Презентація "Початок Української революції 1917-1918 рр."

10 клас тема: «Початок Української революції»

Лютнева революція23 лютого 1917 р. відбулася лютнева буржуазно-демократична революція в Росії. Її причинами були політична, економічна, військова і національна криза. Перша світова війна стала каталізатором збільшення всіх проблем у країні. Найбільшого напруження набула ситуація у столиці імперії Петрограді, де політичні страйки переросли у повстання робітників, до яких приєдналися солдати місцевого гарнізону. Серед тих, хто першими взяв участь у повстанні, були солдати Волинського та Ізмаїльського полків, укомплектовані переважно вихідцями з України. 

Наслідки Лютневої революції2 березня 1917 р. цар Микола ІІ зрікся престолу, відбувається падіння монархії Російські ліберали створили 3 березня Тимчасовий уряд (очолював князь Г. Львов), який гарантував усім громадянам демократичні права і свободи. У березні 1917 р. по всій країні виникають ради робітничих, солдатських депутатів. У Росії формується двовладдя між тимчасовим урядом і радами робітничих, солдатських депутатів. В Україні до цих двох влад добавилася ще третя національна влада. 

МИКО́ЛА ІІ -Романов Микола Олександрович 06. 05. 1868-17. 07. 1918 – останній російський імператор, розтріляний більшовиками Отримав хорошу домашню освіту, Вступив на престол 1894 після смерті батька – імператора Олександра ІІІ, коронований 1896 в Успенському соборі в Москві. Продовжував зовнішню і внутрішню політику свої попередників, спрямовану на зміцнення самодержавства, домінування російського народу над іншими у складі імперії, підтримання російського впливу в Європі, колоніальну експансію на Далекому Сході.

Львов Георгій ( 1861- 1925)— російський політичний і державний діяч. Князь, кадет, Прем'єр-міністр та одночасно Міністр внутрішніх справ Тимчасового уряду з 2 березня по 7 липня 1917 року. Тимчасо́вий у́ряд Росі́ї— російський уряд від лютневої революції до більшовицького перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року

ЛЕ́НІН Володимир Ілліч (справжнє прізвище – Ульянов) політичний діяч, революціонер. Засновник та ідеолог більшовизму, лідер міжнародного комунізму, організатор більшовицького перевороту в Росії у жовтні 1917 та її державний керівник до 1924 року

Центральна Рада-спочатку представницький орган української демократії, згодом революційний парламент, що керував українським національним рухом з 04 березня 1917р- 29 квітня 1918 року 4 березня 1917 р. у Києві представники ліберально-демократичних й соціалістичних сил проголосили створення Української Центральної Ради (УЦР), що мала виконувати функції координатора українського руху. 7 березня було обрано керівництво УЦР. Її головою став М. Грушевський. Першим політичним кроком УЦР було звернення до Тимчасового уряду, в якому висловлювалась надія на те, що у вільній Росії будуть гарантовані права українського народу. 9 березня 1917 р. вона звернулася до українського народу з «Маніфестом», у якому сповіщала про падіння монархії та закликала будувати нове життя й підтримувати громадський спокій. УЦР почала видавати газету «Нова рада»

Український національний конгрес 6-8 квітня 1917 року25–26 березня 1917 р. провело свій з’їзд Товариство українських поступовців. Його учасники підтримали курс на запровадження автономного ладу і прийняли рішення змінити назву своєї організації на «Союз українських автономістів-федералістів». 6–8 квітня 1917 р. у Києві відбувся Український національний конгрес.  На з’їзд прибуло понад 900 делегатів. На ньому був затверджений новий склад Центральної Ради. Таємним голосуванням було обрано голову УЦР. Ним став М. Грушевський. Заступниками голови обрано В. Винниченка і С. Єфремова. Чітко була окреслена мета добиватися автономії

Український національний конгрес 6-8 квітня 1917 року. До Української Центральної Ради з’їзд обрав 115 осіб. Вони представляли усі громадсько-політичні організації України, а також окремі території, зокрема Кубань, Бессарабію, Петроград, Москву, Ростов-на-Дону, Саратов. 8 квітня 1917 р. на пропозицію М. Грушевського обрали виконавчий комітет (Малу Раду) із 20 осіб. Її головою став також М. Грушевський. Упродовж квітня–травня 1917 р. відбулися регіональні селянські з’їзди у Києві, Полтаві, Одесі. Їхні делегати заявили про підтримку Української Центральної Ради.

