розглянути перебіг та наслідки воєнних подій на західноукраїнських землях у 1915–1917 рр. простежити бойовий шлях легіону УСС, показавши їхню мужність і героїзм; розвивати в учнів уміння працювати з картою, складати хронологічну таблицю, удосконалювати навички дослідницької роботи та роботи з джерелами інформації під час підготовки мультимедійних презентації; сприяти національно-патріотичному вихованню учнів. Мета уроку
показувати на карті території України, де у 1915–1917 роках відбувались воєнні події Першої світової війни; визначати хронологічну послідовність подій Першої світової війни на території України та складати хронологічну таблицю; на основі аналізу різних джерел інформації характеризувати воєнно-політичні події 1915–1917 років та визначати їх наслідки для України. Після цього уроку ви зможете
«Напруга навколо «українського питання» впродовж усієї імперіалістичної війни не вщухала, Навпаки, час від часу вона досягала крайніх меж, об`єктивно примножуючи та розширюючи передумови для прийдешнього вибуху українського руху» Використовуючи факти з параграфа 10, доведіть правильність цього висловлювання. Як ви розумієте поняття «українське питання»? Поміркуйте
Основні битви на території України «У Галичині.Кавалерист» восени 1914 р. «Бій під Ярославом, Галицький фронт» восени 1914 р. Яке значення мала Галицька битва для ходу війни в цілому? «Легіон Українських січових стрільців» Галицька битва (19 серпня – 26 вересня 1914 р.) Російські війська захопили Східну Галичину та Північну Буковину. У цій битві з обох боків брали участь 1,5 млн вояків. . Перекинувши два додаткові армійські корпуси, Центральним державам вдалося зупинити О. Брусилова, але сили австрійської армії на Східному фронті були настільки підірвані ( 326 тис. втрати), що вона могла вистояти лише за німецької підтримки Яким подіям дав таку оцінку начальник німецького генерального штабу Е.Фалькенгайн: «Події на Марні і в Галіції відсунули завершення війни на невизначений час»
Чим прославився П. Нестеров у мирному житті? У серпні 1914 р. поблизу м. Жолкев (сучасне м. Нестеров Львівської області) відбувся повітряний бій П. Нестерова з австрійським льотчиком бароном Ф. Розенталем, за яким спостерігали тисячі військових та жителів міста. П. Нестеров уперше в світі застосував у бою повітряний таран. Від удару австрійський літак розвалився. Не витримав і літак П. Нестерова. Заборона використовувати парашути в російській армії призвела до трагічної загибелі уславленого авіатора.
Наприкінці вересня 1914 р. стрілецькі сотні вступили в перші бої з російськими частинами в районі Верецького та Ужоцького перевалів. У жовтні 1914 р. січовики у складі 55-ї австрійської дивізії перейшли у контрнаступ, подолали перевали і відбили у противника Борислав, Дрогобич і Стрий. На початку березня 1915 р. січові стрільці зайняли позиції на горі Маківка У ході Брусиловського прориву влітку 1916 р. австрійське командування знову прикрило січовими стрільцями найважливіший відрізок фронту — шлях із Підгаєць на Бережани. На горі Лисоні полк УСС втратив 150 чоловік убитими і декілька сотень стрільців потрапили у російський полон. Бойовий шлях УСС
Битва на г. Маківка Бої за гору Маківка — запеклі позиційні бої в Карпатах, що точилися з 29 квітня до 4 травня 1915 між підрозділами австро-угорської дивізії фон Фляйшнера ( 7 сотень 1-го та 2-го куренів Українських січових стрільців) та переважаючими російськоімперськими військами 78-ої піхотної дивізії задля заволодіння панівною висотою — горою Маківка з метою контролю над селом Козова. Внаслідок величезних втрат російські війська не змогли продовжити наступ, а згодом відступили. Розташування військ УСС на Маківці
«Галицька руїна» 1914-1915 рр. «…Східна Галіція і Лемківщина – давно невіддільна частина однієї великої Росії; на тих землях місцеве населення завжди було російське, тому їх адміністрація має бути заснована на руських началах. Я буду тут заводити руський язик, закон і порядки …» Вивезення священиків греко-католицької церкви до Росії(А. Шептицький). Насадження православ`я Єврейський погром 27 вересня 1914 р. у Львові. Депортація населення - 100тис. чол. Русифікація освіти Закриття громадських організацій ( НТШ, «Просвіти», кооперативи) Генерал- губернатор Галичини граф Г. Бобринський
Австро- німецький контрнаступ у Галичині ( Горліцька операція) (2 травня - серпень1915 р.) Росія залишила Східну Галичину, Північну Буковину ти Волинь «Австро-німецькі війська окупували Львів» 1915 р. «Російські війська у Львові та Бучачі» 1915 р. «Російський військовий патруль у Львові» 1915 р.
