Презентація "Письмовий твір-опис пам’ятника історії і культури на основі особистих спостережень"

Про матеріал
Презентація до уроку розвитку зв'язного мовлення "Письмовий твір-опис пам’ятника історії і культури на основі особистих спостережень" (8кл) подає наглядний матеріал. який сприяє формуванню вмінь учнів складати твори-описи пам'ятника за власними спостереженням; допомагає поглибленню знань про скульптуру; розвиває вміння правильно, красиво, емоційно говорити; сприяє вихованню естетичного смаку;збагачує словниквий запас дітей; спонукає до виховання національної свідомості.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Письмовий твір-опис пам’ятника історії і культури на основі особистих спостережень

Номер слайду 2

Тарас Григорович Шевченко є найшановнішою постаттю в Україні. Він належить до плеяди небагатьох українців добре відомих за кордоном. За кількістю скульптур, встановлених у світі, Т. Г. Шевченко поступається лише В. Шекспіру. В Україні Великому Українцю встановлено 700 пам’ятників, меморіальних дощок і пам’ятних знаків і 75 за кордоном у 26 державах (5 пам’ятників і 17 меморіальних дощок у Росії, по чотири пам’ятника – у США і Канаді, три – у Франції, по два – у Молдові, Бразилії та Австралії, по одному – в Аргентині, Парагваї, Кубі, Румунії, Угорщині, Югославії, Польщі, Словенії та багатьох республіках колишнього Радянського Союзу). Ідея увічнення пам’яті Кобзаря у Харкові виникла відразу після смерті поета у 1861 році, хоча у нашому місті він не був жодного разу. У 2008 році пам’ятник був вибраний одним з «7 чудес Харкова», а зараз вважається найкращим в Європі

Номер слайду 3

Досить часто у місцевій пресі містилася помилкова інформація про те, що саме в Харкові з’явилася перша скульптура поета. Однак слід відзначити, що перший бюст Великого Кобзаря був встановлений у форті Олександрівському (колишньому Новопетрівському укріпленні), де проходив військову службу Т. Г. Шевченко. Споруджений він був на кошти прогресивного офіцерства і проіснував до 1920 року, коли був зруйнований басмачами.

Номер слайду 4

Перший пам'ятник Кобзарю в Харкові Ініціаторами створення першого пам’ятника Шевченкові у Харкові була родина Алчевських. У 1897 році Олексій Кирилович Алчевський замовив у Петербурзі відомому академіку В. О. Беклемішеву погруддя Кобзаря із білого мармуру. Наступного року бюст було встановлено у садибі Алчевських (на вул. Садово-Куликовській, зараз Раднаркоміська). Це був нелегальний пам'ятник, бо був встановлений всупереч забороні царської влади.

Номер слайду 5

Існують відомості про спорудження гіпсового пам’ятника Кобзарю за проектом скульптора Б. Кратка у Харкові в 1917– 1921 роках. До нашого часу пам'ятник, на жаль, не зберігся. У радянські часи ставлення влади до Шевченка змінилося: він був визнаний борцем проти царату і великим політичним діячем. 1918 року В.І. Ленін підписав Декрет Раднаркому РРФСР “Про створення пам’ятників діячам революції та борцям за народне щастя”, де серед перелічених постатей, яким планувалося спорудити монументи, був і Тарас Григорович Шевченко. Незабаром в Україні за підписом Голови Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Г.І. Петровського вийшла постанова Президії ВУЦВК, у якій говорилося: “…поставити в усіх губерніальних і повітових містах, а також великих селах пам’ятники Т. Шевченкові” Бюро Харківського окружного комітету КП(б)У 1 квітня 1929 року прийняло рішення: “вважати за необхідне, щоб у м. Харкові, як столичному центрі Радянської України, в 1929–1930 р. був поставлений пам’ятник Т. Г. Шевченкові”. Цією ж постановою було вирішено оголосити всесоюзний конкурс на проект пам’ятника. До складу журі планувалося ввести представників робітничих організацій, письменників, вчительства, професури й мистецтва Однак вже наступного року конкурс був перетворений на міжнародний. Були встановлені 8 премій: перша – 5 тис. крб., друга – 3 тис., третя – 2 тис., четверта – 1 тис. та чотири заохочувальних премії по 500 крб. кожна.

