Презентація "Публіцистичний стиль. Епістолярний та конфесійний стиль".

Публіцистичний стиль. Епістолярний та конфесійний стиль. Кондратюк Людмила Олександрівна. Вчитель української мови та літератури. Вечірньої (змінної) школи № 20 м. Києва

Мовознавча гра «Так чи ні»1. Стилістику будь якої мови вивчають люди творчих професій? 2. Слово стиль походить від латинського і означає «гостра паличка для письма»?3. У мовознавстві стиль означає знаки письма?4. Стилістика тісно пов’язана з фонетикою і морфологією?5. Стилістика – це наука про функціонування і використання мови?6. В сучасні українські мові функціонує 9 стилів?7. Офіційно-діловий стиль – це різновид літературної мови, що використовується в офіційному спілкуванні,8. Офіційно-діловий стиль використовується в усній і писемній формі?9. До жанру наукового стилю належить: підручник, наукова стаття, словник, дисертація…10. Основна мовна функція наукового стилю - повідомлення?11. – Сусідко! Гей, сусідко! Чому ви не поставите між соняшників опудала? Горобці ж насіння повипивають!А нащо опудало? Я й сама цілісінький день на городі. Науковий стиль?12. Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі для мене на круглі кобзи, яких земля підняла із свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, вкрите жовтим пилом, проросле пелюстками, світить і золотіє, щось промовляє своєю широкою, незгасаючою усмішкою. Художній стиль?

Публіцистичний стиль - це різновид літературної мови, призначений для передачі масової інформації. Основна функція публіцистичного стилю – донесення інформації, формування громадської думки. Типовими мовними ознаками публіцистичного стилю є такі:- Широке використання суспільно-політичної, юридичної, економічної, технічної та культурно-освітньої лексики;наявність емоційно забарвлених слів, тропів, фразеологізмів;використання всіх типів речень;наявність окличних і риторичних речень;- повтори; непрямий порядок слів.

Перепишіть, вибравши саме те слово (що в дужках чи поза ними), яке в тексті стилістично доцільне. Від самого початку свого існування (виходу, животіння, появи) газета «День» приділяє історії винятково (неймовірно, надзвичайно) багато уваги. Світ глобалізується, але неповторне, індивідуальне своєї ціни не загубило (втратило). Ми теж неповторні – зі своєю національною вдачею (норовом, характером, ментальністю), культурою, мово, минувшиною. Але це мають осмислити (затямити, усвідомити) усі в Україні: від першокласника з Чернігова чи Миколаєва до найвищих державних службовців. Для того, щоб після серії тяжких історичних потрясінь суспільство могло відновити систему правильних (доброчесних, цнотливих, моральних) координат, потрібна певна «гомеопатія». Найкращим чином вона може бути здійснена (реалізована, виконана) через засвоєння уроків історичної пам’яті.

Епістолярний стиль - це різновид літературної мови, який обслуговує сферу письмових приватних або приватно - офійних відносин. Листування, відповідно до теми й мети послання, особистості автора та його настрою на момент написання, поділяють на:приватно – ділове;родинно – побутове;інтимно-товариське. Основна функція епістолярного стилю - приватне спілкування .

Типовими мовними ознаками епістолярного стилю є такі:- використання звертань;наявність традиційних ( у приватно-діловому спілкуванні – трафаретних) словосполучень на початку і в кінці послання;використання різноманітних побажань, вітань;невимушеність у доборі мовних засобів (як у розмовно-побутовому стилі); безпосередність у виражені емоцій. Розвиток епістолярного стилю нової української мови на народній основі сприяв Т. Шевченко.

Лист адресований другу Андрієві Лизогубу Спасибі тобі, щирий мій друже, і за папір, і за лист твій, ще кращий паперу. Папір мені тепер дуже став у пригоді! а лист ще дужче! і тим самим, що мені тепер треба було молитви і дружнього слова. А воно якраз і трапилось, я тепер веселий іду на оте некчемне море. Не знаю, чи вернуся тільки!.. А йду, єй-богу, веселий. Спасибі тобі ще раз за писанку, дійшла вона до мене цілісінька, і в той самий день прийшло мені розрішеніє малювать, а на другий день приказаніє у поход виступать. Беру з собою усю твою малярську справу, не знаю тільки, чи доведеться малювать?

Ліна Костенко « Лист»На одному з малих полустанків я чекаю поїздазранку. Влаштувалась в кутку на лаві, щоб мене незнайшли цікаві. Протяг має в'їдливий присмак паровозногосизого диму, і стоїть неумитий присмерк за розхитаними дверима. Десь там брязкіт і скреготіння, залізничнийпостійний шум…Я поклала папір на коліно, я стревоженівірші пишу. Наче прозу пишу — без розбивки на рядківрозмаїті пласти, щоб здавалось на першийпогляд, що пишу я звичайні листи. Власне, це недалеко від правди.Інша форма — той самий зміст. Адресованілюдям вірші — найщирий у світі лист.

Конфесійний стиль – це різновид української мови, який обслуговує релігійні потреби суспільства. Типовими ознаками конфесійного стилю є такі:широке використання сакральної (релігійної) на позначення основоположних найменувань, служителів релігії, церковних обрядів (Бог, Ісус Христос, ангел, пророк, чудотворець, Різдво, Великдень, вівчар, амінь, кадило …;- переважання стандартних за будовою речень;- використання на початку однакових службових слів (І сталося так. І побачив Бог, що це добре..);- урочистість, використання тропів (епітетів, алегорій, символів).

Прочитайте уривок з Біблії (книга Екклезіаста). З’ясуйте, який прийом покладено в основу. Яке із словосполучень стало фразеологізмом? Усьому свій час, і час усякій речі під небом:  час народжуватися, і час помирати; час насаджувати, і час виривати посаджене;  час убивати, і час лікувати; час руйнувати, і час будувати;  час плакати, і час сміятися; час ремствувати, і час танцювати; час розкидати каміння, і час збирати каміння; час обіймати, і час ухилятися від обіймів;  час шукати, і час втрачати; час зберігати, і час кидати;  час роздирати, і час зшивати; час мовчати, і час говорити;  час любити, і час ненавидіти; час війні, і час миру.

Домашнє завдання:написати замітку про переваги і недоліки національного мультипредметного тестування(обсяг 1 – 1, 5 сторінки).