Німецьке командування розпочало наступ в районі Горлиці (на південь від Кракова). До осені російські війська залишили Перемишль, Львів, Польщу, Литву, частину Латвії, Білорусії, Східну Галичину, Північну Буковину і п'ять повітів Волинської губернії. Від початку війни царська армія втратила понад 3 млн осіб, у тому числі до 330 тис. вбитими. Однак вона зберігала обороноздатність і продовжувала утримувати фронт від Чернівців до Риги
На пероні стояла група арештованих русинів, оточена угорськими жандармами. Тут було кілька попів, учителів і селян з різних околиць. Руки їм скрутили мотузом і позв'язували парами. У багатьох були розбиті ноги, а голови в ґулях. Це їх так розмалювали жандарми під час арешту. Трохи далі бавився мадьярський жандарм. Він прив'язав священикові до лівої руки шнур і, тримаючи другий кінець в руці, примушував нещасного танцювати чардаш, загрожуючи прикладом, причому так шарпав мотуз, що піп заривався носом у землю. Він не міг підвестися, бо мав зв'язані за спиною руки, і робив розпачливі спроби перевернутися на спину, щоб якось підвестися з землі. Жандарм з цього так щиро сміявся, аж сльози в нього текли з очей. Коли священик нарешті підводився, він шарпав за мотуз, і бідолаха знову орав носом землю. Цю розвагу припинив жандармський офіцер, який наказав, поки прибуде поїзд, відвести арештованих за вокзал до порожньої шопи, щоб ніхто не бачив, як їх б'ють. Свідчення Ярослава Гашека про переслідування українців угорськими гонведами після відступу російської армії Гуменне (Східна Словаччина), квітень 1915 р.
«Брусиловський прорив» (22 травня – початок червня1916 р.) Наступальна операція російських військ на Східному фронті на ділянці близько 350 км. під командуванням генерала Брусилова. Знову відвойовано Східну Галичину, Північну Буковину та Волинь. Втративши 1,5 млн чол., німці й австрійці залишили Львів і Чернівці. За 11 днів росіяни просунулися на більш як 70 км, що для Першої світової війни було небаченою раніше швидкістю. Німецьке командування, перекинувши з- під Вердена шість дивізій, зуміло до жовтня 1916 р. зупинити російський наступ. Генерал Олексій Брусилов (1853-1926)
«Напруга навколо «українського питання» впродовж усієї імперіалістичної війни не вщухала, Навпаки, час від часу вона досягала крайніх меж, об`єктивно примножуючи та розширюючи передумови для прийдешнього вибуху українського руху» Використовуючи факти з параграфа 10, доведіть правильність цього висловлювання. Як ви розумієте поняття «українське питання»? Підсумуємо
«Україна завдяки своїм власним продовольчим можливостям посилить незалежність Німеччини від закордону»( З «Меморандуму професорів», 1915) «…відторгнення України від Росії і орієнтація першої на Захід було б кращим варіантом боротьби проти останньої» «Велика Росія може існувати тільки через володіння багатою Україною. Якщо ми зуміємо змінити стан України на незалежну державу і утримати незалежну Україну при житті, то завдамо смертельного удару Росії» ( З таємних документів Генштабу Німеччини) Німеччина
«Головною нашою метою у цій війні є глибоке ослаблення Росії, а тому у випадку перемоги ми розпочали б створення незалежної від Росії Української держави. На наш погляд, існування такої держави завдало б значної шкоди пануванню Росії на Чорному морі, навіть знищило б його»( З ноти Міністерства закордонних справ Австро-Угорщини). «Така Україна політично була б незначним чином консолідована з Австрією, але мілітарно й економічно вона повинна була б щонайтісніше зв`язана з нею , аби уникнути небезпеки впасти жертвою русифікації в майбутньому»(консул Австро-Угорщини до прем`єр-міністра) Австро - Угорщина
«…довгі роки страждав руський народ під іноземним ярмом. Нехай не буде більше поневоленої Русі! Спадщина святого Володимира, земля Ярослава Осмомисла, князів Данила та Романа, скинувши це ярмо, хай піднесе прапор єдиної, великої , неподільної Росії! Хай сповниться Боже провидіння, що благословило діло збирачів Руської землі. Хай Господь поможе своєму царственому помазанику Миколі Олександровичу завершити діло великого Івана Калити!» Росія