Презентація "Проблеми освіти й виховання у творчості Т.Г. Шевченка"

Проблеми освіти й виховання у творчості Т. Г. Шевченка

Погляди Тараса Шевченка на освіту та виховання

Ставлення Шевченка до традиційної системи навчання {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}СимпатіїАнтипатіїСистематичне використання тілесних покарань все-таки відігравало певну позитивну роль: «…мене хоч били, / Добре били, а багато / Дечому навчили!» («Гайдамаки»). Не відповідає тогочасним суспільним запитам, не дає учням необхідних знань, вимагає засвоєння фактично непотрібного матеріалу: «Тма, мна знаю, а оксію / Не втну таки досі» ( «Гайдамаки»). Ця школа ввібрала деякі етнічні елементи. Наприклад, дяки-вчителі пропагували творчість Г. Сковороди і християнізовану народну творчість. Шевченко згадує, що він «списував Сковороду» й колядку «Три царіє со дари» («А. О. Козачковському») . Навчання іншими мовами: «В школе нас всему, совершенно всему научат, кроме понимания своего милого родного слова» («Прогулка с удовольствием и не без морали»). Більшість дівчат із селянських родин взагалі не вчилися. Дівчат-дворянок у привілейованих закладах вчили тільки світських манер, не розвивали їхній розум, духовність: «…у залах інституту, крім лав та грізного зображення самодержця, жодної картинки, жодної гравюри. Де ж естетичне виховання жінки?» («Щоденник»).

Природа впливає на душу людини. Здатність до співпереживання – одна з головних моральних цінностей людини . Виховання моральної особистості має бути пов’язане з прищепленням християнських цінностей. Мистецтво облагороджує людину, сприяє її духовному зростанню. Роль етичного й естетичного виховання у формуванні особистості

Цінував і використовував у своїй творчості український фольклор: У степу могила. З вітром говорила: Повій, вітре буйнесенький,Щоб я не чорніла.(«Близнецы»)Вірність своєму народу: «…хто матір забуває,/ Того Бог карає, /Того діти цураються, /В хату не пускають…»Закликав зро­зуміти, пізнати таїни рідної мови: « Ну що б, здавалося, слова... / Слова та голос — більш нічого. /А серце б'ється, ожива, /Як їх почує...» Описував риси національного характеру. Нація без своєї власної характерної риси схожа на кисіль, позбавлений смаку:І чужому научайтесь,Й свого не цурайтесь …Цінував народну пісню, вважав її джерелом духовності народу: Наша дума, наша пісня. Не вмре, не загине... Народність як засіб патріотичного виховання

Дякую за увагу!