Метарозкрити роль релігії в житті єгиптян та ознайомити учнів з давньоєгипетськими міфами; розглянути культурну спадщину Стародавнього Єгипту, умови та особливості розвитку єгипетської культури, щоб усвідомити значення єгипетської культури в історії Стародавнього Сходу; розвивати вміння критичного мислення; підвищувати культурний рівень школярів виховувати бажання накопичувати духовні і матеріальні цінності, повагу до культурної спадщини різних народів.
Писемність Першими країнами, де люди навчилися записувати необхідну їм інформацію, були Дворіччя та Єгипет. Перші письмові знаки являли собою малюнки — ієрогліфи. У давньоєгипетському письмі було понад 750 ієрогліфів. У розвитку будь-якого стародавнього суспільства настає час, коли виникає потреба в появі писемності. Малюнок зображував речення, слово або склад
П и с е м н і с т ь. Довгий час основну проблему становило розшифрувати ієрогліфи. Розгадати загадку давніх папірусів удалося французькому вченому Жану Франсуа Шампольону. Жан Франсуа Шампольйон -Розеттський камінь, знайдений у 1759р. Шампольйоном Писемність стародавніх єгиптян збереглась у вигляді написів на камʼяних плитах, стінах поховальних приміщень, храмів
Наукові знання. Математика. єгиптяни використовували чотири арифметичні дії: додавання, віднімання, множення та ділення. Для чисел у них існували спеціальні позначення. Одиниці зображали рисочками, десятки – значками у вигляді підкови, сотні у вигляді скрученої мотузки, тисячі – лотоса. десятки тисяч – зігнутого пальця, сотні тисяч – птаха, мільйони – фігурою сидячого бога. Тому, наприклад, число 50 складалося з п'яти знаків 10.
Астрономія. На основі спостережень за зірками вже в III тис. до н.е. єгиптяни створили власний сонячний календар. За ним рік мав 365 днів і поділявся на дванадцять частин. Кожна з них мала по 30 днів. П'ять днів, що лишалися, додавали в кінець року. Вони були святковими. Давньоєгипетський рік розпочинався 19 липня, коли сходила зірка Сиріус та розливався Ніл.
Медицината хімія. З розвитком бальзамування єгиптяни досягли успіхів у галузі медицини. Вони здійснювали розтини небіжчиків, тому добре знали анатомію. Зокрема, зробили відкриття, що організмом керує не серце, а мозок. Давні єгиптяни могли лікувати різні хвороби, а також здійснювати складні хірургічні операції. Поряд з цим єгипетська медицина була тісно пов'язана з магією. Єгиптяни вважали, що молитвою або замовлянням можна відлякати недугу.
Освіта Школи діяли при храмах, а вчителями в них були жерці. Навчалися в школах лише хлопчики заможних єгиптян. Учні вивчали історію, географію, релігію, астрономію, математику, будівельну справу, медицину. Після закінчення школи вони складали екзамен, і лише той, хто його витримував, міг продовжити подальше навчання, вивчаючи один або два улюблені предмети.
Література. Записували міфи, легенди, казки, повчальні розповіді, поетичні гімни. У більшості творів згадки про їх авторів відсутні. Найвидатніша пам’ятка літератури доби Нового царства «Книга мертвих» – збірка текстів, присвячених поховальним ритуалам. Твори, що збереглися: «Оповідання єгиптянина Сінухета», «Зачарований царевич», «Казка про правду і кривду», «Казка про постраждалого в морській катастрофі».
Архітектура (культові споруди)Оскільки, відповідно до вірувань єгиптян, земне життя було лише «містком» до потойбічного, то житлові будинки вважалися тимчасовим помешканням. їх споруджували з цегли-сирцю, умебльовували тільки необхідним. На відміну від них, «вічні помешкання» – храми та гробниці – будували надзвичайно міцними. Їх зводили з каменю або висікали у скелях. Не випадково єгиптяни дали їм назву «храми мільйонів років».
