План
проведення тижня психології
Новопетрівської ЗОШ І-ІІІ ст.
Практичний психолог: Райковська Вікторія Миколаївна
Мета: Комплексний психолого – педагогічний супровід учасників освітнього процесу з урахуванням їх індивідуальних, статевих та інших відмінностей.
Задачі:
ЗадачіПідвищення психологічної компетентності всіх учасників освітнього процесу;Надання комплексної психолого – педагогічної допомоги учням в разі виникнення труднощів в навчанні та розвитку;Прослідковування результатів психологічного розвитку учнів на різних етапах навчання;Консультативна та інформаційна психологічна підтримка процесу навчання, виховання та розвитку дітей в школі;Сприяння повноцінного особистісного та інтелектуального розвитку дітей на кожному віковому етапі;Сприяння формування у дітей здатності до саморозвитку, самовизначення та самореалізації;Сприяння при засвоєні учнями психологічних знань, вмінь та навичок, необхідних для отримання професії, побудови кар’єри, досягнення успіху в житті.
Дозволь собі бути щасливим. Корекційно-розвивальне заняття з елементами тренінгу. Мета: розкрити глибину розуміння поняття щастя кожного з учасників, допомогти учням глибше засвоїти поняття «щастя» та сприяти розвитку унікального вміння володіти ним. Матеріали: музичний центр, диск із записами «звуки природи», ватмани, фломастери, олівці, ручки, маркери, кнопки.
Вправа «Подаруй свою радість»Мета: створити позитивний емоційний фон та довіру в групі. Матеріали: музичний центр та диск із музикою «звуки природи». Під музику тренер пропонує всім учасникам семінару, заплющити очі, згадати найприємніші хвилини у своєму житті. Далі очі розплющити, всміхнутись та, називаючи свого сусіда на ім’я, дарувати йому свою радість. Починаючи висловлювання краще словами «Аби тобі було приємно так само,як мені, я дарую тобі…»
Вправа «Щастя – це…»Мета: розкрити глибину розуміння поняття щастя кожного з учасників та в процесі обговорення сприяти розвитку унікального вміння володіти ним. Матеріали: прикріплений на дошці ватман та кольорові маркери. Психолог Щастя – як мить, єдина мить,Махне крилом – і не пролетить…Але в цю мить, коротку мить,Було і сонце, і блакить. Я, поки серцем не зачах,Вкарбую їх в своїх очах. Бо щастя мить – це для життя,А вічність – це для забуття. Тренер дає завдання кожному з учасників семінару дописати вислів на ватмані «Щастя – це …», заслуховуючи думку кожного. Чому для нього щастя – це …?Від чого залежить щастя?Якою мати бути щаслива людина?
Вправа «Щастя – це …»Мета: на основі малюнка, стимулюючи уяву, більше розкрити та закріпити глибину розуміння поняття щастя. Матеріали: три ватмани, звичайні та кольорові олівці, кнопки. За кольорами (зелений, жовтий, синій) тренер ділить учасників на три групи дає завдання: домалювати малюнки-проекти «Щастя – це …». Групі зеленого кольору – ватман із зображенням трави;Групі жовтого кольору – із зображенням сонця;Групі синього кольору – із зображенням неба. Далі групи захищають свої проекти.
Вправа «Як на долоні»Мета: навчити учнів очищувати свій внутрішній світ, звільнятися від неприємних ситуацій. Психолог. Дуже часто в житті ми потрапляємо у дрібні неприємні ситуації, до яких дехто ставиться аж занадто серйозно. Не варто!.. Потрібно вміти безболісно та вміло звільнятися від неприємних подій, вчасно відійти від проблеми. Цього ми навчимося з наступної вправи. Заплющте, будь ласка, очі, витягніть руки вперед долонями вгору та уявіть ту неприємну ситуацію, яка вас не відпускає останнім часом. Потримайте її в руках, а тепер зробіть з нею, що хочете: Зімніть;Уявно пошматуйте;Уявно спаліть;Уявіть, що її вихопив із ваших рук вітер;Вона попливла з водою;Її розмили дощові краплі. Розплющте очі.
