Презентація. Практичне заняття №2. "Життя на фронті і в тилу." 10 клас.

Життя на фронті і в тилу.

Мета уроку: Повідомити учням нові знання; формувати (розвивати) уміння і навички, формувати (виховувати) ціннісні орієнтації, зокрема:називати події за датами та дати подій Першої світової війни на українських землях; встановлювати їх взаємовідношення та віддалення від сьогодення;називати, пояснювати та застосовувати у мовленні поняття: «світова війна», «окупаційний режим», «фронт», «тил»;називати, упізнавати постать Дмитра Донцова та характеризувати його прояви політичної діяльності;називати, упізнавати та показувати на карті історично-географічні об’єкти: місця основних подій Першої світової війни на українських землях;називати, упізнавати різновидові історичні джерела; використовувати їх для характеризування життя на фронті і в тилу під час Першої світової війни;зіставляти і порівнювати прояви економічної і політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях та впливи кризових явищ на життя українців;висловлювати особисті ставлення щодо впливу подій Першої світової війни на повсякдення українців.

Домашнє завдання. Орієнтовні теми навчальних проектів. Опрацювавши веб-ресурси мережі Інтернет, укладіть фотоальбом: «Діти війни» про долі Ваших ровесників у роки Першої світової війни. Переглянувши документальний або художній фільм, де розповідається про події Першої світової війни на території України, придумайте афішу до переглянутого відео та рекламний текст, яким заохотите однокласників наслідувати Ваш приклад. Використавши інформацію з підручника та інших джерел, підготуйте плакат, що міг би використовуватися пацифістами, які агітують проти Першої світової війни.

Джерело 1. Розгляньте історичну карту. Визначте територіальні приналежності українських земель на початку Першої світової війни. Назвіть і покажіть на карті українські землі, які належали до Австро-Угорської імперії / Російської імперії. Назвіть і покажіть на карті територіальні зазіхання європейських держав та Росії на українські землі напередодні Першої світової війни. Чи сповнилися ті плани?Використовуючи карту як джерело інформації, відновіть перебіг бойових дій Першої світової війни на території Західної України. Складіть відповідну хронологічну таблицю та запишіть її у зошити.

Джерело 1.      .

Розгляньте хронологічну таблицю. Пригадайте перебіг основних подій Першої світової війни. Обчисліть тривалість війни. Обчислення проведіть в зошиті. Як змінювалися ставлення до війни як на фронті, так і в тилу? Чи пов’язано це з тривалістю війни?Як люди ставилися до війни у 1914 р., у 1915 р., у 1916 р., у 1917 р. Наскільки ці ставлення залежали від подій зафіксованих у хронологічній таблиці. Виберіть з розміщених нижче фото ті, які слугуватимуть підтвердженням Ваших думок. Джерело 2.

Джерело 3. Російські кавалеристи на львівському Ринку 3 вересня 1914 року. Підготовка до битви. Волинь, 1916 рік. Територія сучасної західної України перетворилася на арену бойових дій. Польова меса австро-угорської армії на честь дня народження імператора Франца-Йосифа І. Волинь, серпень 1916 року

Джерело 1. Поранені російські солдати у ЛьвовіСолдати Німецької імперської армії, убиті біля річки Стохід (Волинь), літо 1916 року. Солдати Російської армії, убиті біля річки Стохід (Волинь), літо 1916 року

Завдання: Пригадайте із попередніх джерел, якими були настрої солдатів армій різних країн на початковому етапі війни? Висловіть свою думку одним реченням. Як співвідносяться фото зі свідченнями джерел 25, 31, 32, 34, 35?На основі фото та писемних джерел опишіть ситуацію на Східному фронті Першої світової війни? Як українські солдати оцінювали ситуацію? Обґрунтуйте свою відповідь. Уявіть себе в ролі військового кореспондента, який отримав завдання укласти коментарі до фото. Для допомоги використайте джерела 25, 31, 32, 34, 35 та інформацію, почерпнуту з підручника. Як Ви гадаєте, що впливає на психологію та поведінку солдата під час війни. Які зміни відбуваються у свідомості та поведінці людини під впливом участі у війні? Запишіть свої міркування в зошит.

