Мета уроку:розширити та поглибити знання про однорідні члени речення, способи зв’язку між ними;навчити знаходити різні ряди однорідних членів у реченні;закріпити правила вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами;розвивати творчі й комунікативні здібності учнів, їх самостійне критичне мислення, вміння усно й письмово висловлювати свої думки, почуття, аргументовано доводити власну думку;сприяти художньо-естетичному вихованню учнів засобами краси рідного краю.
Підкреслити всі члени речення. Вказати ті, що відповідають на одні й ті самі запитання, відносяться до одного й того ж члена речення. Раділи і садок, і поле, і долина…(Л. Глібов)Річка синіє, зітхає, сміється… (М. Рильський)Закони вод, вітрів і хмар одкрились нам у ті далекі дні (В. Сосюра)Голубі, зеленкуваті, фіолетові присмерки спадають степом (І. Цюпа)
Знайдіть у реченнях однорідні члени. Визначте їх синтаксичну роль. Степ яснів, ширився, невтомно розгортав один за одним безбережні сувої і стелив під ноги вершникам то ясні плахти різнобарвного зілля, то зелені смуги жита й пшениці, то шовкові вруна ковили та чаполочі(С. Добровольський). Тягнуться до сонця і квітки, і трави, віти кучеряві, гори голубі (В. Сосюра). Стоять тихо, спокійно дерева безлисті (Филипович)Кожна лугова квітка, кожна рослина дихала своїм нектаром, переливала його з пелюстки на пелюстку (М. Сингаївський)Ліс спочивав од вітру й дощу, що кілька днів підряд не давали спокою ні деревині, ні листочку, ні найдрібнішій билинці (М. Жук).
Словникова робота. Чаполоч (чапула, чапол, зубрівка ) – трав’яниста рослина. Суві́й - стародавній на папірусі чи пергаменті, згорнутий у рукопис трубку. Пла́хта — незшита поясна частина жіночого українського національного вбрання, що виготовлялася з полотнищ барвистої клітчатої вовняної тканини. Вру́но - густі сходи посівів; густа вовна з овець. Ковила - трав'яниста рослина заввишки 60-110 см. Билина - стебло трав'янистої рослини. Нектар - солодка, цукриста рідина, яку виділяють нектарники рослин.
Закінчити речення однорідними членами і записати. До чого ж гарно й … було в нашому городі! Ото як вийти з сіней та подивитись навколо – геть-чисто все зелене й … . А сад було як зацвіте весною! А що робилось на початку літа – огірки цвітуть, … цвітуть, … цвіте. Цвіте малина, … , … , … . А соняшника, а … , … , … , … , … ! Чого тільки не насадить наша невгамовна мати (О. Довженко)
Порівняйте свій текст з авторським До чого ж гарно і весело було в нашому горóді! Ото як вийти з сіней та подивись навколо — геть-чисто все зелене та буйне. А сад було як зацвіте весною! А що робилось на початку літа — огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. А соняшника, а маку, буряків, лободи, укропу, моркви! Чого тільки не насадить наша невгамовна мати (О. Довженко «Зачарована Десна»).
Визначити тип зв’язку між однорідними членами. Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете. Білосніжний снігопад вкрив і лан, і ліс, і сад. Сніг покрив кущі, замів дороги. День був ясний, сонячний і теплий. Усе навколо прагло сонця, спокою, волі. На пагорбах росли смереки й кипариси. Сонце зігріло і сніг, і густий садок, і річку в балці.
Визначити поширені та непоширені однорідні члени речення. Тут були і мальовничі яблуневі сади, і яскраво-зелені пасовиська, і мілководні озерця. Ясна смуга на воді все ширшає, більшає та довшає. Сонце намалювало стежку на воді, змінило колір і сховалось за обрієм. Перед очима гейзери цвіту, фонтани холоднувато-гарячого багаття, каскади райдужного сяйва. Садок і церква, верби й вітряки мали якийсь фантастичний вигляд… І. С. Нечуй-Левицький
ЄднальніСполучники: і, й, та(=і), і…і, ні..ні, ані.Інтонація переліку. Ані хвали, ні пишних нагород мені не треба…ПротиставніСполучники: а, але, та(=але), проте, зате, однак.Інтонація протиставлення, порівняння. Світить місяць, та не гріє. РозділовіСполучники: або, чи, або…або, чи то…чи то. Інтонація чергування, взаємовиключення. Чи то страх, чи то подив мелькнув у його очах.
Визначити типи зв’язку між однорідними членами, відношення між ними.1. Мене все життя ваблять і хвилюють зорі … За М. Стельмахом2. Над дорогою попадалась вся в цвіту груша або кущ черемхи (М. Коцюбинський).3. Тече вода в синє море, та не витікає...(Т. Шевченко).4. Зітхають яблуні чи то шепочуть? (Г. Фалькович).5. Чарівною птахою злітає музика і заповнює все довкола(О. Доріченко).6. А знизу, з-під палуби, лине сумна, неголосна, зате рідна українська пісня (С. Плачинда).7. Зойкнуло чи то дерево, чи то залізо (А. Дімаров).8. Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море. Т. Шевченко.
Не є однорідними членами: Повторювані слова, що надають емоційної виразності: Плавала, плавала. Думав, думав. Фразеологічні сполучення з повторюваними сполучниками: І сміх і гріх. Ні риба ні м’ясо. Однакові за формою дієслова, що означають ускладнену дію: Піду подивлюся. Дивишся не надивишся.
Визначте речення з неоднорідними членами. День був ясний, сонячний і теплий. Тихо-тихо шумлять-перешіптуються осокори. У безмежній чорноті й тиші пливе й пливе своїм шляхом рідна планета. Люблю я бистрину життя, прозору, поривну, глибоку. Дивиться вона не надивиться на свого сина: втішається не навтішається своїм Івасем . На пагорбах росли смереки й кипариси. Враз ні сіло ані впало з брязком відчинились двері (І. Франко).
Значення фразеологізмів. Ні світ ні зоря – дуже рано, на світанку.І так і сяк – як завгодно, усіма способами. Ні живий ні мертвий – дуже наляканий. Ні пава ні ґава – ніяка, посередня (людина). Ні слуху ні духу – не давати про себе знати. Ні в тин ні в ворота – нікуди не годиться. Ні собі ні людям – без усякої користі. Ні пуху ні пера – побажати удачі.І вашим і нашим – хитра, догідлива, безпринципна (людина). Ні туди ні сюди – безвихідне становище.