Вправа «Розуміння щастя видатними людьми»Мета: розкрити поняття «щастя» за допомогою висловів видатних людей. Матеріали: аркуші паперу з висловами про щастя. Психолог. На партах перед вами лежать аркуші паперу з висловами про щастя. Вдумливо їх прочитайте. Дайте обґрунтовану відповідь: як ви розумієте поняття щастя в інтерпретації видатної особи, і чи погоджуєтеся з нею. Життя дається нам ненадовго, воно, саме по собі, і є найбільше щастя (С. Сергєєв-Ценський). Людину створено для щастя,як птаха для польоту (В. Короленко). Щастя подібне до нічного неба: немає такого кутка, в якому б око, яке видивляється невпинно, не відкрило б зрештою якоїсь зірки (О. Фельс). Одна справа – знати витоки ріки Нілу і план лабіринту, а інша – розуміти суть щастя (Г. Сковорода). Оце і є бути щасливим – знайти самого себе (Г. Сковорода). Щасливим є не той, кого таким вважають інші, а той, хто сам себе щасливим вважає (Публілій Сір). Щастя полягає в тому, щоб займатись тим, до чого людина має покликання (Л. Толстой). Як мені даровано багато. Скільки в мене щастя, чорт візьми! – На землі сміятись і страждати,Жити і любить поміж людьми!(В. Симоненко).
Вправа – релаксація «Кольоровий дощ»Мета: зняття стану психологічного дискомфорту, розвиток уміння правильно оцінювати себе і свої сили. Психолог. Сядьте зручно. Заплющте очі. Розслабтесь та уявіть себе у знайомому місці на лісовій галявині. Відчуйте пахощі трави і квітів. Все переповнює п’янкий аромат. Вам приємно. Ви бачити яскраве, тепле сонце, блакитне небо. Ви відчуваєте тепло, яке пронизує все ваше тіло, пронизує наскрізь, воно скрізь і всюди. Ви чуєте спів солов’я, бачите мурашку, що повзе по стеблині. Вам приємно. Навкруги співають птахи. Ніщо не турбує вас. Віє легенький вітерець, лагідно куйовдить ваше волосся, приємно торкається шкіри. Ніби пух кульбабки, розлітаються думки й турботи. Ви відчуваєте таку полегкість, що трава випростовується під вами, а ви піднімаєтесь над галявиною, над лісом все вище і вище. Піднімаєтесь до хмаринок і зручно влаштовуєтесь на одній із них. Зауважте, будь ласка: на пухнастій хмаринці поруч з’являються обриси малюнка, якого ви намалювали. Ви чітко бачите всі його контури, та над малюнком з’являється дощова хмара, і перші краплі падають на частину зображення, яку ви заштрихували чорним кольором. Частина малюнка стікає фарбами кольорового дощу та повністю зникає з вашого життя. А тепер повільно повертаємося до реальності. Розплющте очі.
Вправа «Прикрашаємо чудовисько» (домашнє завдання)Мета: сприяти формуванню вмінь та навичок адекватно ставитися до неадекватної поведінки інших. Матеріали: аркуші паперу, кольорові олівці. Психолог. Любі діти!.. Для цього завдання ви маєте обрати людину, якій не симпатизуєте, з якою останнім часом важко порозумітися. Від цього ви нервуєтеся, вас не влаштовує, що ви не можете повернутися до попередніх стосунків. Будь ласка, не приймайте рішення з’ясувати з нею стосунки, поки ви не певні, що ви можете обійтись без цього контакту. Не починайте це робити, поки не «прикрасити чудовисько». У своїх нотатках не рідше одного разу на день, а можна і частіше, записуйте все позитивне, що ви помітили в особі, яка вам неприємна. Якщо завдання на початку буде викликати труднощі, спробуйте змусити себе записати, наприклад, що особа «Х» нервує вас сьогодні трошки менше, ніж учора… Звертайте увагу навіть на найдрібніші позитивні зміни в особі: одяг, голос, погляд, жести та переносьте всі ці приємні речі на папір, «прикрашаючи чудовисько». Швидко завдання стане для вас цікавим. Таке фіксування «плюсів» обов’язково налаштує вас на покращення відносин. Умовою успіху є ваше власне бажання повернутися до колишніх приязних відносин.
