Презентація практичного заняття на тему "Як у Стародавньому Китаї розвивались наукові знання, писемність, освіта"

Практичне заняття на тему:“Як у Стародавньому Китаї розвивалися наукові знання, писемність, освіта”

Мета уроку - Навчати учнів самостійно вирішувати проблемно-пізнавальні завдання; - представляти результати індивідуальної та колективної творчої діяльності; - формувати та розвивати в учнів навички пошуково – дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати набуті знання; - виховувати повагу до культурних надбань інших народів. 

Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О.І. Пометун, П. В. Мороз, Ю. Б. Малієнко.-К.: Видавничий дім «Освіта», 2014 –с. 256 презентація Тип уроку:  практичне заняття

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «конфуціанство»;характеризувати релігійні погляди і культурні здобутки мешканців давнього Китаю;оцінювати внесок Китаю у світову культуру.

Хід уроку І.  Організаційний момент Повідомлення теми та мети уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань. Назвіть рік і століття утворення єдиної держави в Китаї. (221 р. до н.е. ІІІ ст. до н.е.)2. Чи міг Цінь Шихуанді листуватися з перським царем Дарієм І?(522 - 486 рр. до н.е. ІV ст. до н.е. - правив Дарій І. З 221 р. до н.е. правив Цінь Шихуанді. Листуватися не могли )3. Що таке Велика Китайська стіна? Хто і для чого наказав її побудувати? Які відомості ви знайшли про цю споруду в додаткових джерелах? 4. Порівняйте правління Цінь Шихуанді і Лю Бана - засновника династії Хань. Які методи правління були у Цінь Шихуанді? До яких наслідків могла привести державу така політика? 5. Які реформи в державі провів Лю Бан?6. Що ви довідалися з додаткової літератури чи інтернету про гробницю Цінь Шихуанді й знамениту теракотову армію? 

Додатки до перевірочних завдань Для захисту Китаю від кочівників-гунів з півночі була побудована Велика Китайська стіна. Вона простяглася по горах і долинах на відстань понад 5000 км. Висота її — до 10 м, а ширина — 5,5 м. По гребеню стіни можуть проїхати разом п'ять вершників. Це єдине творіння людських рук, яке можна побачити з Місяця. За переказами, стіну будували два мільйони чоловік. Після імператора Цінь Шіхуанді стіну добудовували ще тисячу років.   

Гробниця Цінь Шіхуанді та теракотова армія Одного разу китайський селянин Ян Жифа копав у дворі колодязь. Раптом лопата вперлася у щось тверде. Він витягнув знахідку із землі, зішкріб бруд і занімів від жаху. Він тримав у руках глиняну чоловічу голову, а на нього дивилися очі. У 1974 році, у стародавній столиці Китаю місті Сіан, що розташоване в 990 кілометрах від Пекіна, була знайдена сенсаційна археологічна знахідка минулого століття. Вчені дослідили знахідку і виявили, що голові з теракоти 2200 років, і це голова солдата. Таких фігур теракотової армії під землею виявилося досить багато. 

Гробниця імператора Китаю Цінь Шіхуанді та теракотова армія

Статуетка з гробниці Цінь Шіхуанді

ІV. Вивчення нового матеріалу Практична робота 1. Наукові знання та винаходи, якими уславились давні китайці 

«кипляча суміш із пеньки, кори тутового дерева, старих риболовних сіток і тканин перетворювалася на пульпу, після чого її розтирали до пастоподібного однорідного стану і змішували з водою. У суміш занурювали сито в дерев’яній рамі з тростини, вичерпували ситом масу і струшували, щоб рідина стекла. При цьому в ситі утворювався тонкий і рівний шар волокнистої маси. Цю масу потім перекидали на гладкі дошки. Дошки з виливками клали одна на іншу. Пов’язували стопку і накладали зверху вантаж. Винаходи Стародавнього Китаю 1. Який винахід відповідає описаній технології виробництва?

Виготовлення паперу

2. Який це винахід? Крім військової справи, цей винахід активно застосовували і в побуті. Він вважався добрим дезинфікуючим засобом при лікуванні виразок і ран, під час епідемій, а також його використовували для труїння шкідливих комах. Завдяки цьому винаходу по всій Піднебесній засяяли феєрверки

Порох

3. Який винахід відповідає описаному застосуванню? У древньому тексті «Луньхен», написаному в І столітті н.е., в главі 52 цей винахід описується так: «Цей інструмент нагадує ложку, і якщо його покласти на тарілку, то його ручка вкаже на південь». Винахід працював на принципі залишкової намагніченості з нагрітих сталевих або залізних болванок, які відливалися у формі риби. У манускрипті згадано, що цей прилад використовували як покажчик курсу в парі з механічною «колісницею, яка вказує на південь».

Легенда про винайдення компаса За легендою, імператор Шіхуанді винайшов компас. Якось перед боєм упав густий туман. Солдати блукали і боялися повбивати один одного. Тоді імператор зробив спеціальний прилад, який показував дорогу навіть у тумані. Це була колісниця з постаттю людини, яка рукою показувала завжди один напрям — на південь. Південь китайці вважали найголовнішою стороною світу.

Компас

Джерело 2 Китайці першими навчилися вирощувати чайні кущі і готувати чай. Від них чайний кущ потрапив у країни Західної Європи та до нас. Слово "чай" походить від англійської назви Китаю "Чайна". Чай — означає молодий листочок

Джерело 3 Китайці розводили шовкопрядів - черв'ячків, які живляться листям шовковиці, Шовк - текстильне натуральне волокно тваринного походження. Це продукт, який виділяють шовкотворними залозами гусениці шовкопряда. Коли гусениця досягає зрілості, вона з шовкових ниток закручує кокон. Китайці навчилися розмотувати кокони і прясти з цієї пряжі шовк. Він був таким тоненьким, що шовкова сукня вільно проходила крізь перстень. Шовк високо цінувався. Іноді люди розплачувалися не грішми, а шматками шовку. За спеціальним указом імператора шовковий одяг мали право носити лише знатні та багаті люди. Виробництво шовку китайці тримали в суворій таємниці.

Джерело 4 У Vст. китайські майстри винайшли фарфор (порцеляну), з якої почали робити чашки та вази. Перш ніж зліпити посуд, порцелянову глину закопували в землю на кілька десятиліть. Порцеляновий посуд був дуже гарний і дорогий, його продавали на вагу золота.

Яке призначення даного винаходу?Відповідь знайдіть на сторінці 111 підручника

Це цікаво Умільці Піднебесної подарували нашій цивілізації наступні корисності: китайський гороскоп, барабан, дзвін, арбалет, скрипку ерху, гонг, військові мистецтва «ушу», оздоровчу гімнастику цигун, виделку, локшину, пароварку, палички для їжі, чай, соєвий сир тофу, шовк, паперові гроші, лак, зубну щітку з щетини, туалетний папір, повітряного змія, газовий балон, настільну гру Го, гральні карти, фарфор і багато іншого   

Робота в парах Складіть у зошитах таблицю «Винаходи стародавніх китайців». Доповніть таблицю назвами винаходів, про які ви дізнались з §22-23.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Винахід. Де (для чого) використовувався. Китайці вміли передбачати місячні й сонячні затемнення,появу комет, виявили плями на Сонці. Наука астрономія. Компас. Для орієнтації в моріПапір. Матеріал для письма. Лікарі визначили на тілі людини певні активні точки (нервові центри)Медицина. Вплив на нервові точки підтримує здоров'я. Знання лікувальних властивостей лікарських рослин, зокрема женьшеню. В медицині, для лікування людей. Чай. Використовували як цілющий засіб, а згодом як тонізуючий напій. Порох. Для феєрверків, пізніше - у військовій справі. Сейсмограф - За допомогою цього приладу визначали коливання грунту (землетруси)Шовк. Тканина. Використовували для написання важливих документів, пошиття одягу. Добрива. Використовували для підвищення урожайності полів. Найдавніший спосіб друкарства. Друкування книг. поширення освіти

2. Особливості писемності Стародавнього Китаю  1) Визначте за таблицею (ст. 111 підр.) типи письма, що набули поширення у Єгипті, Дворіччі, Фінікії та Китаї. Порівняйте їх. 2) Спираючись на текст та ілюстрації підручника, поясніть як і на чому писали в Стародавньому Китаї. 