Номер слайду 6

Історія створення сучасного пам’ятника Т. Г. Шевченку в Харкові Матвій Генріхович Манізер Йосип Григорович Лангбард

Номер слайду 7

Скульптор М. Г. Манізер і архітектор І. Г. Лангбард ставили своїм завданням показати значимість Великого Кобзаря для минулого, сучасного і майбутнього

Номер слайду 8

Відкриття монумента Майже два роки йшли будівничі роботи . Монумент було урочисто відкрито 24 березня 1935 року, тобто через 9 місяців після того, як Харків перестав бути столицею УРСР. Коли було скинуто покривало, присутні побачили пам’ятник, який і сьогодні заворожує людей. Це багатофігурний монумент. Фігури відливали на Ленінградському скульптурному заводі. П’єдестал у вигляді спіралі, на якій розташовано 16 фігур, зроблений із лабродариту, привезеному з Волині. Висота - 16,5 м. Загалом на виготовлення пам'ятника пішло 30 тон бронзи та 400 тон лабрадориту

Номер слайду 9

У створенні пам’ятника скульптуру М. Г. Манізеру допомагали молоді актори харківського театру “Березіль”, згодом народні артисти СРСР – Н. М. Ужвій, А. М. Бучма, І. О. Мар’яненко, О.І. Сердюк, С. В. Коваль. Наталія Ужвій Сузанна Коваль Лесь Сердюк Іван Мар’яненко

Номер слайду 10

Домінує у пам’ятнику фігура Тараса Григоровича Шевченка висотою 5,5 метрів. Погляд поета суворий. Гнівний жест правої руки, стиснутої у кулак, удає бунтаря, борця проти царату.

Номер слайду 11

Фігури, що оточують п’єдестал, менші за постать Кобзаря у два рази. Вони символізують різні епохи. Для створення образу поневоленої України взяті персонажі творів Шевченка. Поступово їх замінюють борці за владу рад і щасливі мешканці Радянської України.

Номер слайду 12

Схема пам’ятника

Номер слайду 13

У плані монумент являє собою своєрідну архітектурну спіраль з 11-метровим тригранним пілоном з фігурою Тараса Шевченка всередині і виступами по колу, що оточують пілон, на яких розмістились 16 динамічних статуй — високохудожніх зразків радянської пропаганди, які за задумом автора проекту мали символізувати людей праці та їхню боротьбу за свої права проти пригноблювачів — від непокірних, бунтарських образів з творів Т. Г. Шевченка до учасників першої російської революції 1905—1907 років та Жовтневої революції 1917 року, а велично-мажорна група, що складається з робітника-шахтаря, колгоспника, червоноармійця та жінки-рабфаківки, є уособленням тодішньої сучасності, тобто «вільної праці та молодості нової України»

Номер слайду 14

Номер слайду 15

Композиція пам’ятника Пам’ятник складається з чотирьох завершених композиційних груп

Номер слайду 16

Перша композиція Катерина, Вмираючий гайдамака. Гайдамака з косою. Той, що рве пута

Номер слайду 17

Друга композиція. Той, хто несе жорно. Солдат-рекрут. Робітник, зі схиленим прапором

Номер слайду 18

Третя композиція. Робітник з прапором. Студент. Робітник з гвинтівкою. Матрос. Червоноармієць

Номер слайду 19

Четверта композиція. Селянин. Шахтар. Жінка з книгою

Номер слайду 20

План1 Коли відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченку в Харкові?2 Хто автори цього пам'ятника?3 Де встановлена скульптура?4 З яких матеріалів зроблено монумент?5 Яка висота пам'ятника, постаті поета?6 Які особливості композиції монумента?7 Що символізують 16 постатей, розміщених навколо постаменту?8 Як сприймається постать поета-бунтаря?9 Яка основна думка монумента?

Номер слайду 21

Легенди, пов'язані з пам'ятником. Легендами пам'ятник Т. Г. Шевченка став «обростати» після Другої Світової війни, оскільки під час бойових дій пам'ятник, не дивлячись на його значні розміри, зовсім не постраждав. Однією з найбільш поширених є легенда , пов’язана з колесом трактора. Серед фігур Шевченківських героїв вміло приховане колесо трактора, що використовувалося у перших колгоспах. Той, хто знайде це колесо, буде жити вічно в Харкові. Існує думка серед студентів, що якщо потерти чобіт робітника з прапором, то фортуна і удача під час сесії забезпечені.

Номер слайду 22

pptx
Додано
21 січня 2019
Переглядів
8376
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку