави, - в робусті міститься багато кофяїну (від 1%до 2,5%). 100 мл кави з зерен робусти фактично вміщають так звану медичну дозу кофеїну. На сьогоднішній час лише 8% кавових дерев на плантаціях представники боташчшіяп сорту робуста. Кавове дерево цього сорту менш примхливе і капризне, ніж арабіка: воно витриваліше до різних хвороб і шкідників і любить жаркий клімат і підвищену вологість.

Кавове дерево робуста виростає до 10 метрів, але при цьому користується попитом серед любителів кави. Вміст кофеїну в ліберіці може коливатися від 0,2% до 2,4%. Даний сорт кава використовується в основному в кондитерській промисловості, тому, говорячи про сорти кави, які використовують для приготування популярного напою, ліберіка зазвичай взагалі згадують з слабкою кореневою системою, тому рости. % гірничих районах воно не може. Ще одна особливість кавового дерева робусти - воно приносить врожай кожні три роки, тоді як дерево арабіки - один раз в п'ять років. Іншими словами, вирощення таких дерев на плантаціях обходиться фермерам значно дешевше, саме тому, не дивлячись на гірші, в порівнянні з арабікою, смакові якості, число плантацій кавових дерев робуста. не мале.

Ліберіка Ліберіка. Третій ботанічний сорт, ліберіка, був відкритий лише в XX ст.. в Гвінеї. З представників всіх ботанічних сортів кавові дерева ліберіка самі красивіші і високі (висота може досягати 18 метрів). Це кавове дерево рости лише на півночі екватора, найти його на плантаціях доволі непросто. Лише 2% кавових дерев, які вирощують на плантаціях, це дерева ліберіки. Втім, причина непопулярності даного ботанічного сорту кави зовсім не в кліматичних вимогах цього дерева - напій, приготовлений я зерен, відрізняється ненасиченим, «пустим» смаком і не користується попитом серед любителів кави. Вміст кофеїну в ліберіці може коливатися від 0,2% до 2,4%. Даний сорт кава використовується в основному в кондитерській промисловості, тому, говорячи про сорти кави, які використовують для приготування популярного напою, ліберіка зазвичай взагалі згадують.

Способи приготування кави Турка Турка, вона ж джезва, використовується для приготування кави одним з самих древніх способів, який має багато прихильників і до тепер. В турках готують каву по-східному, традиційно густою, з насиченим смаком і ароматом; головна відмінна особливість цього напою полягає в тому, що після приготування в турці не проціджують і в ньому залишається гуща. Тобто кава, приготовлена в турці, зберігає в первинному вигляді всі речовини, які містились і обжарених кавових зернах. Турка являє собою металічну посудину, з довгою ручкою, вузьким горлечком і широким дном. Такий посуд може бути різних розмірів, але завжди однакової форми. В продажі можна знайти різні види

Вид турки

Кавник В XVII ст.., в Європі кавник став першим спеціальним пристосуванням для приготування кави. Перший кавник являв собою звичайний кув шин, який підігрівали на вогні спиртівки. На сьогоднішній час для приготування кави використовується лише порівняно «молодий» плунжерний кавник. Конструкція кавника повністю ідентична привичному для кожного, чайника для заварки чаю, однак в кавника довший носик, а форма корпуса витягнута, а не колоподібна. На сьогоднішній час до кавників нечасто ставляться високі вимоги. Розуміється, бажано, щоб зовнішній вигляд кавника повністю відповідав всій іншій поданій на стіл посуді, в першу чергу кавовим чашкам. Також вітаються матеріали, які зменшують тепловіддачу, - кава в кавниках повинна якомога довше як можна довше залишатись гарячою.

Кавомолка Кавомолки можна розділити на два класи, які суттєво відрізняються між собою по якості виробленого продукти: побутові і професійні. Професійні відрізняються від побутових в першу чергу більш якісним помелом, перемелюючи зерна на однорідні гранули приблизно однакового розміру і форми. Ще одна перевага заклечається в тому, що вони дозволяють, змінюючи відстань між жорнами, більш точно регулювати розмір гранул. При помелі зерен жорнами досягається більша однорідність. При цьому потрібно зазначити, що ножі таких моделей розташовуються всередині кавомолки і контакт з ними неможливий.