Презентація. "Проект "Електронна газета "Літературна вітальня"

Проект електронної газети “Літературна вітальня” Тема. “Життя та творчість Г.Сковороди”. Мета: залучити учнів до співпраці, створення проекту, ознайомити школярів із біографією письменника, висвітлити яскраві сторінки з філософських роздумів мислителя; розвивати культуру мовлення, розвивати життєві компетенції, уміння працювати в групі, творчі здібності, популяризувати здоровий спосіб життя; виховувати бажання фізично та духовно самовдосконалюватися, формувати громадянську свідомість школярів, сприяти усвідомленню високої людської місії на Землі. Завдання: створити творчі групи, виконати пошукові, дослідницькі, творчі завдання, оформити проект у вигляді електронної газети, презентувати проект. Етапи роботи: підготовка завдань для творчих груп, об’єднання в групи за рубриками,  виконання учнями завдань, оформлення проекту, презентація.

Електронна газета «Літературна вітальня» Немає нічого солодшого, як спільна для усіх робота. Щасливий той, хто поєднав любе собі заняття із загальним. Воно є справжнє життя

Про Сковороду від А до Я Академія Мандрівна – так великий учений став мандрівним педагогом-просвітителем. «Бджола та Шершень» - найвідоміша байка Г. Сковороди. Дитинство пройшло в селі Чорнухи. З творчої спадщини Григорія Сковороди залишилася збірка ліричних поезій «Сад божественних пісень». І допитливим був. Все, було, матір запитує: «Як засинають поля?» «Їжте жирно, пийте сладко, одягайтесь м’яко та чернецтвуйте» - так відповів великий просвітитель білгородському єпископові на прохання стати ченцем. Ледарство – цю рису Г. Сковорода найчастіше висміює у своїх байках. Оскільки підручника з етики не було в академії, Сковорода написав його сам.

Особливість творів Григорія Савича полягає в тому, що в ліричних поезіях він – філософ, а в філософських працях – лірик. Сковорода на кожному кроці бачив закріпачений люд і пристрасно жадав для нього волі. Та й чи міг вірний син України піти на службу до тієї, яка зашморгом кріпосництва душила його народ. Цікавився письменник математикою, географією, економікою. Щастя письменник вбачав не в маєтках і славі, а в житті за совістю. Які звуки вловить у вухо, те й відтворює Гриць на милій серцю сопілоньці. Я сам обрав собі цю роль – і задоволений.

Мандри Г. Сковороди

Г. Сковорода в оцінці літературних критиків “Мало можна вказати таких народних постатей, якою був Сковорода і який би так пам'ятав і поважав народ. На всьому обширі від Острогозька до Києва, у багатьох будинках висять його портрети. Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд…” Микола Костомаров “Він свідомо обрав своїм кабінетом цілий світ, при обмірковуванні його творів присутні були і небо над головою, журавлі, лелеки, тополі, озера, ліси і тверда земля під ногами, а головне – люди” Павло Тичина Сковорода створив 30 прозових байок, які “у десять разів глибші і краще розказані, ніж Саадієві (великий перський поет), написані гарною, подекуди граціозною мовою” Іван Франко “Спадщина Сковороди є свідченням тієї істини, що в тяжкі часи історичних роздоріж український народ носив у собі невгасиму жагу волелюбства, яка виливалась у поезії і роздумах великих мислителів.” Іван Пільгук

ПОМІРКУЙ Обкладинка книги — Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед. — Ти поважний дурень, пане раднику,— відповіла Бджола.— Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом ваша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука. Сила: Шершень – це образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А Бджола – се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. Із “Байок Харківських” Поміркуй над силою байки

Афоризми із творів Г. Сковороди ...Все те не наше, що нас покидає. ...з усіх втрат втрата часу найтяжча... ...коли хто веселий, той і в хворобi здоровий. ...як хто посiє в юності, так пожне в старості. ...Любов є джерело всього життя... ...Без ядра горiх нiщо, так само, як i людина без серця. ...Духовна зброя сильніша за тілесну... ...Краще голий та правий, нiж багатий та беззаконний. ...Любов виникає з любовi; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. ...Уникай товариства поганих людей! ...Що хочеш, шукай, але не згуби миру.

