Презентація "Повні та неповні речення. Тире у неповних реченнях

Повні та неповні речення. Тире у неповних реченнях. Вчитель української мови та літератури Кошляк О. О.

Мета: поглибити знання учнів про повні й неповні речення, сформувати вміння й навички виділяти неповні речення з-поміж повних речень; розвивати вміння користуватися цими видами синтаксичних одиниць в усному й писемному мовленні; удосконалити навички вживання тире в неповних реченнях; за допомогою дидактичного матеріалу розвивати культуру мовлення восьмикласників.

1) Безособове речення; А. Будем на осінь добрі й багаті.  2) Означено-особове речення; Б. Друга пізнають у біді. 3) Узагальнено-особове речення; В. А в теплій хаті пахне свіжим хлібом. 4) Називне речення; Г. Нас зустрічають хлібом-сіллю. 5)Неозначено-особове речення; Д. Чудесна київська осінь.6) Речення двоскладне. Оксана пішла до криниці по воду, а Оленка – збирати огірки на городі. Перевірка домашнього завдання. Встановити відповідності

1) Безособове речення; ВА. Будем на осінь добрі й багаті.  2) Означено-особове речення; АБ. Друга пізнають у біді. 3) Узагальнено-особове речення; БВ. А в теплій хаті пахне свіжим хлібом. 4) Називне речення; ДГ. Нас зустрічають хлібом-сіллю. 5)Неозначено-особове речення; ГД. Чудесна київська осінь.6) Речення двоскладне. Оксана пішла до криниці по воду, а Оленка – збирати огірки на городі. ПЕРЕВІРЯЄМО

Бесіда за запитаннями: Що називається реченням? (Речення – це одне або декілька слів, якими виражаємо відносно закінчену думку)Які речення називаються двоскладними? (Граматична основа складається з підмита та присудка)Які речення називаються односклдними? (Односкладне речення – це речення граматична основа якого складається з одного члена: або тільки підмета, або тільки присудка)Які типи односкладних речень ви знаєте? (Означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, називні)

Які речення називаються неповними? Прості речення можуть бути повними і неповними. У повних реченнях (двоскладних і односкладних, поширених і непоширених) є всі головні і другорядні члени, необхідні для розуміння їх змісту без попередніх речень: Настала тиша. (В. Собко) Сіяв тихий сніжок м’яко, лагідно. (Г. Тютюнник)У неповних реченнях один чи кілька членів може бути випущено: Сонця немов і не було. Зійшло непомітно. (Ю. Яновський)У другому реченні випущений підмет сонце, який можна визначити із попереднього речення. Неповними називаються речення з пропущеними членами, які встановлюються з попередніх речень або із ситуації мовлення: Птиця створена для літання. Людина — для праці. (Нар. творч.)У другому, неповному реченні, випущено присудок створена. Його можна легко відновити з попереднього речення. Неповні речення вживаються в діалогах і складних реченнях. Вони допомагають виділити основне, головне в повідомленні, уникнути повторів.

У неповному реченні можуть бути неназвані:а) підмет: Вона одразу підвелася. Підвелася [вона], може, аж надто квапливо (О. Гончар). Що то — голод? [Голод —] Невелике слово, а страшне (М. Коцюбинський);б) присудок: Тягнеться до сонця соняшник крислатий, як до тебе [тягнеться] серце, стороно моя (В. Сосюра). Я [кинувся] в двері, а вона [подалася] за мною в сад (Марко Вовчок);в) обидва головні члени: Час летів, немов [він летів] по крилах, і, мов сон, життя минало (Леся Українка). У мудреця багатство відіграє службову роль, а в дурня — [багатство відіграє] панівну [роль] (Ю. Мушкетик);г) будь-який другорядний член: В дитинстві ми всі ще такі, як [нас] задумала доля (О. Забужко). Людська душа — це чаша для горя. Коли чаша повна, скільки [в неї] не лий уже, більше [в ній] не вміститься (О. Довженко);ґ) кілька членів речення: Він виривався на волю, наче птах [виривається на волю] з клітки (Ю. Яновський). Ніхто не командує так народом, як [командують ним] його слуги (В. Чемерис). За шмат гнилої ковбаси у вас хоч матір попроси, то оддасте [матір за шмат гнилої ковбаси] (Т. Шевченко).