Релігія Як і всі давні народи, єгиптяни своїх богів поєднували з силами природи. Жителі Давнього Єгипту надавали особливого значення тому, що буде з душею після смерті людини. Життя, вважали єгиптяни, – лише тимчасове перебування на цьому світі, мить у порівнянні з вічним існуванням душі у потойбічному світі.
Бог сонця Ра дарував людям землі, світло, тепло, життя. Із часом культ бога Ра злився з культом бога Амона. Амон-Ра був головним богом Єгипетської держави, царем богів. Бога Ра зображали у вигляді людини з головою, увінчаною золотим диском. За уявленнями єгиптян, уранці бог Ра випливав на сонячному човні та весь день рухався по небу. До вечора човен Ра спускався за горизонт, у підземне царство, де він бився з духами темряви й перемагав страшного змія Апопа, який хотів проковтнути сонце. Вирвавшись із підземного царства. Ра знову випливав на своєму човні на небо. Наставав новий день.
Особливо шанували єгиптяни бога мудрості Тота. Тот був писарем богів і навчив людей письма, лічби, дав різні знання. Він же був провідником душ у царство мертвих. Зображували Тота у вигляді людини з головою птаха ібісата та пером в руці, яким він записує історію життя людей та підводить підрахунок добрих і поганих справ кожної людини.«Намісник» Ра. Бог Місяця, часу, мудрості
Осіріс – бог підземного царства, владика мертвих та живих, суддя, на суд до якого ми всі неодмінно потрапимо після смерті. Свого часу Осіріс навчив єгиптян землеробству, виноробству, видобутку корисних копалин, лікарської майстерності, посвятив єгипетських жерців у таємниці муміфікації та будівництва . Одружений Осіріс на прекрасній богині жіночності та материнства Ісіді.Ісіда – богиня-мати, передусім покровителька всіх жінок (особливо матерів)
Міф – фантастичне оповідання, у якому йдеться про створення світу богами, про героїв та про причини природних явищ. Міфологія – сукупність легенд, казок, усних міфів. Міфологія існувала в тісному взаємозв’язку з природними явищами та віруваннями єгиптян. Робота з термінами і поняттями
Вважалося, що кожна людина має три душі—ка, ба і ах. Для того щоб вони існували вічно, необхідно було зберегти тіло померлого. Для цього давні єгиптяни випробували різні методи: померлих ховали в неглибоких могилах (в гарячому піску тіла швидко висихали і здебільшого зберігалися від розкладу);використовували методику бальзамування, яка застосовувалася при похованні царів та багатих людей.
Вважалося, що після смерті наступало загробне життя, в усьому схоже на земне. Щоб небіжчик міг щасливо жити за труною, його треба було забезпечити всім, що він мав на землі. Усім - аж до його власного тіла, що уникнула тління. Звідси й звичай бальзамування. Саркофаг, в якому був похований Тутанхамон
Потрібно, щоб Ка завжди міг знайти свою земну оболонку і вселитися в неї, - тоді й душа буде відчувати себе впевнено і спокійно. Тому, крім самої мумії, до гробниці поміщали портретну статую померлого, іноді не одну, причому портрет повинен був бути дуже схожим - інакше як же Ка пізнає свою зовнішність. З цієї традиції виросло знамените портретне мистецтво Єгипту.
Поняття і терміни. Мумія – забальзамоване тіло людини або тварини. Бальзамування (муміфікація) – спеціальна обробка тіла небіжчика, яка давала змогу зберегти його від тліну та розпаду. Саркофаг – кам'яний ящик із зображеними магічними символами та заклинаннями, у якому розміщувалася домовина з тілом.
Графічний диктант. Релігія — це віра в надприродні сили. Одним із головних богів у єгиптян був бог Сонця Ра.Єгиптяни вшановували також Озіріса — бога природи, що вмирає та воскресає, і бога мертвих. Давні єгиптяни заперечували існування загробного життя. Для вшанування жерців будували піраміди. Релігійні обряди проходили в храмах.