Діалог зі Г. Сковородою Здрастуйте, Григорію Савичу. Як Ви вважаєте, чи не найчіткіше відбились сліди ваших предків у літературі? – спитала я. Так, це ті духовні криниці, в яких ми сьогодні бачимо віддзеркалення їхніх надій і сподівань, бачимо високий мистецький злет їхньої душі. Про Вас можна говорити, що Ви є і поет, і вчений, і філософ, можна говорити багато, бо Ви є всебічно розвиненою, цікавою людиною. Головна тема Ваших творів – філософські роздуми про щастя людини. Що Ви мені можете про це розповісти? – поцікавилась я. Скільки існує людство, стільки йдуть пошуки щастя. Бо кожна людина – це окремий світ зі своїми уявленнями, мріями про щастя. Хтось бачить його у грошах і владі, для когось воно в любові, комусь здається, що воно в мудрості. Багато філософів шукало відповідь на питання про пошуки щастя – сказав Григорій Савич. Ви пишете багато поезій, філософських трактатів, у яких подаєте ідеальний образ людини, яка може бути щасливою. Прокоментуйте, будь ласка. Поняття щастя нерозривне для філософа із самопізнанням. В одному з творів збірки «Сад божественних пісень» я раджу шукати щастя в самому собі. Хіба може бути людина щасливою та, яка не знає себе; не знає, чого хоче? Я раджу: найпотрібніше тобі ти знайдеш лише у собі, подивишся, як живеш: друга у собі знайдеш. Отже, пізнай себе. Знайди себе в цьому житті, знайди своє заняття за спорідненістю. Бо нема нічого радіснішого, аніж жити за призначенням. Цю думку я стверджую в багатьох творах. Щоб здобути щастя, треба працювати, ось моя настанова – порадив Григорій Сковорода і подарував мені свою збірку поезій «Сад Божественних пісень». Дуже дякую Вам, Григорію Савичу, за поради. – я пригорнула книгу до серця – Тепер я знаю, у чому полягає сенс життя.

ПРОБА ПЕРА Доля Григорія Сковороди мене не просто зацікавила, а вразила. І дивлячись на зображення чоловіка в довгому строгому вбранні, я все намагалась уявити собі його життя й хоч трішечки зрозуміти його душу. Сковорода був незвичайним учителем. Мандрував пішки містами й селами й учив людей. Виникає перед моїми очима картина: сидить на камені при дорозі чоловік у простій селянській свиті, розповідає щось, і розуміють його слухачі, що з усіх утрат втрата часу найтяжча”, “ні про що не турбуватись – значить не жити”. А він жив. Незбагненим було його життя, але сповненим любові до людей, до природи, до щирих друзів. Сковорода є прикладом надзвичайно гармонійного життя людини у світі, прикладом для тих з нас, для кого найбільшою цінністю є правда і добро Філософ жив, як учив, а учив, як жив. Головною метою життя визнавав саме щастя – внутрішнє щастя спокійного сумління, розуміння та шукання істини. Чи був Сковорода щасливим? Я вважаю, так. Пізнавши світ, він залишив нам своє розуміння щастя: “Воно схоже до сонечного сяйва – відхили лише вхід у душу свою”. Наскільки просто… Наскільки мудро…

Пам'ятники великому філософу Пам'ятник Г. Сковороді в Києві Пам'ятник Г. Сковороді в Переяслав-Хмельницькому Пам'ятник Г. Сковороді в Лохвицях (Полтавщина)

Меморіальний музей Г. Сковороди Експозицiю музею розмiщено у колишньому колегiумi, де 1753 р. Григорiй Савич читав лекцiї з поетики. У центрi залу, на фонi старовинних рушникiв i килима,- скульптура Г. С. Сковороди у виглядi мандрiвника з палицею. Через усе життя пронiс поет любов до музики, до фольклору. Вiн успадкував її вiд матерi, перейняв вiд кобзарiв i лiрникiв. У музеї представлено музичнi iнструменти XVIII ст. - лiра, кобза, цимбали, бандура, якими досконало володiв Григорий Савич. Син малоземельного селянина-козака, вiн був тiсно пов'язаний з народом. Видатний мислитель вiрив, що народ неодмiнно прокинеться i пiднесе меч гнiву проти крiпосникiв. Серед численних iсторико-культурних пам'яток стародавнього мiста Переяслава-Хмельницького вирiзняється своєю оригiнальною архiтектурою меморiальний музей видатного українського фiлософа, гуманiста i поета Григорiя Савича Сковороди.

