Презентація "“Основні стратегії технології з розвитку критичного мислення.Методи формування критичного мислення”

Освітній коучинг(педагогічна рада)“Основні стратегії технології з розвитку критичного мислення. Методи формування критичного мислення”Новофедорівський ЗПЗСОЖовтень 2021

Мотиваційний фактор«Восени завжди легко думається, і вічність, забувши час і простір, втрачає напруженість думки, і щось тихе і сумне ллється в душу» Ельчин Сафарі

Осінь

Що ж таке коучинг?Коучинг - це партнерство для підтримки людей у досягненні своїх цілей. Коучингова взаємодія - це певним чином структурована розмова, в процесі якої використовується активне слухання, майстерне задавання запитань та інші компетенції, набуті, завдяки практичному досвіду та високому рівню емоційного інтелекту з метою підвищення обізнаності та заохочення відповідальності. “ШПАРГАЛКА”

Коучинговий процес передбачає прояснення цілей, вивчення реальності, дослідження варіантів, узгодження дій та їх впровадження, а також їх перегляду.

Завдання освітнього коучингу Ознайомитись з основними стратегіями технології з розвитку критичного мислення;Навести конкретні приклади використання інструментів з розвитку критичного мислення; Сприяння зростанню педагогічної майстерності вчителів у підготовці та проведенні уроків, їх удосконаленні на основі використання інноваційних технологій. Мотивація самовдосконалення вчителя.

ЩО Ж таке критичне мислення?НАВІЩО УЧИТЕЛЮ ВИКОРИСТОВУВАТИ ТЕНОЛОГІЮ З РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ?І. Установчо-мотиваційна частина. Проблемне питання

…Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен спинятися на досягнутому, бо якщо немає руху вперед, то неминуче починається відставання. В. О. Сухомлинський «Не достатньо мати гарний розум, головне – правильно його використовувати» (Р. Декарт).

Педагогічні технологіїтехнологія розвитку критичного мислення ; технологія програмового навчання ; технологія інтерактивного навчання ;проектна технологія ; технологія модульного навчання ; технологія колективного творчого навчання.

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань освітнього процесу, йдеться й у Концепції нової української школи.

Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;бачити проблеми, ставити запитання;висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

То який він – урок з розвитку критичного мислення? Для чого потрібно розвивати критичне мислення? Проблеми

З чого почати вчителю?Наприклад, із практики 9 стратегій для розвитку критичного мислення

Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь), від власне навчального предмету. Та загалом такий урок традиційно складається з трьох основних частин: вступної, основної та підсумкової. Пропонуємо детальніше ознайомитися зі структурою уроку з розвитку критичного мислення.

Методична модель пізнавального процесу в контексті технології критичного мислення1. Виклик (демонстрування учнями первинних знань, особистісного досвіду). 2. Осмислення (безпосередня робота з інформацією).3. Роздуми (рефлексія).

ІІ. Практична частина Педагогічна - майстерня

Методи ,стратегії, інструменти технології з розвитку критичного мислення

Виклик, або Вступна частина уроку. Вступна частина уроку, яку ще називають “викликом” триває зазвичай перші 5–7 хвилин. За цей час слід актуалізувати опорні знання – “дістати” їх з довготривалої пам’яті учнів. Саме слово підказує, що необхідно “зробити щось актуальним, потрібним” на час саме цього уроку. Опорними такі знання учнів є тому, що саме на них, як на фундаменті, опорі, будуються наступні знання.

1. «Знаю-хочу знати-взнав». Учням задаються питання для самостійного осмислення за обраною темою. Наприклад, при вивченні письменника: Що ви знаєте про цього письменника? Які твори він написав? Які особливості його творів? Що ви взнали нового з його творів/з його біографії? Що вам би хотілося ще взнати з цієї теми? Відповіді записуються кожним учнем в колонки «Знаю» і «Хочу знати» у таблицю.

Вчитель має показати ілюстрацію до теми обговорення. Діти мають зробити свої припущення щодо теми та що вони знають з цього приводу. Вчитель може задати такі питання: як ви думаєте, що тут зображено? До чого це відноситься (в повсякденному житті, чи до якої галузі/сфери науки тощо)? Яка тема нашого обговорення? Що ви чули про це? 2. Прогнозування за ілюстрацією.