Михайло Грушевський- політичний і державний діяч, історик, голова Наукового товариства ім. Т. Шевченка, завідуючий кафедрою історії України Львівського університету, автор 10-томної «Історії України-Русі», один із співзасновників Товариства українських поступовців, голова Української Центральної Ради.

Володимир Винниченкоавтор універсалів Центральної Радиголова Генерального Секретаріату(1917-1918)голова Директорії УНР(1918-1919)

Сергій Єфремов. У 1908 році став одним із засновників ТУПу 1917 заступник голови Української Центральної Ради У 1930році репресований за справою Спілки визволення україни

Київський міський будинок учителя (місце засідання Української Центральної Ради)

Створення першого українського полку. У березні – квітні 1917 р. відбулося створення першого українського полку ім. Б. Хмельницького з ініціативи «Українського військового клубу імені гетьмана П. Полуботка» на чолі з М. Міхновським. Він був палким прихильником утворення української національної армії і прагнув максимально прискорити цей процес. Саме цього побоювалася УЦР, уникаючи конфлікту з Тимчасовим урядом і сподіваючись одержати з його рук автономію цілком законно.

 5–8 травня 1917 р. у Києві працював І Всеукраїнський військовий з’їзд. Тисяча його делегатів представляла 1,5 млн. солдатів і офіцерів українізованих частин. З’їзд схвалив курс УЦР на утворення національних військових формувань, закликав усіх сприяти поліпшенню в них дисципліни, не допускати дезертирства рядового складу. Також сформовано Український генеральний військовий комітет із 18 осіб на чолі з С. Петлюрою. Комітет мав відати українськими військовими справами і підтримувати зв’язки з російським Генеральним штабом. Переговори, які вела  УЦР з Тимчасовим урядом, спочатку не дали результатів.

Кінець травня 1917 року. На виконання постанов1-го військового з’їзду центральна рада відрядила до петрограда делегацію з 10 ти осібна чолі з В. Винниченком. Поїздка успіху не мала ,Тимчасовий уряд погоджувався лише на культурно-освітню автономію

I універсал -10 червня 1917 року10 червня 1917 р. Центральна Рада оприлюднила свій І Універсал, в якому проголошувалась автономія України. УЦР проголошувалася вищим державним органом влади в Україні до скликання Всенародних українських зборів. 15 червня 1917 р. у Києві створено перший уряд під назвою Генеральний Секретаріат, який став виконавчим органом запровадження в життя рішень УЦР. Його очолив В. Винниченко, генеральними секретарями стали Х. Барановський (фінанси), С. Єфремов (міжнародні справи), С. Петлюра (військові справи), І. Стешенко (освіта), М. Стасюк (продовольчі справи), Б. Мартос (земельні справи). Генеральним писарем було обрано П. Христюка. В уряді переважали соціал-демократи

Універсал мова документауніверсал Української Центральної Радидо українського народу, на Україні й по-за Україною сущого. Народе Український! Народе селян, робітників, трудящого люду!Волею своєю ти поставив нас, Українську Центральну Раду, на сторожі прав і вольностей Української Землі… Твої, народе, виборні люде заявили свою волю так: Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на свої землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські Збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори. Ті ж закони, що мають лад давати по всій російській державі, повинні видаватися у Всеросійськім Парламенті. Ніхто краще нас не може знати, чого нам треба і які закони для нас луччі…

Компроміс- II універсал Після цього Тимчасовий уряд вимушений був відновити переговори. До києва 29 червня 1917р прибула делегація міністрів тимчасового уряду у складі І. Церетелі, О. Керенського, м. терещенко. Сторони зробили одна одній значні поступки. 3 липня 1917 р. було проголошено ІІ Універсал, в якому викладено результати переговорів УЦР з Тимчасовим урядом. УЦР визнавалась крайовим органом Тимчасового уряду, вона зобов’язувалась не проголошувати автономію України до скликання Всеросійських Установчих Зборів, затвердження складу Генерального Секретаріату Тимчасовим урядом, а формування українських військових частин мало відбуватись під контролем російського командування.

