Мета: - ознайомити учнів з основними поняттями «палеоліт», «привласнювальне господарство», місцями розташування основних стоянок первісних людей на території України; поглибити знання учнів з теми «Життя людей за первісних часів» шляхом вивчення особливостей пам’яток первісних людей на території України; розвивати образне мислення, виховувати самостійність у прийнятті рішень, індивідуальну та колективну відповідальність. Очікувані результати: Після цього уроку учні навчаться: визначати за малюнками знаряддя праці первісних людей; описувати заняття й спосіб життя первісних людей; порівнювати предків сучасної людини з іншими біологічними видами періоду палеоліту; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між способом життя людини і впливом на неї природних умов.
Згадайте…. — як називають найраніший, перший період кам’яного віку; — хронологічні рамки палеоліту у світовій історії. — слово «палеоліт» походить від грецьких слів «давній» та «камінь»; — науці відомо 5 льодовикових періодів, останній з яких, плейстоцен, розпочався близько 2,6 мільйона років тому, а закінчився 11 700 років тому? Чи знаєте ви, що…
Палеоліт — давній кам’яний вік, що тривав від 2,5 млн років до н. е. до 10 тис. років до н. е. (на теренах Європи) Палеоліт – настільки тривалий підперіод кам’яного віку, що в його структурі виділяють три менші частини. РАННІЙ ПАЛЕОЛІТ (нижній) СЕРЕДНІЙ ПАЛЕОЛІТ ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ (верхній) МЕЗОЛІТ НЕОЛІТ КАМ’ЯНИЙ ВІК Кам’яна доба
Від уміння адаптуватися (пристосуватися) до суворих умов палеолітичної доби залежало виживання первісної людини як виду. Первісні люди використовували (привласнювали, «брали» і споживали) ті ресурси, які давала природа, оскільки повністю залежали від неї. Таке господарювання називають привласнювальним, а основними його формами є полювання, збиральництво, рибальство.
Створення перших знарядь принципово й остаточно відрізнило предків сучасної людини від інших біологічних видів, які населяли і населяють нашу планету. Кам’яне рубило первісної людини було доволі ефективним для багатьох занять: від оббілування туші тварини до обробки інших природних матеріалів, як-от кістки. Колективний досвід та вміння, що передавалися з покоління в покоління, зумовили виживання людини.
Поступово увага окремих мисливських колективів зосередилася на 1—2 видах великих стадних тварин, на яких полювали гуртом. На території України одним із відомих місць полювання первісних мисливців є Амвросіївка на Донеччині. Наприкінці пізнього палеоліту в мисливському озброєнні почали застосовувати списометалки, згодом – лук.
Перші житла й укриття почали використовувати ще в ранньому та середньому палеоліті. Ранні поселення – місця, де виявляють кілька «жител», називають стоянками. Вони прив’язані до ресурсів (тварин, води, рослин), які використовувала людина. Саме на таких стоянках людина вперше почала використовувати вогонь.
Пізньопалеолітичні житла відрізнялися від тимчасових хиж та печерних укриттів середнього палеоліту. Не були вони схожими й на сучасні помешкання. Їх облаштовували з великих кісток мамонта, носорога чи рогів оленя, з великого каміння. На території України досліджено пізньопалеолітичні штучні житла, одні з найдавніших у світі. Стоянки Мізин на Чернігівщині, Межиріч на Черкащині, Добраничівка на Київщині багаті на унікальні артефакти.