Презентація "Преподобний Нестор"

Присвячується людині, завдяки якій нам відкриваються немеркнучі славні сторінки минулого, аби підтримувати і надихати наступні покоління на благородні справи, спонукати до пошуку істини…

Нестор Літописець народився в 1056 році в Києві.

З молодих літ він виявив неабиякі навички в усіх чернечих чеснотах: у постійному прагненні і дотриманні чистоти тілесної й душевної, в добровільній бідності, глибокому смиренні, безвідмовній покорі, суворому пості та безперервній молитві, яскравим прикладом яких служили життя перших святих Печерських - Антонія і Феодосія.

Головним його послушенством у монастирі стала книжкова справа. ” Велика буває користь від учення книжкового,- говорить він,- книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості… Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами ”.

Преподобний Нестор належить до найосвіченіших людей Київської Русі кінця ХІ - початку ХІІ століття. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою. З його праць збереглися життєписи святих князів страстотерпців Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських.

Найвизначніший твір Нестора Літописця – “ Повість временних літ ” , складений на основі раніше написаних літописів, архівних, народних переказів та оповідань, з поєднанням сучасних авторів подій. Ця виснажлива й тривала праця включала в себе й ретельну пошукову роботу.

З метою глибшого й повнішого пізнання своєї історії преподобний Нестор у 1107 р. вирушив на пошуки першоджерел. Літописець відвідав Володимир-Волинський та Зимненський Святогірський монастирі. Результатом подорожі стало включення майже в повному обсязі до “ Повісті временних літ ” Волинського літопису.

Свою титанічну працю великий подвижник завершив близько 1113 року. Це був результат майже двадцятилітнього щоденного подвигу. Хроніку подій у ньому було зведено до 1110 року. Будь-яка подія чи явище були б назавжди втрачені для нащадків, якби вони не були зафіксовані словом.

Цією працею він і самого себе включив у “ книги живота вічного ”, удостоївшись почути благословенне: “ Радуйтеся, бо імена ваші написані на небесах ”.

Ті, що шукають премудрість , - знайдуть. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу, - це джерела мудрості. Книги - бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося, вони - узда для тіла й душі. Із книжних слів ми набираємося мудрості й стриманості.

Нестор Літописець увіковічений в пам'ятниках та монетах назавжди в народній пам'яті.