КИТАЙСЬКІ ІЄРОГЛІФИ Для запису слів китайці користуються ієрогліфами. Вони виникли з картинок, які люди малювали в давнину. Для кожного слова була своя картинка. Минав час, дедалі більше ставало слів і картинок-ієрогліфів для них. На сьогодні в китайській мові відомо 80 тис. ієрогліфів. Культурній людині достатньо вміти писати і читати 5—6 тис. ієрогліфів, а щоб надрукувати сучасну газету, потрібно «лише» 4 тис. ієрогліфів. Ієрогліфи писали стовпчиками згори донизу тушшю за допомогою пензлика. Китайці з повагою ставилися до знарядь письма — пензлика, туші, паперу і каменя для розтирання туші. Вони називали їх «чотири коштовності вченої людини». Це цікаво! Легенда про винайдення ієрогліфів Перші ієрогліфи, як вважають китайці, створив імператор Фу Сі п'ять тисяч років тому. Гуляючи берегом річки Хуанхе, імператор побачив дракона, що з'явився над поверхнею води. На його спині виднілися дивні знаки. Імператор придивився і змалював їх. На основі цих знаків він створив вісім малюнків, що складалися з різних комбінацій прямих довгих та коротких ліній. Це і були перші ієрогліфи.   

Китайське письмо. Наприкінці минулого століття археологами було знайдено кістки жертовних тварин і панцири черепах, списані ієрогліфами за допомогою гострої палички – стиля з твердого матеріалу. Зміст написів простий: в них головним чином ставляться запитання оракулові про врожай, повінь, війну, перемогу і т. ін. З різних знаків угадували відповіді оракула, і тому ці кістки вчені-археологи назвали гадальними. Від початку І тисячоліття до нашої ери дійшли до нас бронзові посудини. На них збереглися написи, що розповідають про важливі події того часу. На бронзових посудинах написи вирізьблювалися гострим металевим стилем. Проте на посудині важко було записати великий текст, і коли китайці почали вести літопис, вони знайшли новий матеріал для письма. Робили з бамбука тонкі, добре обстругані дощечки однакового розміру, просвердлювали в них невеликий отвір і скріплювали шнурком. На цих дощечках вміщувався вже великий запис. Літописи на бамбукових дощечках так і називаються «бамбукові літописи». На жаль, вони не збереглися до нашого часу й відомі нам лише з уривків, що наводяться в творах стародавніх авторів Китаю. На бамбуку писали дерев'яним стилем, мокаючи його в лак, виготовлений із соку дерева.

Китайське письмо(продовження)Коли з'явився шовк, то дуже важливі документи почали писати на ньому. Але шовк дуже дорогий, і, зрозуміло, що він не міг набути великого поширення як матеріал для письма. Тільки з винайденням паперу китайська писемність набула великого розвитку . У II ст. до н. е. було винайдено тонкий волосяний пензель для письма на шовку. Пензель не був придатний для писання лаком, бо від нього волоски склеювалися і зсихалися. Через це незабаром після появи пензля в Китаї навчилися готувати туші із соснової сажі. А в 105 р. н. є., як пише китайський історик, Цай Лунь подав імператорові доповідь про те, що можна виготовляти папір з кори дерев, конопель, ганчірок і старих риболовних сітей. З того часу почав поширюватися папір. Перші книги з тонкого паперу своїм виглядом нагадували гармошку тому, що листки в ній не були розрізані, а складені, як паперова гармошка. Потім книга набрала іншого вигляду. 

На чому писали стародавні китайці

Значення деяких китайських ієрогліфів

.3. Великий мислитель Конфуцій і основні положення його вчення   1) Хто такий Конфуцій? Обговоріть у парах основні положення його вчення. Представте свої думки класу  2) Що таке конфуціанство?  . 3) Які з висловлювань Конфуція здаються вам важливими і прийнятними для сьогодення? 

Додаток 3«БЕСІДИ ТА СУДЖЕННЯ»КОНФУЦІЙ (551-479рр. до н.е.).«Вчитися і не розмірковувати - даремна праця; розмірковувати та не вчитися - небезпека... Той, у кого природні якості пригнічують освіченість, - дикун. Той, у кого освіченість пригнічує природні якості, - звичайний писар. Той, у кого врівноважені освіченість і природні якості, є благородною людиною ... Якщо у народу є все, тоді і правитель нічого не потребує; але якщо бідує народ, тоді і в правителя не може бути всього. ... Той, хто управляє державою, що здатний виставити тисячу бойових возів, повинен... виконувати свої обіцянки, зменшувати свої видатки, любити своїх людей та використовувати свій народ тільки тоді, коли це необхідно».

