Презентація. Природно-заповідний фонд України

До природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти — природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти — ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення. Загалом, нараховується 11 категорій територій і об”єктів загальнодержавного та місцевого значення

Державний заповідник Асканія -Нова

Державний заповідник Дунайські плавні

Кувшинка біла Болотоквітник щитолистний Сальвінія плаваюча Тілорізал алоєвидний

Очеретянка Зуек морський Пеликан розовий Чапля сіра Чайка хохотунка Червонодзьобик Лебідь-шипун

Ондатра Кабан дикий Косуля Видра Собака єнотовидна

Карпатський біосферний заповідник

Канівський природний заповідник

Пташенята кулика-сороки

Кулик-сорока стоїть на гнізді

Карадазький заповідник

Карадагський природний заповідник Чортів палець Баклан з пташенятами Чайка свариться з бакланами Весняні квіти

Карадаг. Біостанція Зимородок на камені Пара сріблястих чайок Хохлаті баклани сушаться Лиса бухта

Поліський державний заповідник

Сосново-березовий ліс заповідника. Сосновий ліс заповідника весною. Вихід на поверхню докембрійських порід Українського щита. Заболочування в низинах між дюнами Канава зрошувальної системи. Рівень грунтових вод в заповіднику часто коливаеться в межах до полуметра. Низинне болото.

Категорія Кількість Площа Об'єктів % від заг. кількості Тис. га % від заг. площі Заповідники Природні 19 0.2 198,7 5,7 Біосферні 4 0.1 264,4 7,1 Національні природні парки 38 0.5 1001,8 28,7 Заказники 2853 37,5 1257,5 36,1 Загальнодержавного значення 306 4 419,7 12,1 Місцевого значення 2547 33,5 837,8 24,0

Пам'ятки природи 3203 42,1 26,5 0,8 Загальнодержавного значення 132 1,7 5,8 0,2 Місцевого значення 3071 40,4 20,7 0,6 Ботанічні сади 27 0,4 1,9 0,05 Загальнодержавного значення 18 0,2 1,8 0,05 Місцевого значення 9 0,2 0,1 +

Зелена книга України є офіційним державним документом, в якому приведені зведення про сучасний стан рідких, зникаючих і типових природних рослинних угрупувань, що підлягають охороні. Книга служить основою для розробки заходів щодо збереження, відтворення і використання занесених в неї природних рослинних угрупувань.

Протягом 2007 року відбулися позитивні зміни у динаміці ПЗФ. За цей рік створено 71 об’єкт ПЗФ загальною площею 168528,4 га. Найбільш значними серед них є національний природний парк “Голосіївський” у місті Києві, загальною площею 4521,3 га, національний природний парк “Прип’ять-Стохід” у Волинській області, загальною площею 39315,5 га та загальнозоологічний заказник “Чорнобильський спеціальний” в Київській області площею 48870 га.

Разом з тим, за останні роки намітились негативні тенденції в розвитку мережі ПЗФ і заповідної справи в цілому. Зокрема, знизились темпи зростання площі природно-заповідного фонду. Спостерігається значне відставання розвитку системи територій та об’єктів природно-заповідного фонду в Україні порівняно з країнами Європи, де показник заповідності (відношення площі земель ПЗФ до площі держави) становить у середньому близько 15 відсотків.

Значно зросла загроза втрати зарезервованих та перспективних для подальшого заповідання цінних природних комплексів. Серед основних проблем слід назвати:

– неузгодженість законодавства у сфері заповідної справи із земельним, водним, лісовим та іншими законодавствами;

– зниження темпів зростання площі ПЗФ за рахунок створення нових територій та об’єктів;

– ліквідація спеціальних підрозділів заповідної справи у складі територіальних органів Мінприроди;

– незавершене встановлення меж у натурі (на місцевості) територій та об’єктів ПЗФ;

– недостатні обсяги фінансування заходів щодо збереження територій та об’єктів ПЗФ.

Значним поштовхом у подальшому розвитку мережі територій та об’єктів ПЗФ заповідної справи стало прийняття Президентом України за ініціативою Мінприроди Указу Президента України від 27.08.2008 № 774 “Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків”, яким серед іншого передбачено створення найближчим часом 19 національних природних парків.

В проекті Закону України "Про затвердження Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року" передбачити створення:

в м. Севастополь національного природного парку на базі існуючих ландшафтних заказників загальнодержавного значення «Мис Айя» та «Байдарський»; НПП «Київські острови» в межах міста Києва з включенням території регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови», островів Труханів та Жуків; в Черкаській області НПП «Черкаський бір»; в Чернівецькій області НПП «Черемоський» на базі існуючого однойменного регіонального ландшафтного парку;

Закон України "Про екологічну мережу" № 1864-IV був прийнятий 24 червня 2004 року і вступив в силу з 1 січня 2005 року. В цьому законі сформульовані основні принципи формування, збереження та використання екомережі.

Відповідно до Закону України "Про екомережу" до структурних елементів екомережі відносяться ключові, сполучні, буферні та відновлювані території. Ключові території забезпечують збереження найбільш цінних і типових для даного регіону компонентів ландшафтного та біорізноманіття. Сполучні території (екокоридори) поєднують між собою ключові території, забезпечують міграцію тварин та обмін генетичного матеріалу. Буферні території забезпечують захист ключових та сполучних територій від зовнішніх впливів. Відновлювані території забезпечують формування просторової цілісності екомережі, для яких мають бути виконані першочергові заходи щодо відтворення первинного природного стану.