3. Асоціація Застосовується для визначення теми уроку, розвиває уяву та інтуїцію. Учні мають висловити свої здогадки/асоціації про тему, завдання для вивчення теми, ціль вивчення цієї теми. Обговорення має відштовхуватися від якогось узагальнюючого слова, наприклад, «smog/смог» (для теми «Забруднення навколишнього середовища» з англійської мови).

4. Кошик ідей/Бреінстормінг. Щодо техніки «кошику ідей» – її ціллю є здебільшого зацікавлення дітей. Вчитель задає питання про те, що учні знають про певну тему/проблему. Кожен учень записує те, що згадає (на це виділяється 2 хв.). Далі учні обмінюються інформацією в командах – записують нові ідеї, якщо такі в когось з’являться.

Потім по колу кожна команда називає якийсь із записаних фактів і всі разом складають єдиний список ідей у вигляді тез – в один «кошик» (можна взяти реальний кошик і складати туди папірці з ідеями, або ж намалювати його на плакаті і приліплювати туди стікери). Головний принцип – як і в бреінстормінгу – записуються усі ідеї, навіть помилкові (наприклад, «Шевченко народився в сім’ї музикантів»). Наприкінці заняття вчитель може виправити недостовірні тези і вписати туди разом з дітьми нову правдиву інформацію.

5. Правильно/неправильно. Вчитель задає класу заздалегідь продумані питання за темою заняття. Всі питання починаються з «А правда, що…?». Відповідь може бути тільки «так чи ні».

6. Товсі/тонкі питання. Правильно/неправильно. Вчитель влаштовує опитування за певною тематикою (питання готуються заздалегідь). «Тонкі» питання передбачають відповідь лише «так чи ні» і починаються, наприклад, так: хто …? Що…? Чи правда, що…? Чи правильно твердження, що…? Чи можливо, що…? Чи згідні ви з…? Як звати…? Яку назву має…? «Товсті» питання вимагають розгорнутої відповіді – з аналізом, синтезом, порівнянням, оцінкою. Наприклад: дайте три пояснення, чому…? Поясніть, чому…? Чому ви вважаєте, що…? В чому різниця між…? Як можна узагальнити наступні поняття…? Що буде, якщо…?

Осмислення, або основна частина уроку. Основна частина уроку триває до 30 хвилин. За цей час учитель організовує активну діяльність учнів, зокрема спонукає їх досліджувати, осмислювати матеріал, відповідати на раніше поставлені запитання, ставити свої і шукати на них відповіді тощо.

Технологія «6 капелюхів» Може застосовуватися і на етапі виклику, але вже містить певні елементи осмислення та навіть рефлексії. Учні діляться на команди (або це можуть бути окремі ролі для 1 людини), кожна з яких отримує свого «капелюха».

2. Зигзаг. Ця технологія допомагає учням детально осмислити тему та розвинути навички колективного критичного аналізу. Етапи заняття: Учні діляться на робочі групи по 4-6 осіб. Перед кожною командою ставиться задача – спільно створити узагальнюючий текст за темою заняття в певному стилі (стиль – есе, лист другу, тези до конференції, стаття в профільний журнал, створення сторінки Facebook ,вірш тощо – можна визначити шляхом жеребкування). Кожна робоча група спільно визначає ключові ідеї майбутнього тексту (опорні слова/ план/ схема)

3. Fishbone (Рибна кістка). Свою назву цей інструмент дістав через те, що його візуальне вираження нагадує рибну кістку. Він довзоляє учням «розбити» загальну проблемну тему на низку причин та аргументів. Застосування цього прийому допоможе учням зрозуміти важливість аргументації, а також те, що кожна проблема – багатогранна, може мати кілька причин, що впливають одна на одну. «Рибна кістка» є дуже дієвим інструментом у застосуванні до соціальних тем , на зразок «шкідливі звички», «підліткова злочинність», «погана екологія в місті» тощо.