Продовження додатку 3 Прочитайте афоризми, які належать Конфуцію: «Чого собі не побажаєш, того не роби й іншим». «Не будь легкий на слова, не говори недозволенного». «Немає слова без відповіді, немає добра без подяки». «Коли зробив помилку, не бійся її виправити». Яке з них вам найбільше подобається? Поясніть свій вибір.

4. Освіта у Стародавньому Китаї 1) Складіть план тексту с.113-114. Спираючись на нього й ілюстрацію, розкажіть про особливості освіти в Стародавньому Китаї.

Як навчали в школах Давнього Китаю             Поки давньоєгипетські, давньогрецькі школярі старанно  опановували грамоту та гризли граніт науки, на другому кінці світу, на сході, у далекому Китаї їхні однолітки робили теж саме. Загалом китайська цивілізація була не менш розвиненою, ніж єгипетська чи грецька, в той час, як на території більшої частини Європи люди ще жили у печерах, полюючи на ведмедя, китайські імператори розкошували у розкішних палацах, слухаючи музику та надихаючись філософськими працями великих мудреців Піднебесної. У перші століття існування китайської імперії правом на навчання володіли виключно діти з багатих аристократичних сімей. Однак завдяки великому китайському мудрецю Конфуцію (551-479 р. до н. е.) ця традиція була перервана. Конфуцій, який фактично сам був зі збіднілої аристократичної сім’ї (дитинство своє він провів у бідності), вперше почав широку педагогічну діяльність, навчаючи не лише шляхетних та багатих, але й бідних та простих, головне було – прагнення до знань. Саме він дав поступ до проникнення освіти і у нижчі версти китайського суспільства, за що вдячні китайці і понині його називають «першим вчителем Китаю».                                

Як навчали в школах (продовження)      Загалом навчання починалось у віці семи років та тривало до повної перемоги «світла знань над пітьмою невігластва». Себто сталої навчальної програми не було, а вчитель з кожним учнем займався індивідуально, згідно з його здібностей та можливостей. Тож розумний, здібний та кмітливий учень завершував навчання дуже швидко, а хто розумом не виділявся, міг вчитись і половинужиття.                                                                                                 Серед головних дисциплін, які вивчали юні китайці були письмо, рахунок, музика, мораль, історія. Діти аристократів також навчались стрільбі з луку та верховій їзді (будь-який шляхетний китаєць мав вміти це робити, сам Конфуцій вмів дуже влучно стріляти з лука та їздити верхи). Соціальне становище вчителя у давньому Китаї, на відміну від Греції та Риму було дуже високим, а професія вчителя була одною з самих почесних. Учні мали ставитись до свого вчителя з глибокою повагою, до нас з глибин віків дійшли такі вислови про давнє китайське вчителювання: «Ні бідний, ні багатий не має права зневажати вчителя», «Той, хто вчив чоловіка хоча б день, на все життя стає для нього таким же поважним, як його батько». У давніх китайських школах була вельми строга дисципліна. Початок навчання (так би мовити перший дзвоник), коли юний китаєць вперше приходив до свого вчителя, розпочинався з того, що учень приносив вчителю в якості подарунку … бамбукову палицю. Пізніше ця ж палиця (звісно, якщо учень був неслухняний чи ледачий) застосовувалась за своїм прямим призначенням…Навчались у китайських школах переважно чоловіки, але заможні батьки, в яких були донечки, також могли дати їм гідну освіту. Однак навчання дівчаток проходило окремо від хлопців, само собою зрозуміло, що китайських дівчаток не вчили стріляти з лука чи скакати верхи, замість цього вони опановували мистецтво танцю, грі на музичних інструментах та навіть вчились писати вірші. Паралельно з цим дівчаток вчили вести господарство, займатись рукоділлям. По рівню грамотності вони ж зовсім не поступались хлопцям. 