Виступ самостійників 4-9 липня 1917 р. Другий універсал спричинив урядову кризу в Росії. На знак протесту проти поступок українцям троє міністрів-кадетів покинули уряд. Прихильники імперіалістичного курсу щодо України – кадети не погоджувалися на визнання навіть обмеженої її автономії. Урядова криза поклала початок загальній політичній кризі в Росії (Липнева криза). 4 липня 1917 р. під впливом більшовиків у Петрограді відбувалася грандіозна півмільйонна демонстрація. Протягом 4–9 липня 1917 р. тривав виступ самостійників на чолі з М. Міхновським, які були незадоволені відмовою від автономії. Після подій 4–5 липня в Петербурзі більшовицька партія відмовилася від спроб мирним шляхом прийти до влади. 10 липня В. Ленін констатував: «Будь-які надії на мирний розвиток російської революції зникли остаточно». Тепер надія покладалась на збройне повстання і насильницьку ліквідацію існуючого політичного режиму.

Тимчасова інструкція. Крім того, компроміс між УЦР та Тимчасовим урядом виявився не довготривалим. Дуже швидко Тимчасовий уряд порушив попередні домовленості. Це сталося у в’язку з розв’язанням питання про повноваження Генерального Секретаріату.  4 серпня Тимчасовий уряд затвердив документ під назвою «Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні». У документі йшлося вже не про автономію, а про «місцеве самоврядування». Генеральний Секретаріат оголошувався органом Тимчасового уряду і мав бути затверджений ним за поданням Ради. До того ж влада Генерального секретаріату поширювалася лише на 5 губерній – Київську, Волинську, Подільську, Полтавську та Чернігівську. Харківська, Катеринославська, Херсонська губернії і Таврія залишалися під юрисдикцією Тимчасового уряду. УЦР фактично позбавлялася законодавчих прав. Таким чином, відносини між Центральною Радою і Тимчасовим урядом були напруженими.

Кордони автономії України згідно з інструкцією Тимчасового уряду від 4 серпня 1917 р

Корніловський заколот. Економічне становище погіршувалося, зростала соціальна напруга, загострювалася політична боротьба. Крім того Росія зазнавала значних поразок на фронтах Першої світової війни. У правих колах посилилося прагнення до встановлення відкритої військової диктатури. 12 серпня у Москві була скликана Державна нарада, на якій верховним головнокомандувачем було призначено Л. Корнілова. УЦР негативно поставилася до Державної наради та відмовилася надіслати для участі в її роботі своїх делегатів. Керівництво УЦР розуміло, що перемога реакції означатиме крах надій на здійснення автономії. 25 серпня 1917 р. почався Корніловський заколот. Але це викликало страх перед народом, який вважав що заколот ліквідує усі здобутки революції. Тому, у містах почалося створення комітетів порятунку революції, комітетів дій та інших органів для боротьби із заколотниками. 30 серпня 1917 р. за активної підтримки більшовиків заколот було придушено. Наслідком цього стало, втратою Тимчасовим урядом опори серед заможних верств населення та зростання авторитету більшовиків.

Корнілов Лавр Георгійович У серпні 1917 зро­­бив спробу повалити Тимчасовий уряд і встановити військову диктатуру. Після ліквідації виступу за­арештований і ув'язнений, у листопаді 1917 звільнений. Виїхав на Дон, де став одним з організаторів і командувачів Добровольчої армії, яка воювала з більшовиками. Загинув під час штурму м. Катеринодар (нині Краснодар,). Більшовики викопали його тіло і після показового зну­­щання знищили.

Більшовицька Росія та УНРВ ніч з 25 на 26 жовтня 1917 р. під керівництвом більшовицької партії відбулося збройне повстання, внаслідок якого було повалено владу Тимчасового уряду.  ІІ Всеросійський з’їзд рад проголосив Росію Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.  На з'їзді за були ухвалені декрети про мир та землю. Сформувався перший радянський уряд Росії – Рада Народних Комісарів (РНК), який очолив Володимир Ленін

III –універсал 7(20) листопада 1917 року. Спроби більшовиків поширити контроль на територію України підштовхнули Центральну Раду до більш рішучих дій. 7 листопада 1917 р. вона ухвалила ІІІ Універсал в якому йшлося: проголошення Української Народної Республіки (УНР) в складі федеративної демократичної Росії; УЦР – вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат – вищий виконавчий орган УНР; скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські та інші землі нетрудових господарств; земля – власність трудового народу; введення 8-годинного робочого дня; визнання права національних меншин на національно-територіальну автономію; призначення дня виборів  та скликання Українських установчих зборів 