Джерело 1. В умовах воєнного часу, коли чоловіків мобілізували в армію, утримання родин часто лягало на жіночі плечі. Це призводило до зміни статусу жінки в суспільстві, примусило її не тільки взяти на себе нові сімейні і громадські обов’язки, а й зайняти нові, закриті для жінок у довоєнні роки, ніші в суспільстві. Якщо історія попередніх війн поділялася на суто чоловічий досвід на полі бою та досвід жінки, що пасивно чекала свого чоловіка в тилу, то Перша світова війна змінила це співвідношення. У воєнні роки жінки не лише служили на фронті сестрами милосердя й санітарками, але й працювали на оборонних заводах, виконуючи важку, «нежіночу» роботу у сільському господарстві, промисловості, у сфері обслуговування, на транспорті. Труднощі воєнного часу лягли важким тягарем на жінок, але разом з тим нові обов’язки вели до зміни у світогляді жіноцтва, додавали йому самоповаги і відчиняли двері у світ, що традиційно належав чоловікам. Врешті, це був один з важких кроків до встановлення рівноправності чоловіків і жінок, формування більш гармонійних відносин у суспільстві.

Під час війни змінилося життя дітей. Коли пішли в армію батьки і старші брати, дитинство для багатьох підлітків закінчилося: вони змушені були долучатися до виробничого процесу в селянських господарствах або йти на роботу по найму на заводи і фабрики, заміняючи там мобілізованих чоловіків. Багатьом дітям, які втратили батьків на фронті, під час масових переміщень (біженства) та через інші обставини воєнного часу, довелося зазнати гіркої долі сирітства. Як правило, це стосувалося вихідців з бідних селянських і робітничих родин.

У тилових районах України в роки війни з’явилася ще одна, незвична для мирного часу категорія людей – біженці. Це були жителі Західної України, Білорусії, Польщі, країн Прибалтики, як правило, – жінки, діти, літні люди. Місцеві власті розміщували їх у невеликих містах і селах, де легше можна було розв’язати проблему працевлаштування і харчування. Кількість військовополонених, які опинилися на території України в ході війни, також налічувала сотні тисяч осіб. Вони працювали на шахтах, підприємствах важкої промисловості, у поміщицьких маєтках і в господарствах заможних селян. Спілкуючись із місцевим українським населенням, біженці й військовополонені стали додатковим джерелом інформації про незнайоме закордоння, про його людей, їхні звичаї. Це справляло певний вплив на зміну світосприйняття жителів тилових регіонів України, розширення їх уявлень…

Джерело 2.

Джерело 3.

Рогатинщина (Івано-Франківська область) в роки Першої світової війни

Австро-угорські військовополонені, захоплені у ПеремишліАвстро-угорські військовополонені отримують їжу. Луцьк у роки Першої світової війни

Завдання: Прочитайте тексти історичних джерел, розгляньте таблицю та фото. Доберіть до текстів такі фото, які б найточніше ілюстрували зміст написаного. Фото, які залишилися прокоментуйте самостійно. Хто такі біженці? Чому люди покидали свої рідні місця і вирушали в невідомість? Як складалася їх подальша доля?Про що писали із додому солдатам на фронт? Як змінювався характер листів у 1914 р., 1915 р., 1916 р.?Уявіть себе в ролі фронтового цензора. Яку інформацію Ви би вилучали з листів із дому? Чому?Опишіть буденне життя мешканця села (міста) Західної України (Наддніпрянщини) у роки Першої світової війни. Підтвердьте свої розповіді фактами із текстових чи візуальних джерел.

Як змінювалося ставлення українців до Першої світової війни упродовж часу її тривалості?Яким чином ставлення людей до війни могли вплинути на подальший перебіг подій в Україні?Як українці жили в тилу у роки Першої світової війни та як проживають у тилу сучасні українці під час російської агресії проти України. Що спільного в обох таких, нібито віддалених, воєнних ситуаціях?Об’єднайтеся в пари або групи. Складіть і запишіть есе-розповідь про становище на фронті або в тилу від імені фронтовика, селянина, міщанина, чоловіка, жінки, школяра, студента, інтелігента. Зачитайте свої есе. Визначте, на Вашу думку, кращі.

