Презентація на тему: "Ой, на Івана, ой, на Купала,красна дівчина долі шукала"

Ой, на Івана, ой, на Купала,красна дівчина долі шукала

Свято Купала припадає на ніч між 6 і 7 липня – період літнього сонцестояння, коли найбуйніше розквітає природа, досягає найбільшої сили. З цього часу починається її повільне відмирання. Людина вірила, що вона своїми вчинками допоможе побороти темні сили і сприятиме новому відродженню природи і сонця. Тому весь купальський обряд був спрямований на перемогу світлих сил. На Купала палили, топили або розривали смерть скрізь її по різному називали: Морена або Марена, Мара або Марина, а також Купало, Купайниця, Купала. У ролі Купайниці або Марини – солом’яне опудало, прибране в стрічки, намисто, вінки, навколо яких співають, водять танки, а потім знищують: обкладають купою соломи і спалюють, кладуть в річку, топлять або розламують.

Вінкоплетіння – це одне із найдавніших традицій на Івана Купала. До віночка впліталися багато різних квітів. Це, зокрема, ромашка, ружа, деревій, любисток, незабудка, калина та інші. Особливе місце належить барвінку – символові життя і безсмертя. Основу Вінка Кохання становили ромашка (символ ніжності) і вусики хмелю (символ гнучкості і розуму).

Прикрашання Марени. Ой, на Івана, та й, на Купала. Там дівчинонька квіти збирала,Квіти збирала, в пучечки клала. Марену, деревце зелене уквітчала.

Хороводи навколо гільця.

Пливи віночку…

Ніч без сну…