Мова документа …НАРОДЕ УКРАЇНСЬКИЙ І ВСІ НАРОДИ УКРАЇНИ!Тяжка й трудна година впала на землю Російської Республіки. На півночі в столицях іде межиусобна й крівава боротьба. Центрального Правительстванема й по державі шириться безвластя, безлад і руїна. Наш крайтак само в небезпеці. Без власти, дужої, єдиної, народньої Україна також може впасти в безодню усобиці, різні, занепаду. Народе Український! Ти, разом з братніми народами України, поставив нас берегти права, здобуті боротьбою, творити лад і будувати все життя на нашій землі. І ми, Українська Центральна Рада, твоєю волею, в ім’я творення ладу в нашій країні, в ім’я рятування всеї Росії, оповіщаємо: Однині Україна стає Українською Народньою Республікою. Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів.

Значення III Універсалу. Це стало видатною подією в житті українського народу. Основна маса українців підтримувала УЦР, про що свідчать результати голосування до Всеросійських Установчих зборів, на яких українські національні партії здобули 75 % голосів (більшовики — 10 %). Неоднозначне ставлення різних верств населення. Суперечливе становище: УНР — складова Росії, невизнання Раднаркому законним урядом Росії.

Встановлення радянської влади4–6 грудня 1917 р. тривала робота І Всеукраїнського з'їзду Рад у Києві,на якому було роблено чергову спробу більшовиків передати всю владу радам, перетворивши УЦР на Центральний Виконавчий комітет рад, але з’їзд висловив довіру УЦР. Делегати-більшовики залишили цей з’їзд та переїхали до Харкова, де проходив 12 (25) грудня  обласний з’їзд рад Донецько-Криворізького басейну. Тут більшовики проголосили встановлення в Україні радянської влади. Було обрано Центральний Виконавчий Комітет рад України на чолі з Ю. Медведєвим, якого у березні 1918 р. заступив В. Затонський, та уряд Народний Секретаріат на чолі з Артемом (Ф. Сергеєвим)

Ультиматум більшовиків 4 грудня 1917 р. більшовики (В. Ленін та Л. Троцький) видали «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради». В ньому йшлося: визнання УНР та її права на самовизначення аж до відокремлення від Росії; звинувачування УЦР у проведенні «двозначної буржуазної політики»; вимагали припинити роззброєння більшовицьких загонів, не пропускати війська на Дон та Урал, де розгорнулося антибільшовицьке повстання; у разі невиконання вимог, Рада Народних Комісарів (Раднарком) вважатиме УЦР у стані війни. 5 грудня Генеральний Секретаріат відхилив ультиматум і почав готуватися до війни з більшовицькою владою Росії.

Перша війна Радянської Росії та УНРВ грудні 1917 р. розпочалася війна між більшовиками та УЦР. Нерішуча внутрішня політика Центральної Ради підірвала її авторитет серед населення. Крім того, Центральна Рада довгий час недостатньо уваги приділяла розбудові національних збройних сил. Як наслідок, у першій половині січня вислані з Центральної Росії більшовицькі загони під командування В. Антонова-Овсієнка захопили всю Лівобережну Україну, а наприкінці місяця підступили під українську столицю. 

Iv універсал 9(22) січня 1918 р Загроза захоплення більшовиками України змусила УЦР 22  січня 1918 р. оприлюднити ІV універсал, в якому Українська Народна Республіка проголошувалася самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою, а влада УНР належить народу, до Установчих зборів владу здійснює УЦР та Генеральний Секретаріат (нова назва – Рада Народних міністрів). 29 січня 1918 р. відбувся бій під Крутами між радянськими військами на чолі з М. Муравйовим та загоном українських добровольців, до складу якого входило 500 студентів, на чолі з сотником В. Омельчинком. Українські війська були розбиті.