Бесіда-гра "Я йду до школи!"Мета: активізувати відомості дітей про школу і шкільне життя. Інструкція: "Діти, давайте поділимося на дві команди. Назва однієї команди буде "Всезнайки" (це такі люди, які все знають), а іншої – "Незнайки" (такі люди, які нічого не знають). Я буду наводити запитання, команда "Всезнайки" має відповідати на всі запитання тільки правильно, а команда "Незнайки" повинні шуткувати і відповідати на всі запитання неправильно. За кожну правильну відповідь всезнайкам ставимо "+", і незнайкам за кожну неправильну ставимо "+". Кожна дитина має спробувати себе в обох ролях. Запитання: Чи потрібно ходити до школи?навіщо потрібно ходити до школи?Чим зазвичай займаються в школі? (Що ви будите робити в школі?)Що потрібно мати учневі, щоб бути готовим до школи?Що таке уроки? Чим на них займаються учні?Як потрібно поводити себе на уроках у школі?Що таке домашні завдання?Навіщо потрібно виконувати домашні завдання?Чим ви будите займатись вдома, коли прийдете зі школи?Що нового з’явиться в твоєму житті, коли ти підеш у школу? Дати дітям зрозуміти, для чого вони йдуть до школи, навіщо їм вчитись, що дасть їм це навчання.
Гра "Пантоміма" Мета: прийняття позиції школяра дитиною, зменшення рівня тривожності, страхів пов’язаних зі школою, розвиток емоційної сфери. Інструкція: "Діти, давайте спробуємо за допомогою різноманітних поз, рухів тіла показати, як виглядають..." Завдання: добрий вчитель, злий вчитель; учень, який вчиться на самі п’ятірки – відмінник; учень, який погано вчиться; зошит неохайного учня; учень, який не хоче йти до школи; учень, який старанно робить уроки; уважний учень; неуважний учень; учень, який боїться відповідати; учень, який із задоволенням іде до школи. Після гри потрібно обговорити з дітьми, кого їм було приємніше показувати, кого кумедніше, яким краще бути учнем, тим, з кого сміються, чи тим, кого поважають і ставлять на зразок іншим. За допомогою оплесків визначте ту дитину, яка краще всіх виконала завдання. (Можна ногородити орденом – "Найкращий мім".)
Гра "Сокіл і лис"Мета: моделювати навчальну ситуацію і розвивати довільність. Інструкція: Обираються сокіл і лис. Інші діти – соколята. Сокіл вчить своїх соколят грати. Він бігає в різних напрямках і одночасно робить різні рухи руками (вверх, в сторони, вперед тощо). Зграйка соколят біжить за ним і слідкує за його рухами, намагаючись точно скопіювати їх. В цей час з нори вискакує лис. Соколята швидко присідають, щоб лис їх не помітив. (Лис з’являється по команді ведучого і ловить лише тих, хто не встиг присісти.) соколята, яких спіймали на деякий час вибувають з гри. Після гри всі сідають у коло і вислуховують пояснення, чому лис зловив соколят (неуважність на уроках призводить до погіршення навчання, нерозуміння предметів, відставання і отримання поганих оцінок, щоб цього не сталось треба бути уважним і, якщо щось не зрозуміло, попросити пояснити ще раз).
Гра "Пташка"Мета: розвивати самоконтроль. Інструкція: Перед початком гри ведучий знайомить дітей з різними породами дерев. Можна показати їх на малюнку, розповісти, де вони ростуть. Перед грою всі підбирають для себе фант – іграшку чи будь-що інше. Гравці сідать у коло і обирають дитину, яка буде збирати фанти. Вона сідає в середину кола і всім гравцям дає назви дерев (дуб, клен, береза, ялинка, липа, каштан, горіх, вишня, тополя, акація, яблуня, груша, черешня , слива, абрикос, алича, пальма і ін.). кожен повинен запам’ятати свою назву. Дитина, що збирає фанти, каже: "Прилетіла пташка і сіла на дуб". Дуб повинен відповісти: На дубі трошки посиділа, а потім на березу полетіла". Береза називає інше дерево і т.д. Хто програв, віддає фант. Наприкінці гри фанти розігруються. Потрібно уважно слідкувати за ходом гри і швидко відповідати. Підказувати не можна.
