Презентація. " О. Грін " Пурпурові вітрила"

Вчителя зарубіжної літератури Шумського НВК-гімназіїШтогун Л. М. Презентація О. Грін «Пурпурові вітрила».

О. Грін «Пурпурові вітрила». Поєднання реального і фантастичного в повісті. Основний конфлікт твору.

Епіграф:“До кінця днів моїх я хотів би блукати світлими країнами моєї уяви ” О. Грін.                                                                                           “Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього    світу,  і це можливо”                                                                                                              О. Генрі                Потрібно вірити у можливість щастя, аби бути щасливим                                                                Л. Толстой             

“ … я зрозумів одну нехитру істину. Вона в тому, щоб створювати чудеса власними руками ”.style.colorfillcolorfill.type

Грін Олександр Степанович народився 23 cерпня 1880 року в містечку Слобідське Вятської губернії. Справжнє прізвище письменника – Гринєвський.

Він одружився на російській дівчині Ганні Степанівні Лепковій, яка була медсестрою. У них народилося четверо дітей. Першою дитиною в сім'ї був Олександр Грін. Його батько Стефан Євзебійович був польським шляхтичем. У 1863 році він брав участь у повстанні, за що був засланий до Вятської губернії.

Дитинство. Першим словом, яке хлопчик прочитав у п’ять років, було «море», першою самотужки опанованою книжкою — «Пригоди Гуллівера». Перед ним, немов за помахом чарівної палички, постав блискучий уявний світ, овіяний поезією далеких мандрівок. «Я вистругав дерев'яні мечі, шаблі, кинджали; рубав ними кропиву, лопухи, уявляв себе казковим богатирем, який один бореться із цілим військом».

Навчання. Отримавши початкову освіту вдома, О. Грін продовжив навчання в реальному училищі. Однак, незабаром був виключений за сатиричні вірші, що висміювали педагогів. Згодом, Олександр вступив до міського чотирирічного училища, яке закінчив у 1896 році.

Замість старанно навчатися, він зачитувався пригодницькими романами, а після закінчення реального училища влаштувався матросом на пароплав. Олександр ходив здебільшого в рейси вздовж Чорноморського узбережжя. Але трудові будні разюче відрізнялися від фантазій про романтичні подорожі: служба обернулася тяжкою працею.

Майбутній письменник мандрував країною, хапаючись за перший ліпший заробіток. Він був рибалкою, кухарем, вантажником, землекопом, лісорубом, плотарем на Уралі і золотошукачем. І зрештою, виснажений боротьбою за виживання, став солдатом.

Протест проти соціальної несправедливості та сподівання на зміну суспільного ладу привели Гріна в революційні кола, його долучили до нелегальної пропаганди. На жаль, за співпрацю з революціонерами, що тривала близько року, Олександру Степановичу довелося розплачуватися десятиліттями. Упродовж цього часу він був і в’язнем, і засланим, і навіть утікачем, змушеним жити під чужим іменем. Сторінка зі Справи канцелярії Архангельського губернатора.

У 1916-1917 роках Олександр Гринєвський стає письменником Олександром Гріном, узявши собі за псевдонім хлопчаче прізвисько. За таким підписом були надруковані його твори: «Капітан Дюк», «Загадкові історії», «Шукач пригод», «Людина з людиною» та інші.

Казка – один із основних жанрів усної народної творчості, розповідний твір про вигадані, фантастичні події, які сприймаються і переживаються як реальні. Фантастика – різновид художньої літератури, який зображує нереальні події та явища, створені фантазією автора. Повість – розповідний художній твір, в якому змальовано широку картину життя ряду персонажів протягом тривалого часу. Феєрія – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, з широким використанням сценічних ефектів і трюків. В літературі твір з використанням чарівних елементів для розкриття сюжету і основної думки.

У творі є елементи казки, проте кожен сюжетний поворот автор пояснює цілком реальними збігами обставин: випадкова зустріч сплячої Ассоль і Грея, розповідь трактирника про дивну дівчину та її мрію, купівля й пошиття червоних вітрил. У «Пурпурових вітрилах» також поєдналися ознаки феєрії і повісті, що дає підстави назвати твір повістю-феєрією. Найбільш феєричним у повісті є останній епізод твору, коли всі мешканці Каперни з лютим переляком на обличчях спостерігають за прибуттям корабля з пурпуровими вітрилами, а попереду всіх — розгублена й щаслива Ассоль

Реальне. Фантастичне Життя бідних рибалок, їхній побут, становище дітей – напівсиріт, негативне ставлення оточуючих до тих, хто на них не схожий, особливо серед дітей. Здійснення чуда, фантастичні пейзажі, щасливий кінець. Реальне і фантастичне у творі О. Гріна «Пурпурові вітрила»

Скласти інформативне «гроно» символів пурпурових вітрил. Символ – це предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища. Носіями символічного змісту у творі можуть бути будь-які елементи: персонажі, художні деталі.

Основний конфлікт повісті : зіткнення піднесеної романтичної мрії, яку уособлює образ Ассоль, із сірою буденністю життя , яку уособлює узагальнений образ Каперни

Домашнє завдання. –дочитати повість с. 198-209 На вибір завдання високого рівня:- Написати твір-мініатюру «Моя заповітна мрія». – Скласти кросворд, намалювати ілюстрації до твору.-Створити рекламу до повісті – феєрії « Пурпурові вітрила »