Бій під крутами 16(29) січня 191829 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які, намагались зупинити більшовицький наступ на Київ у 1918 році, потрапили в полон і були розстріляні більшовиками. З українського боку в бою під Крутами брали участь приблизно 600 бійців:Їм протистояли шість-сім тисяч більшовиків. Бій 29 січня 1918 року тривав кілька годин і завершився великими втратами для більшовиків. Українськім бійцям вдалося на кілька днів зупинити просування більшовицьких військ до Києва. Симон Петлюра мав час на придушення повстання більшовиків на заводі "Арсенал".

Події 1918…."Київ потонув в крові. Окрім розстрілів, Муравйов повсюди із собою приносив дух грабунку, мародерства, потурав пияцтву. У Києві не бачила жодного розстріляного, який залишився при одязі. Відомі випадки розстрілу буржуя через пальто", - свідчила пізніше революціонерка Наталія Лісовська."Беріть, грабуйте, усе – ваше", - виступав Муравйов перед соладами. До мародерства долучилися і його командири. Вривалися у помешкання киян, відбирали усе цінне, а потім хвалилися награбованим перед знайомими. Зривали зі стін та топтали ногами портрети Тараса Шевченка. Розграбовували вантажні потяги та вагони із побутовими речами і крамом. Київ поніс неймовірні матеріальні та людські збитки. За різними оцінками, від рук "червоних" загинуло від 2-6 тис. осіб. Після того безліч "революціонерів" відмовилися підтримувати більшовиків.

Перша совєтська окупація Києва 1918 року Перша совєтська окупація Києва тривала всього три тижні: із 26 січня (8 лютого) до 1 березня 1918 року, але цього вистачило, щоби втопити Київ в крові... Штурм Києва в січні 1918 року — військова операція по захопленню столиці Української Народньої Республіки у ході першої совєтсько-української війни. Тривав протягом 23 січня (5 лютого) — 26 січня (8 лютого) 1918 року.9 лютого 1918 року російські радянські війська під командуванням російського лівого есера Михайла Муравйова після кількаденного артилерійського обстрілу захопили столицю Української Народної Республіки Київ та влаштували у місті терор, жертвами якого стали кілька тисяч осіб.

Мова документа«Великий був і страшний 1918 рік по Різдві Христовому», – писав письменник Михайло Булгаков. Київські події, про які він пише, відбувалися наприкінці року. Проте початок 1918-го був не менш буремним: тоді за короткий проміжок часу в Києві тричі змінилася влада, точилися бої, місто зазнало артилерійських обстрілів і масових розстрілів.– У січні 1918-го почалося повстання на заводі «Арсенал». У цей же час із Півночі наступали більшовицькі війська. Одразу після придушення повстання почалися нові бої за місто, що супроводжувалися артилерійськими обстрілами. Як усі ці події сприймали кияни?– Все, що відбулося в січні, а тим більше в лютому 1918 року, для киян прийшло під словом «вперше»: перші вуличні бої, перші артилерійські обстріли, фактично перша облога міста, перші жертви серед мирного населення і перше завоювання.

Берестейський мир26 січня 1918 р. Мала Рада і Рада Народних міністрів залишила Київ. Тоді ж більшовицькі війська увійшли до української столиці. Почалася перша радянізація українських земель.  Проте УЦР не визнала нової влади у Києві і вирішила укласти угоду з країнами Четвертного союзу. Уже 27 січня (9 лютого) 1918 р. у Бресті був підписаний мирний договір. Згідно з його умовами, Східна Галичина й Буковина залишались у складі Австро-Угорщини, але згідно з таємною декларацією їм мала бути надана автономія. Україні поверталася Холмщина та Берестейщина, забезпечувався обмін військовополоненими, торгівлю необхідними товарами. УНР визнавалась незалежною державою, отже стала суб’єктом міждержавних відносин.

Склад делегації Центральної ради голова –всеволод голобувич,члени делегації-М. левитський, М.любинський, м. Полоз, о. Севрюк, с. остапенко. Перегодом делегацію Унр у Бересті очолив Олександр севрюк

Курултай- у тюркських народів орган народного представництва, загальнонаціональний з'їзд, під час якого вирішують найважливіші проблеми нації9 грудня (26 листопада за старим стилем) 1917 року у Бахчисараї, в серці кримських татар ‒ Ханському палаці ‒ урочисто відкрився національний з'їзд ‒ Перший Курултай кримськотатарського народу

Номан челебіджиханодин із організаторів першого курултаю(грудень 1917)перший голова уряду проголошеної в 1917році кримської народної республіки