Презентація "Присудок і форми його вираження"

ПРИСУДОК І ФОРМИ ЙОГО ВИРАЖЕННЯ

ПРИСУДОК - це головний член двоскладного речення, який, указуючи на модально-часову характеристику носія предикативної ознаки, перебуває в предикативному зв’язку з підметом.

ОЗНАКИ ПРИСУДКАвходження в структуру речення як ГЧР;модально-часова характеристика носія предикативної ознаки;співвідношення з ремою при актуальному членуванні;вираження дієслівною формою;перебування у двобічному зв’язку з підметом;поєднання з підметом координацією;типова позиція – після підмета.

ЗА МОРФОЛОГІЧНИМИ ПАРАМЕТРАМИ ПРИСУДКИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:дієслівніБагрянцями осені вкрились ліси.іменніОбоє вони були сироти.

ЗА ВИРАЖЕННЯМ МОДАЛЬНО-ЧАСОВИХ ЗНАЧЕНЬ ПРИСУДКИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:простіСтара напнула її рядном.складеніВін продовжував дивитися на неї.складніВона вже давно хотіла кинутиспілкуватися з Світланою.

ПРОСТИЙ ДІЄСЛІВНИЙ ПРИСУДОКПростий дієслівний присудок – це присудок, виражений дієсловом у дійсному, умовному або наказовому способі. Я бачу наперед себе ціле покоління молодих сил. Гуляв би я понад Дніпром. В труді твори красу життя.

ПРОСТИЙ ДІЄСЛІВНИЙ ПРИСУДОК МОЖЕ БУТИ ВИРАЖЕНИЙ:дієсловом дійсного способу у формах теперішнього, майбутнього, минулого або давноминулого часу:1. Я слухаю співи. 2. У дружбі тій ми завжди будем жити.3. Дим і туман відпливе, і зажевріє світання.4. Із города Із Глухова полки виступали.5. І сам ти впав був од тяжкої рани.

дієсловом умовного способу. Я жив би двічі і помер би двічі. Якби знала, що загине, була б не пустила.дієсловом наказового способу. Всім серцем любіть Україну свою. Ти грими, наша славо, по світу, Рідне слово, дзвени, голосне.

формою інфінітива1. Тоді вона мене цілувати.2. Я їй розказувати, а вона – радіти.дієслівно-вигуковими формами1. Заридала Катерина та бух йому в ноги.2. Лисичка хап – і у кущі мерщій.

УСКЛАДНЕННЯ ПРОСТОГО ПРИСУДКАповторення того самого дієслова в різних часових формах. Жила, живеш, довіку будеш жити!поєднання однокореневих дієслів. Тягнуть-потягнуть, а витягнуть не можуть.поєднання двох дієслів в однаковій формі за допомогою сполучників, часток. От узяла та й полетіла, щоб недалечко, у ярку, на самоті поснідать до смаку.

поєднання інфінітива з особовою формою дієслова. Серед хати сіли вечеряти.поєднанням особового дієслова з прислівником чи прислівниковим словосполученням. Комарі нас поїдом їли, пили нашу кров, насолоджуючись.

поєднанням особового дієслова з частками було, як, давай, собі, ніби. А Чіпка одно гуляє, з шинку до шинку сновигає, та знай тягне з господи все.стійкими словосполученнями дієслівного характеру. Я печу раків і мовчки стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди.

СКЛАДЕНИЙ ДІЄСЛІВНИЙ ПРИСУДОКСкладений дієслівний присудок – цеприсудок, виражений неозначеноюформою дієслова у поєднанні здієсловом-зв’язкою. Я готовий відповідати за тебе як твій громадянин.

У РОЛІ ДОПОМІЖНИХ ДІЄСЛІВ ВИСТУПАЮТЬ:дієслова, що означають початок, продовження або кінець дії, вираженої інфінітивом (почати, починати, продовжувати, перестати…)1. Всі, завмерши, продовжували, не зводячи очей, дивитися на двері.2. Горизонт починав мене вабити непереможно.

модальні дієслова зі значенням бажаності, необхідності, можливості чи неможливості дії (могти, вміти, мусити, хотіти, поспішати, намагатися, бажати, вирішувати…)Кайдашиха мусила заходжуватися сама коло своїх сорочок. Довго я не хотіла коритись весні. Герман не міг довше дивитися на таку забаву межи дітьми.

дієслова, що виражають процеси мислення чи внутрішні почуття (думати, гадати, сподіватися, боятися, любити, ненавидіти…)Мій гостю, щоб тебе не дратувати, волію я розмови залишити про сі матерії.присудки, виражені повнозначним дієсловом у поєднанні з інфінітивом, що має відтінок обставини мети, якщо обидві дії стосуються того самого суб’єкта. Андрій пішов оглядати руїни.

поєднання інфінітива із прикметниками чи дієприкметниками (певен, згоден, радий, змушений…)Рад би він ще раз побачить отаку зиму.поєднання інфінітива із предикативними прислівниками (треба, можна, необхідно…)Уранці нічого не можна було пізнати.

присудок, виражений фразеологічним сполученням, що заступає модальне дієслово (мати бажання, мати намір,мати право, горіти бажанням, дати згоду…) у поєднанні з інфінітивом. Савченко з Рудиком навіть задля такого незвичайного дня не мають охоти поступатися своїм апетитом.

СКЛАДЕНИЙ ІМЕННИЙ ПРИСУДОКСкладений іменний присудок – це присудок, виражений іменними частинами мови чи їх замінниками в поєднанні дієсловом-зв’язкою. Іменна частина, що виражається ім., прикм. (дієприкм.), числ., займ., присл. передає основне лексичне значення, а дієслово-зв’язка, що становить особові форми від дієслів бути, стати, являти, виражає граматичне значення присудка. Він завжди лишався непомітним.

У РОЛІ ІМЕННОЇ ЧАСТИНИ СКЛАДЕНОГО ПРИСУДКА МОЖУТЬ ВИСТУПАТИ:іменники в називному відмінку. Обоє вони були сироти.іменники в орудному відмінку без прийменника. Шевченка не без підстави називають революціонером художньої форми.іменники у знахідному відмінку з прийменником ЗАЛев був за старшину.іменники в родовому відмінку з прийменником БЕЗЯ був без імені, роду й племені.

прикметники і дієприкметники в називному та орудному відмінках. Хата була засунена.числівники в називному чи орудному відмінках. В бою ти не один.займенники у називному чи орудному відмінках. Хто був нічим, той став усім.прислівники. А Любка вже замужем була.фразеологізми і нерозкладні словосполученняІ мати твоя, і бабка твоя були чесного роду.

СКЛАДНИЙ ПРИСУДОКСкладний присудок – це присудок, утворений з двох, трьох чи чотирьох компонентів, які об’єднують ускладнену зв’язкову частину та призв’язковий член, що виражає лексичне значення присудка. Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну.

СКЛАДНИЙ ПРИСУДОК МОЖЕ БУТИ КОМБІНАЦІЄЮ РІЗНИХ ПРИСУДКІВ:складений дієслівний + складений іменний. Душа у тебе має бути крицею.складений дієслівний + складений дієслівний. Вона вже давно хотіла кинути спілкуватися з Світланою.складені присудки. Я був щасливий почати хотіти стати актором.