4. INSERT/ІНСЕРТ інтерактивна система запису для ефективного читання і розмірковування) Це технологія дає можливість дитині глибше осмислити запропонований для опрацювання текст. Учні читають текст і ставлять відповідні позначки біля окремих слів/фраз:  + Я це знав  - Я це не знав/ Я думав інакше ? Це мене здивувало  ! Я хотів би дізнатися про це детальніше

5. Ромашка(кубик )Блума. Інструмент розроблений за педагогічним принципом таксономії (від грец. – порядок і закон) американського психолога Бенджаміна Блума та його шести рівнів учбових цілей в когнітивній сфері: знання – розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінка.

6. Карусель. Командна робота. Вчитель формулює проблемні питання відкритого характеру – стільки, скільки є команд. Заздалегідь потрібно приготувати кольорові маркери, листки А3 з питаннями (по 1 на кожному). За сигналом вчителя листки передаються між командами по годинниковій стрілці. Група спільно записує відповідь на питання. Відповіді не мають повторюватися. Далі можна вивісити листки на дошку та проголосувати за найкращу командну відповідь на кожне питання.

7. Діаграма Вена. У діаграмі Венна для ілюстрування подібностей, відмінностей і зв’язків між поняттями, ідеями, категоріями та групами використовуються круги, які перекриваються. Перекриті частини кругів представляють подібності між групами, а частини, що не перекриваються, – відмінності.

Рефлексія, або підбиття підсумків. Третій етап уроку – найважливіший для розвитку критичного мислення в учнів, бо його основними завданнями є узагальнення, систематизація (але не відтворення!) вивченого й рефлексія щодо процесу і результатів навчальної діяльності. Необхідно, аби учні подумали про те, що вони дізналися, чого навчилися, запитали себе, що це для них означає, як це змінює їхнє бачення і як вони можуть це використовувати.

1. Кластер. Якщо явище, що вивчається, має багато різних за значенням характеристик та ознак, можна дати учням завдання створити схему-кластер. Правила створення: в центрі записується слово, навколо якого фіксуються слова/словосполучення, пов’язані з темою. Учні озвучують все, що знають, використовуючи метод мозкового штурму. Це можуть бути не лише чіткі факти, але й асоціації чи творчі сприйняття. Далі вся ця інформація спільно з учнями групується, класифікується, категоризується та оформлюється графічно в певну схему.

2. Кути. Цей засіб навчання використовується, щоб навчити дітей самовизначенню та відстоюванню своєї точки зору. Назву він отримав від форми проведення – учні формулюють різні точки зору щодо теми та розходяться по різним «кутам», щоб знайти відповідні аргументи. Вчителю потрібно так організувати цей процес, щоб учні самостійно визначили спірні питання та напрям дискусії, самі розходилися по кутам. Найкраще для такої дискусії підходять тексти, статті, випадки з життя, що мають світоглядний багатозначний контекст та пов’язані з буденними уявленнями, моделями поведінки, соціальними й екологічними проблемами, колективними міфами та упередженнями.

ІІІ. Підсумок педради

Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Добирати їх учителю слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Крім того, слід зважати на особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони є ефективнішими, а отже, доречнішими. Учитель має опонувати якомога більше методів розвитку критичного мислення і бути обізнаним з особливостями їх ефективного застосування.

Тоді, що слід змінити в школі для розвитку критичного мислення здобувчів освіти?

Аби здобувачі освіти мали змогу розвивати критичне мислення, у школі слід системно змінити всі компоненти освітнього процесу.

Учитель може вдало поєднувати роботу над предметним матеріалом з розвитком критичного мислення учнів. Проте побудова такого уроку вимагає багатьох знань і вмінь від самого вчителя. Так, він має створювати атмосферу позитивної взаємодії учнів, розумітися в тому, які форми й методи навчання ефективніші на певному етапі уроку, а ще – і це принципово важливо – самому мислити критично.

Підсумок педради“Свічка”Як ви розумієте малюнок?

Джерелаhttps://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/https://vseosvita.ua/library/tehnologia-kriticnogo-mislenna-3188.htmlhttp://phys.ippo.kubg.edu.ua/wp-content/uploads/2015/06/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_2.pdfhttp://etwinning.com.ua/content/files/659841.pdf