Петро Осадчук. Народився Петро Осадчук 2 грудня 1937 року на Івано-Франківщині в сім'ї хліборобів. З важкого повоєнного дитинства запам'яталося, як з однолітками блукав у лісі, де не тільки слухав пташиний щебет, а й шукав грибів і диких ягід, як ходив з матір'ю в поле, прилучаючись до хліборобської праці. А вечорами при гасовому каганці зачитувався книжками. Вірші почав публікувати ще в студентські роки в газетах і журналах. Сенс свого життя визначив одним реченням: «Вище України тільки небо, але й небо над Україною – Україна!»
Тому він зі злості в шибку. Барабанить швидко-швидко. Тому він в супрязі з вітром. Нагинав додолу віти. Але згодом до кімнати. Сонце глянуло крилате,І побачив я, що злива. Стежку геть усю залила,І вона тремтить, неначе. Під водою тихо плаче... Жаль, що я не зміг сховати. Свою стежечку до хати.