Вправа "Я не можу – я можу – я спробую"Мета: розвивати мотивації до навчання. Інструкція: Якщо дитина відмовляється виконувати якесь завдання, говорячи, що вона точно з ним не впорається, дорослий просить ї уявити іншу дитину, яка знає набагато менше ніж вона, і, дійсно, не може впоратись із завданням (не знає літер, цифр, не вміє говорити). Потім пропонують уявити дитину, яка зуміє впоратись із завданням. Дітей запевняють, що вони при цьому зможуть, якщо спробують, зробити все правильно. Дитина кладе руки на відкриті долоні дорослого, і весь клас, група говорять "чарівні слова":"Я не можу..., – і кожен по черзі каже, чому це завдання для нього важке;"Я можу...", – діти по черзі кажуть, що вони можуть зродити;"Я спробую і зумію..." – кожен намагається сказати якою мірою він зможе виконати завдання, якщо докладе зусиль. Правильність чи неправильність реплік дітей не коментується, підкреслюється лише, що кожен чогось не вміє, чогось не може, але кожен зуміє, якщо спробує, схоче це зробити і бути не гіршим за інших.
Гра "Підніми руку" Мета: виховувати довільність, розвивати навички дотримуватись правил і бути уважним до "однокласників". Інструкція: Діти, стоячи, утворюють коло. Вибирають ведучого, який стає посередині кола. Він спокійно ходить по колу, потім зупиняється навпроти одного з гравців і голосно вигукує: "Сусід". Той гравець, до якого звертається ведучий, продовжує стояти, не змінюючи положення. Ведучий повинен зупинитись точно навпроти тієї дитини, до якої він звертається. Сусіди з боку повинні підняти ту руку, що ближче до обраної дитини. Якщо хтось з дітей помилився, тобто підняв не ту руку чи забув це зробити то він стає ведучим. Гравець програє навіть, якщо підняв не ту руку.
Бесіда "Школа" Мета: розвивати мотивацію до навчання, коригувати негативне ставлення до школи. Інструкція: розповісти дітям про школу, описати всі позитивні сторони шкільного навчання. Дати можливість дітям виразити свої почуття і переживання з приводу шкільного навчання. Можна провести невеличкі уроки, адаптуючи тим самим дітей до навчання в школі. Головне, щоб діти відчули реальність шкільних ситуацій. Можна використовувати оцінки (вирізати з червоного паперу – 5, а з синього – 4). Пояснити дітям, що таке оцінки, що це не є похвала, чи покарання, а це – бал за відповідь.
Позитивне значення толерантностіРозкрити поняття «толерантність», показати певні рівні толерантної поведінки людини. Стати на місце іншої людини – означає допомогти їй. Заняття з елементами тренінгу Мета: ознайомити учнів з поняттями «толерантність», «емпатія» «бар’єри спілкування»; набути навичок розуміння і прийняття близьких людей, їхнього внутрішнього світу; поглибити процеси саморозкриття, самоаналізу і подолання психологічних бар’єрів; закріпити довірчий стиль спілкування у групі. Матеріали: маркери, фломастери, аркуші паперу А4, ручки, плакати.
Стати на місце іншої людини – означає допомогти їй. Презентація. Знайомство Повідомлення теми, мети заняття. Привітання-криголам «Приємно сказати» Усі учасники беруться за руки і говорять: «Нам приємно сказати всім: «Добрий день!», - побажати вдалого дня. Правила групи: Щирість у спілкуванні;Принцип «тут і тепер»; Таємниця;Не критикувати;Активна участь;Повага до мовця;Довіра;Дбайливе ставлення до інших.
Вправа «Асоціативний ряд»Вправа «Скринька сподівань»Учасники пишуть на листочках свої сподівання від сьогоднішнього заняття. Вправа «Асоціативний ряд»Т – терпимість;О – оптимізм;Л – любов;Е – ентузіазм;Р – рівність;А – активність;Н – ніжність;Т – тактовність;Н – необхідність;І – ініціативність;С – співчуття;Т–терпіння.