Давньокитайські школи

Давньокитайська школа

V. Закріплення знань учнів. Закінчіть речення: « Після практичної роботи я знаю…; вмію …; розумію …» VІ. Домашнє завдання Опрацювати матеріал § 24 Підготуватись до уроку узагальнення, контролю та корекції навчальних досягнень. Повторити тему §§ 20 - 24. 

Велика китайська стіна

Джерело 11 За легендою, імператор Шіхуанді винайшов компас. Якось перед боєм упав густий туман. Солдати блукали і боялися повбивати один одного. Тоді імператор зробив спеціальний прилад, який показував дорогу навіть у тумані. Це була колісниця з постаттю людини, яка рукою показувала завжди один напрям — на південь. Південь китайці вважали найголовнішою стороною світу.

У древньому тексті «Луньхен», написаному в І столітті н.е., в главі 52 цей винахід описується так: «Цей інструмент нагадує ложку, і якщо його покласти на тарілку, то його ручка вкаже на південь». Винахід працював на принципі залишкової намагніченості з нагрітих сталевих або залізних болванок, які відливалися у формі риби. У манускрипті згадано, що цей прилад використовували як покажчик курсу в парі з механічною «колісницею, яка вказує на південь».

Компас

Компас

Додаток 3 «БЕСІДИ ТА СУДЖЕННЯ»КОНФУЦІЙ (551-479рр. до н.е.).«Вчитися і не розмірковувати - даремна праця; розмірковувати та не вчитися - небезпека... Той, у кого природні якості пригнічують освіченість, - дикун. Той, у кого освіченість пригнічує природні якості, - звичайний писар. Той, у кого врівноважені освіченість і природні якості, є благородною людиною ... Якщо у народу є все, тоді і правитель нічого не потребує; але якщо бідує народ, тоді і в правителя не може бути всього. ... Той, хто управляє державою, що здатний виставити тисячу бойових возів, повинен... виконувати свої обіцянки, зменшувати свої видатки, любити своїх людей та використовувати свій народ тільки тоді, коли це необхідно».

Додаток 4 Китайське письмо. Наприкінці минулого століття археологами було знайдено кістки жертовних тварин і панцири черепах, списані ієрогліфами за допомогою гострої палички – стиля з твердого матеріалу. Зміст написів простий: в них головним чином ставляться запитання оракулові про врожай, повінь, війну, перемогу і т. ін. З різних знаків угадували відповіді оракула, і тому ці кістки вчені-археологи назвали гадальними. Від початку І тисячоліття до нашої ери дійшли до нас бронзові посудини. На них збереглися написи, що розповідають про важливі події того часу. На бронзових посудинах написи вирізьблювалися гострим металевим стилем. Проте на посудині важко було записати великий текст, і коли китайці почали вести літопис, вони знайшли новий матеріал для письма. Робили з бамбука тонкі, добре обстругані дощечки однакового розміру, просвердлювали в них невеликий отвір і скріплювали шнурком. На цих дощечках вміщувався вже великий запис. Літописи на бамбукових дощечках так і називаються «бамбукові літописи». На жаль, вони не збереглися до нашого часу й відомі нам лише з уривків, що наводяться в творах стародавніх авторів Китаю. На бамбуку писали дерев'яним стилем, мокаючи його в лак, виготовлений із соку дерева.

Значення деяких китайських ієрогліфів

ЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ КІТАЙСЬКИХ ІЄРОГЛІФІВ                               

Коли з'явився шовк, то дуже важливі документи почали писати на ньому. Але шовк дуже дорогий, і, зрозуміло, що він не міг набути великого поширення як матеріал для письма. Тільки з винайденням паперу китайська писемність набула великого розвитку . У II ст. до н. е. було винайдено тонкий волосяний пензель для письма на шовку. Пензель не був придатний для писання лаком, бо від нього волоски склеювалися і зсихалися. Через це незабаром після появи пензля в Китаї навчилися готувати туші із соснової сажі. А в 105 р. н. є., як пише китайський історик, Цай Лунь подав імператорові доповідь про те, що можна виготовляти папір з кори дерев, конопель, ганчірок і старих риболовних сітей. З того часу почав поширюватися папір. Перші книги з тонкого паперу своїм виглядом нагадували гармошку тому, що листки в ній не були розрізані, а складені, як паперова гармошка. Потім книга набрала іншого вигляду.