Презентація "Продуктивні шляхи формування креативного критичного мислення учнів на уроках зарубіжної літератури" "

Продуктивні шляхи формування креативного критичного

            мислення учнів на уроках зарубіжної літератури  

Вимоги сьогодення стимулюють вчителя до пошуку нових форм і методів навчання. Потрібно зацікавити учня, навчити думати в конкретних ситуаціях, відчувати, аналізувати, зіставляти себе зі світом. Та найважливіше – дати дитині можливість поринути у підсвідомий світ, де кожен з нас залишається наодинці з собою. Саме там відбувається справжнє переосмислення будь-якої інформації на рівні почуттів, емоцій, темпераменту. І тут найголовніше – не відбити в дитини бажання ділитися своїми найпотаємнішими думками, не принизити її прагнення висловити свою позицію і своє бачення подій. Тільки в такому випадку можна виховати покоління вільних людей, які б уміли мислити, творити, приймати рішення і відповідати за них.

Нині існує багато інноваційних технологій навчання, які допомагають вчителю-словеснику утримати учня в світі Добра, Істини і Краси. Серед них особливе місце займає ейдетика (від грецького ейдос – образ),  методика, що ґрунтується на максимальному використанні образного типу інформації.

Як допомогти дитині запам`ятовувати необхідну інформацію і вчасно пригадувати її? Як пробуджувати інтерес, спонукати до мовленнєвої активності, дарувати відчуття успіху?

На ці запитання відповідає ейдетика.

Ейдотехніка – не чергове новомодне породження ХХІ століття. Традиції ейдетики уходять своїм корінням в епоху античності. Давні греки вважали, що людина думає, мислить ейдосами – образами. У її розумі, як на восковій табличці, виникають відбитки – образи того, про що вона думає, говорить, і в такому вигляді утримується в пам’яті. Тому втрата образу (за асоціацією – його стирання) здавна характеризує забування.

Ейдетизм – це здатність дуже яскраво уявляти собі предмет, якого немає в полі нашого зору.

Ейдотехніка – сукупність найбільш ефективних та перевірених протягом багатьох років як авторських, так і класичних прийомів запам’ятовування; технологія з обробки, зберігання та відтворення інформації .

Тому ейдотехніку ще називають «жива» пам’ять.

Методів та прийомів безліч. Я пропоную вашій увазі лише декілька.

1.Прийом «Гачки». Інформацію треба ніби «повісити» на об’єкти малюнка, а потім її зняти. Пригадується спочатку сам малюнок, потім прив’язана до нього інформація. Малюнок виконує роль гачка на вішаку нашої пам’яті.

2.Метод АБРЕВІАТУР. Метод зручного скорочення слів, який є елементом скоро читання. Спочатку опрацьовується звичайний текст. Через деякий час пропонуємо відтворити текст.

3.Метод ВХОДЖЕННЯ (оживлення). Пропонується увійти всередину картини, розповіді, фільму, будь-якого сюжету, перетворити його своєю фантазією. Картина може просто оживати перед очима, або можна самому стати учасником події. Уявити себе учасником дещо складніше, але ефект буде сильнішим.

 4.Метод АБРЕВІАТУР.

Впізнай казку.

 5. Сторітелінг – мистецтво створювати історії. Але як вигадати цікаву історію? Як розвивати фантазію та уяву?

 Гра «Кола на воді».

Пропонуються слова, записані в стовпчик. До кожної літери діти добирають будь-яке слово, записують.  Дібравши так слова, отримуємо певний «скелет» історії. Далі сюжет будується з обов'язковим залученням кожного з цих слів або похідних від них (слово по вертикалі можна теж залучити, а можна й оминути, як в історії нижче). Найвища майстерність – отримати зв’язний текст.

6.Метод ПІКТОГРАМ.

Працюємо з групою слів 5-6. За 1 хвилину слова демонструються. Необхідно запам’ятати. Потім діти малюють це слово: хто як його уявив, свої асоціації.  За малюнками згадати слова. А ще можна створити історію, використовуючи LEGO.

Наприклад, ланцюг, лісовик, дуб, русалка, кіт, сліди. У мене вийшла така історія:

Лісовик живе у лісі. По слідах на «лісовій підлозі» легко знайти його дім. Біля хатинки росте розкішний дуб. Охороняє будинок пес на тонкому ланцюжку. Кіт живе мирно з охоронцем песиком. Він мріє побачити в лісі русалку.

І наостанок.

Метод ейдетики побудований на простих принципах:

• Уява + позитивні емоції = засвоєна інформація
• Радісна, весела атмосфера.
• Мобільність і доступність ігрового матеріалу.
• Поділ інформації, відповідно до особливостей кожної дитини.