Найсильнiше враження на численних екскурсантiв справляє клас поетики, келiя, бiблiотека. Спiвробiтники музею вiдтворили майже у первiсному виглядi обстановку келiї, в якiй жив Г. С. Сковорода, iнтер'єр навчального закладу того часу. Масивнi, понад метр у товщину, стiни класу, високi напiвовальної форми вiкна, зрiзанi у склепiннi. Нiша у стiнi, де зберiгалися навчальнi посiбники. Столи й лави, на однiй стiнi - iкони, на iншiй - одяг бурсакiв. Кафедра й крiсло вчителя, класна дошка. На столах - старовиннi книги. Вiдвiдувачiв не залишає вiдчуття, що студеї - учнi колегiуму - тiльки-но вийшли з класу, де слухали Григорiя Савича Сковороду.

Кросворд “Пам'яті Г. Сковороди” 1. Де помер Г. Сковорода? 2. Який порок людини Г. Сковорода вважає найтяжчим? 3. Хто був першим учителем Г. Сковороди? 4. Яку книжку письменник носив завжди з собою? 5. В якій байці Г. Сковорода висміяв розумову обмеженість? 6. В якому селі народився Григорій Савич? 7. Який підручник написав Г. Сковорода? 8. Як звали наречену Г. Сковороди? 9. Де навчався Сковорода після школи? 10. Яке почуття людини Григорій Савич вважає найголовнішим? 11. Яка імператриця запропонувала Григорію Сковороді залишитися в Росії та працювати при дворі? 12. Продовжіть фразу філософа: «Мені моя сопілка і вівця дорожча царського…». 13. Як називає Сковорода лицемірну людину? 14. Як звали батька письменника? 15. Як називається невеликий вокальний чи інструментальний твір ліричного змісту для одного виконавця?

ТЕСТ. ПЕРЕВІР СЕБЕ У якому навчальному закладі навчався Григорій Сковорода? а) Києво-Могилянській академії; б) Київському університеті; в) Харківському колегіумі. З яким музичним інструментом не розлучався Григорій Сковорода під час своїх мандрів? а) лірою; б) бандурою; в) сопілкою. В якому творі Григорія Сковороди розкрита ідея ”сродної” праці? а) ”Всякому городу нрав і права”; б) ”Зозуля та Косик”; в) ”Бджола і Шершень”; г) ”De libertate”; д) ”Алфавіт, чи Буквар світу”. 4. Жанрові різновиди творів, написаних Григорієм Сковородою: а) повісті; б) байки; в) оповідання; г) поезії; д) трактати; е) комедії. 5. Кому належать афоризми: «Не за обличчя судіть, а за серце»? а) Івану Франкові; б) Івану Вишенському; в) Григорію Сковороді.

6. З якого твору слова: “Природа – всьому початкова причина і рушійна сила”? «Багато хто, потоптавши природу, вибирає для себе ремесло наймодніше і найприбутковіше, але сим лише ошукує себе»? “Плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять” 7. Співставте подію з датою Народився Г. Сковорода Починає мандрівне життя Г.Сковорода закінчив Києво-Могилянську академію Помер великий мудрець “Всякому городу нрав і права”. “Алфавіт, чи Буквар світу”. “Бджола та Шершень” 1794 1753 1769 1722

8. З якого твору Григорія Сковороди ці слова: “Ми, прості, судимо не за одягом та словами, а за справами”? “Не той орел, що літає, а той, хто легко сідає”? 9. Створіть сенкен, акровірші, присвячені Г. Сковороді 10. Напишіть твір-есе на тему: “Мої роздуми про щастя”, “Філософські роздуми Г. Сковороди” “Що я б зробив для щастя своєї країни” “Зозуля і Косик”; “Олениця та кабан”.

“Ми створимо світ кращий. В Горній Русі (в майбутній Україні) бачу все нове: нових людей, нове творіння і нову славу” Григорій Сковорода Можливо, ми, українці ХХІ століття, і є тими новими людьми, які творять нову славу нашої оновленої землі. На цій землі завжди житиме в серцях вдячних правнуків легендарний любомудр, наша гордість і слава – Григорій Сковорода