Неповні речення вживаються в суцільному тексті, щоб уникнути зайвого, нудного повторення відомих уже слів і сло­восполучень. Пропуск окремих членів у неповних реченнях не лише дає змогу стисло й економно викласти інформацію, а й робить компактнішим, пов'язанішим увесь текст і, отже, по­легшує його сприймання. Залежно від того, на основі чого відбувається відновлення неназваних членів, розрізняють неповні речення контексту­альні, ситуативні та еліптичні. У контекстуальних неповних реченнях пропущені члени відновлюються завдяки тому, що вони перед тим уже називалися: Шевченко не зводить очей з флюгера, дивиться, звідки дихає вітер. По вітру [Шевченко] визначає сторони морські... Ні, це не звідси [дихає вітер], звідки мав би прибути жаданий човен (О. Ющенко).

У ситуативних неповних реченнях недомовлене стає зрозумілим із ситуації (такі речення часто трапляються в ус­ному мовленні): Палажечка принесла в пелені картоплі — не дуже великої, але й не дрібної: щоб швидше спеклася. — Ти яку [картоплю] любиш? — поспитала Тимоху лагідно й заклопотано. — Червону чи білу [картоплю ти любиш] ? — Тимоха помовчав, роздумуючи над тим, яка [картопля] краща, але, так нічого й не придумавши, сказав: — Усяку [картоплю я люблю]. Аби тільки [вона була] піскувата, а не водяна... В еліптичних неповних реченнях відсутній присудок, який домислюється приблизно зі змісту другорядних членів — обставин, додатків. Наприклад, у реченні Навколо тільки дрі­мучий тютюн, мак та кукурудзяні тополі й соняшники (О. Дов­женко) є обставина місця навколо, яка стосується неназваного присудка. А присудком тут можуть бути слова ростуть, висо-чаться, підносяться, здіймаються.

Уживання тире в неповних реченнях, їх інтонування. У неповних реченнях пропущеним може бути будь-який член речення, але найбільше відчувається відсутність присудка чи підмета. На місці пропущеного присудка ставиться тире: Зорі висять над землею, місяць — над морем. (М. Коцюбинський) Пташка весні радіє, а дитя — матері. (Нар. творч.)Пропуск члена речення, на письмі позначений тире, у вимові виражається паузою: Ми молоді, уперті, за нами — буття. (В. Сосюра) Брехуна пізнаєш по очах, а осла — по вухах. (Нар. творч.)Коли нема потреби логічно виділяти другорядний член і пауза на місці пропуску є дуже короткою, то тоді тире в неповному реченні не ставиться: Не місце людину красить, а людина місце. (Нар. творч.)

Функціонування неповних речень. Неповні речення можливі й функціонують лише за певних умов — за наявності контексту, ситуації, взаєморозуміння між учасниками діалогу. Уживання неповних речень викликається потребами економного мовлення і дозволяє уникати багатослів’я і повторення тих самих словосполучень. Мовці, ураховуючи ці фактори, прагнуть економити «мовний матеріал». До того ж головне тут — якомога точно, ясно і стисло інформувати співрозмовника про нове, важливе в пові­домленні.

Самостійна робота.(переписати речення, розставляючи розділові знаки.)По гіркім труді солодкий обід. Розум піднімає до місяця, а майстерність до неба. Дерево міцне корінням, а людина завзятістю. Під злим круком зле яйце.

Домашнє завдання. Опрацювати § 20, виконати вправи 206 (на 7-9 балів), 208 І-ІІ завдання (на 10-12 б.)

ПЕРЕВІРЯЄМОПо гіркім труді - солодкий обід. Розум піднімає до місяця, а майстерність – до неба. Дерево міцне корінням, а людина – завзятістю. Під злим круком – зле яйце.