Перші твори1829 року Гоголь опублікував власним коштом своє творіння «Ганц Кюхельгартен» під псевдонімом «В. Алов». Критики відгукнулись про поему негативно. Автор, забравши з крамниць усі екземпляри твору, знищив їх. У похмурому казенному Петербурзі Гоголь згадував рідну сонячну Україну. Так виник задум «Вечорів на хуторі біля Диканьки» — книги, у якій втілено його мрію про красиве, вільне життя людини. Через рік у журналі «Вітчизняні записки» з’явилася повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша з циклу «Вечорів...». Романтична спрямованість, опоетизованість життя надавали творам Миколи Васильовича особливого колориту. Критики високо оцінили її. Особливо дорогим автору був відгук О. С. Пушкіна.
Гоголівський «сміх крізь сльози»Одним з головних героїв суспільства є «мала людина», людина найнижчого соціального рівня. Доля «маленької людини» хвилювала світову літературу з давніх часів. Однак саме Гоголь зумів надати цій темі великого значення. Зверніть увагу на епіграф до нашого уроку. «Все мы вышли из гоголевской «Шинели», – писав Ф. Достоєвський. Після Гоголя ця тема не залишила байдужими і російських письменників (Чехова, Достоєвського, Лермонтова), і українських, і зарубіжних ( Гофмана, Кафку та ін).
Тема, ідея, проблеми твору. Тема: роздуми про долю «маленької людини», трагедію людини в усіх сферах, «світах» її життя. Ідея: людина не повинна дати себе поневолити, ні перед ким не схиляти своєї голови, йти шляхом гуманізму, милосердя. Проблематика твору: Людина і суспільство. Людина і людина. Людина і гроші.
Робота з текстом. Метод «Услід за автором». Перше знайомство з головним персонажем («Отже, в одному департаменті служив один чиновник…»). • Що хотів підкреслити автор в портретній характеристиці? (Нічого особливого в ньому немає: «… низенький на зріст, трохи рябуватий, трохи рудуватий, трохи підсліпуватий…»)
Що ми дізналися про його походження? (Знаємо, що пращури його були людьми непомітними. Навіть ім’я довго не шукали: «Породіллі дали на вибір одне з трьох, яке вона хоче вибрати: Мокія, Сосія, Хоздазата»). В кінці кінців назвали Акакієм, як і батька. • Що означає ім’я Акакій? (Акакій від грецької - незлий, «сущий мученик». Автор ніби знає, що, якщо батько був маленькою людиною, то і син ним буде. Іншого майбутнього у нього немає. Чому М. Гоголь пише, що Акакій Акакійович «так і на світ народився вже зовсім готовий, у віцмундирі із лисиною на голові»? ( його бачили всі на одному і тому самому місці, на тій самій посаді, все тим самим чиновником для письма»)
Згадайте, як відносився Акакій Акакійович до роботи? («…він служив ревно, ні він служив з любов’ю »). • Як ви розумієте вираз «свій світ»? Що панувало в світі героя М. Гоголя? («Насолода відбивалась на обличчі його: деякі літери були фаворитами, до яких, коли він добирався, то був сам не свій…»)• «Величие великого человека обнаруживается в том, как он обращается с маленьким человеком», - писав Т. Карлейль. Тож як відносилися до Башмачкіна в департаменті? («Молоді чиновники весь час підсміювалися й глузували з нього»).
Метод «Услід за автором»Чим вражає вас фраза: «Облиште мене, навіщо ви мене кривдите?» (Саме у цій фразі і розкривається тема «маленької людини». Це викликає почуття жалю. І ми чуємо, як він говорить: «Я брат твій». – Як ви вважаєте, чи можуть ці слова змінити оточуючих його чиновників? Як про це говорить автор?("І щось чудне було в словах і голосі. В ньому чулося щось таке, схиляючи до жалю…")
І настає момент, коли пробуджується герой. І в читача ніби з’являється надія. Знайдіть рядки, які допоможуть побачити пробудження героя. (Коли з’являється мрія – нова шинель). – Чому вона з’являється саме зараз? Зачитайте опис старої шинелі. – Які почуття охоплюють Башмачкіна, коли він чує від кравця Петровича: «Ні, не можна полагодити поганий гардероб!» ( «У Акакія Акакійовича від цих слів тьохнуло серце, потемніло в очах», він «ніби перебував уві сні»).
Чи змінилося життя бідного чиновника після рішення пошити нову шинель? – Перечитайте епізод «Найурочистіший день у житті Акакія Акакійовича»Отже, яку роль зіграла нова шинель у житті героя? Прочитайте, як М. Гоголь описує стан душі Башмачкіна у повісті "Шинель". Що вражає вас найбільше?
Аналіз епізоду «Акакій Акакійович в гостях у помічника столоначальника». Яка зустріч чекала його? Чому саме така? – Із яким настроєм вийшов Башмачкін від помічника столоначальника? – Що повертає героя «на землю»? («А шинель же моя! – сказав один із них громовим голосом, схопивши його за комір. А другий приставив до самого рота кулак…») - Що символізує цей кулак? (Він ставить «маленьку людину» на місце, ніби говорить, що вона не має права на щастя).
Чим було пограбування шинелі для Башмачкіна? (З пограбуванням закінчується життя). – Чи намагається він повернути те, що йому належало? (Один раз проявив характер. Домігся, щоб його прийняла «значна особа»). – Якими словами автор підкреслює нікчемність «маленької людини»? («Чи знаєте ви, з ким говорите? Чи розумієте, хто стоїть перед вами?») Хто ж згубив бідного чиновника? (служба, байдужість, постійне приниження, людська жорстокість, відчай…)
Висновок. Ні, не випадковим. Автор показує різницю між «значними» та «маленькими людьми». Шинель – атрибут «значних людей», а «маленьким» досить мати вічний капот. Акакій Акакійович вперше боровся за себе. А чи знайшов справедливість, підтримку, допомогу? Ні! Маленькій 120 людині немає місця в світі «значних людей». І Акакій Акакійович знищений морально. - Коли все ж таки Башмачкін виявляє протест проти людей, які згубили його? («Але ж, ваше превосходительство, – сказав Акакій Акакійович, намагаючись зібрати всю невеличку жменю духу, що тільки була в нього»).
Висновок. Фінал повісті – протест «маленької людини» проти зневаги і приниження. Башмачкін умирає, але залишається його тінь, яка стає на шлях помсти! «А ось ти, нарешті! Нарешті, я тебе, той, впіймав за комір! Твоя шинель мені і потрібна! Не потурбувався за мою – віддай же тепер свою!» Ми розуміємо, що людина потребує перемоги правди, справедливості, перемоги добра над злом. У цьому істина життя. І, читаючи повість, ми відчули душевний біль Гоголя за «маленьку людину». Він ніби говорить: «Простягніть один одному руки! Ми ж з вами люди!»