Прочитайте текст біографії Дмитра Донцова. Пригадайте із попередніх параграфів підручника, що в них розповідається про вияви громадської діяльності Д. Донцова?Якою була його громадянська позиція у ставленні до Першої світової війни. Де народився Д. Донцов? Де він перебував під час подій Першої світової війни?Знайдіть у підручнику відповідь на запитання: «Чи можна стверджувати, що ставлення Д. Донцова до війни уособлювало позицію всіх українців?».

Джерело 1. ДОНЦОВ Дмитро Іванович  — політ. діяч, журналіст, літературний критик, теоретик та ідеолог українського націоналізму. Народився в м. Мелітополь. 1900—1907 навч.ався (з перервою) на юрид. ф-ті Петербурзького університету. Активно співробітничав із українськими гуртками в Санкт-Петербурзі. Член Революційної української партії, Української соціал-демократичної робітничої партії. Перебував під арештом 1905—1907. У Віденському університеті 1909—1911р.р. вивчав право. Публіцистичну діяльність розпочав у журналах «Дзвін» та «Украинская жизнь». 1914—1918р.р. — голова Союзу визволення України. 1914—1916 очолював у Берліні (Німеччина) інформаційний центр Українського парламентського клубу. 1916—1917 керував Бюро народів Росії в Берні (Швейцарія) та видавав його прес-бюлетень.1917 р. повернувся до Києва. За Української Держави очолив Укр. телеграфне агентство і Державне бюро преси. Від 1918 — член головної управи Партії українських хліборобів-демократів. 1919—1921р.р. — керівник пресової та інформаційної місії в Берліні. Одночасно — керівник Укр. пресового бюро в Берліні. Від 1922р. проживав у Львові. Засновник Української партії національної роботи, редактор її органу «Заграва» (1923—24). Відновив видання «Літературно-наукового вістника» (1922—32). Редагував «Вістник» (1932—39), видання якого поновив Є. Коновалець, та «Книгозбірню “Вістника”». З 1939 жив у Берліні та Бухаресті (Румунія), видавав журнал «Батава» (1940—41). Від 1941р. перебував у Берліні й Празі, де писав статті для нім. преси. Од 1945 мешкав у амер. окупаційній зоні в Берліні, потім — у Франції, Великій Британії, США. 1947 оселився в Канаді, викладав українську літературу в Монреальському університеті (1949—52).

У своїх теоретичних поглядах пройшов еволюцію від прийняття соціалістичних та марксистських ідей до їх повного заперечення. Обґрунтував ідею українського націоналізму. Відстоював засади крайнього войовничого християнства, ідею незалежності України, ідеологічно обґрунтував діяльність Організації українських націоналістів. Для гострополемічних публіцистичних творах Донцова характерна пристрасна аргументація без будь-яких компромісів. Тривалий час його ідеологічні засади зустрічали критику з боку демократів і церковно-релігійної (переважно католицької ) громадськості за волюнтаристський і пантеїстичний монізм. Похований у м. Монреаль. Прочитайте текст біографії Дмитра Донцова. Пригадайте із попередніх параграфів підручника, що в них розповідається про вияви громадської діяльності Д. Донцова? Якою була його громадянська позиція у ставленні до Першої світової війни. Де народився Д. Донцов? Де він перебував під час подій Першої світової війни?Знайдіть у підручнику відповідь на запитання: «Чи можна стверджувати, що ставлення Д. Донцова до війни уособлювало позицію всіх українців?».

Домашнє завдання. Орієнтовні теми навчальних проектів. Опрацювавши веб-ресурси мережі Інтернет, укладіть фотоальбом: «Діти війни» про долі Ваших ровесників у роки Першої світової війни. Переглянувши документальний або художній фільм, де розповідається про події Першої світової війни на території України, придумайте афішу до переглянутого відео та рекламний текст, яким заохотите однокласників наслідувати Ваш приклад. Використавши інформацію з підручника та інших джерел, підготуйте плакат, що міг би використовуватися пацифістами, які агітують проти Першої світової війни.