Толерантність Толерантність – це розуміння, повага, визнання рівності, відмова від тиску і насильства, визнання прав інших людей такими, які вони є, взаєморозуміння на основі згоди. Поняття толерантності вперше почали вживати у ХVІІІ столітті. У своєму «Трактаті про віротерпимість» відомий французький філософ Вольтер писав, що «безумством є переконання, що всі люди мають однаково дума и про певні предмети». Розуміння толерантності неоднакове в різних культурах, адже воно залежить від історичного досвіду народів. В англійців толерантність розуміється як готовність і здатність без протесту стримати особистість, у французів – як певна свобода іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. У китайській мові «бути толерантним» - означає не бути великодушним. У арабському світі толерантність – це прощення, терпимість, співчуття іншому, а на фарсі – ще й готовність до примирення. Зараз толерантність розуміється як повага і визнання рівності, відмова від домінування та насилля, визнання прав інших на свої думки та погляди. Отже, толерантність, перш за все, має на меті прийняття інших такими, якими вони є і взаємодію з ними на основі згоди. Почуття гумору і здатність посміятися зі своїх слабких сторін – особлива риса толерантної людини. У того, хто здатний до цього, потреба домінувати та зверхньо ставитися до інших – менша.
Вправа «П’ять добрих слів» Мета: отримати зворотній зв'язок у групі, підвищити самооцінку, поглибити самопізнання, показати нагоду зробити приємне іншій людині. Кожен з учнів має обвести свою руку на аркуші паперу і на малюнку долоні написати своє ім’я. Потім учень передає свій аркуш сусідові праворуч, а сам отримує малюнок від сусіда ліворуч. На кожному пальці намальованої долоні треба написати будь-яку привабливу, на вашу думку, рису її власника (наприклад: «ти дуже добра», «ти завжди заступаєшся за слабких», «мені подобається твій одяг»). Коли завершена, психолог збирає малюнки і зачитує написи, а група має здогадатися, кому вони призначені.
Вправа «Я» - повідомлення»Мета: навчити підлітків висловлювати свої почуття без оцінок, неволення, образ. «Я» - висловлювання – це промовляння в голос почуттів, які ви переживаєте у неприємній для вас ситуації, визнання та формування власної проблеми. Ваше щире висловлювання своїх почуттів з позиції усвідомлення власної відповідальності за те, що з вами відбувається, не може нікого образити чи викликати агресію, а навпаки, спонукає вашого партнера замислитися над правильністю і його власного вчинку.
Прийоми побудови «Я» - повідомлень. Безоцінний опис дій, здійснених іншою людиною. Не варто:«Ти прийшов пізно»Бажано:«Я хвилююсь за тебе, бо вже пізній час»Ваші очікування. Не варто:«Ти не вигуляв собаку»Бажано:«Я сподівалась, що ти вигуляєш собаку»Опис своїх почуттів. Не варто:«Ти мене дратуєш, коли не прибираєш у кімнаті»Бажано:«Коли я заходжу у твою кімнату і бачу там безлад, мене це дратує, і в мене псується настрій»Опис бажаної поведінки. Не варто:«Ти не маєш звички телефонувати про затримки»Бажано:«Мені хочеться, щоб ти попереджав мене про затримки»
Експрес – спілкування «Приємна розмова»Учасникам необхідно кидати один одному м’яча і говорити вислів, що починається словами «Мені в тобі подобається…» Через 5 хв. вислів змінюється: «Нас із тобою поєднує…»Яку частину вправи було легше виконати? Чому?Як ви сприймали позитивні вияви уваги інших учасників?
Запитання до учнів. На основі чого складається ваше уявлення про людину? Давайте подивимось на діалог цих двох людей. Це може бути приблизно так: А. Це шість. Б. Це дев’ять. А. Та ні, це шістка. Б. Яка це шістка, коли це дев’ятка. А. Це найсправжнісінька шістка. Б. Ти щось плутаєш – це справжня дев’ятка. А. Зовсім із глузду з’їхав! Дивишся і не бачиш! Б. Та це тобі треба лікуватися! Небажання зрозуміти іншого, впевненість, що ваша думка – єдина правильна, - це найкоротший шлях до непорозуміння, а часто й до виникнення конфлікту.