ЦЬОГО ХУДОЖНИКА ВИЗНАЮТЬ ПЕРШИМ СПРАВЖНІМ ПЕЙЗАЖИСТОМ, ПРИПИСУЮЧИ ЙОМУ ОДНУ З НАЙВАЖЛИВІШИХ ЖАНРОВИХ ІННОВАЦІЙ — ПАНОРАМНИЙ ВИД. В ЙОГО КАРТИНАХ ПЕЙЗАЖ ПОЧАСТИ ВИГЛЯДАЄ ТАК, НІБИ ХУДОЖНИК ПИСАВ ЙОГО З ВИСОТИ ПТАШИНОГО ПОЛЬОТУ. КРІМ ТОГО, САМЕ ПАТИНІР УПЕРШЕ РОЗДІЛИВ ПРОСТІР НА ТРИ ОКРЕМИХ КОЛОРИСТИЧНИХ ПЛАНИ: ПЕРШИЙ ПЛАН ВИКОНАНИЙ В ТЕПЛИХ КОРИЧНЕВИХ ТОНАХ, ДРУГИЙ — У СВІТЛО-ЗЕЛЕНИХ І, НАРЕШТІ, НА ДАЛЬНЬОМУ (ОСТАННЬОМУ) ПЛАНІ ДОМІНУЮТЬ ХОЛОДНІ БЛАКИТНІ ТОНИ. ЦЕ ТА САМА «ПЕЙЗАЖНА ТРИКОЛІРНІСТЬ», ЯКА ПІЗНІШЕ СКЛАДЕ ОСНОВУ ПРИНЦИПУ ПОВІТРЯНОЇ ПЕРСПЕКТИВИ. Патинір порушує усталену віками іконографічну традицію, роблячи пейзаж головною темою картини