Презентація: "Різноманітність тваринного світу рідного краю"

Різноманітність тваринного світурідного краю

Мета заняття :продовжувати формувати у дітей уявлення про тваринний світ, цінність тварин у природі, про правила поведінки в природному оточенні; виховувати любов до природи і шанобливе ставлення до тварин;сприяти розвитку логічного мислення, мовлення, уяви, допитливості дітей, розвивати навички пошуково-дослідницькоъ діяльності.

Класифікація: Птахи. Риби. Плазуни. Комахи. Павуки. Ссавці

Птахи: Лебідь-кликун. Сова вухата. Синиця велика. Горобець-хатній

Риби: Лящ. Карась звичайний. Короп звичайний. Толстолобик білий

Плазуни: Полоз жовточеревий. Ящірка зелена. Вуж звичайний. Гадюка звичайна. Болотна черепаха європейська

Комахи: Головчак Морфей. Головчак крокісовий. Косатець Махаон

Павуки: Павук жовтийІксодові кліщіТарантул

Ссавці: Куниця кам’яна. Лисиця малаЇжак білочеревий. Мідиця звичайна. Заєць сірий. Полівка звичайна

Лебідь-кликун. Ле́бідь-клику́н (Cygnus cygnus) — птах родини качкових, поширений у північній півкулі. В Україні пролітний та зимуючий вид. Лебідь-кликун — великий птах, що важить від 7 до 10 кг, іноді більше. Тіло витягнуте, довжина шиї приблизно рівна довжині тулуба. Ноги короткі, віднесені назад. Дзьоб лимонно-жовтий з чорним кінчиком. Оперення біле. Самець і самиця зовні практично не відрізняються одне від одного. Шию кликун тримає прямо, не згинаючи її у формі букви «S», як лебідь-шипун.

Сова вухата. Вухата сова (Asio) — рід птахів, родини Совові ряду Совоподібні (Strigiformes). Представники відрізняються великими вушними пучками пір'я, дуже великим отвором вуха, діаметр якого перевищує діаметр ока, повним лицьовим диском і порівняно вузьким лобом. Види, що відносяться до цього роду, поширені на всіх континентах за винятком Австралії і Антарктиди. Два північних види (сова вухата та сова болотяна частково мігрують, відлітають взимку з північних частинах ареалу, або у роки з низькою чисельністю мишоподібних гризунів кочують у пошуках їжі. Тропічні види роду є осілими.

Синиця велика. Сини́ця вели́ка (Parus major) — невеликий птах родини синицевих. В Україні звичайний осілий вид. Народні назви: зінзівер, синиця-коник,сикора. Спина зелена, надхвістя сіре. На голові чорна «шапочка». Білі «щоки» облямовані чорним. Низ жовтий, із широкою (у самців) чорною смугою посередині. Крила й хвіст блакитно-сірі з бурим. Раціон складають комахи та їх личинки, павуки; у зимовий період також насіння переважно хвойних порід дерев, трав'янистих рослин, тощо.

Горобець-хатній. Горобе́ць х́атній (Passer domesticus) — найпоширеніший вид роду горобців (Passer). Це один із найвідоміших птахів, що живуть по сусідству із житлом людини (звідси його видова назва «хатній»). Довжина тіла 16 см, маса 23—35 г. Загальне забарвлення оперення — зверху коричнювато-бура, іржавого кольору із чорними плямами, знизу білувата або сіра. Щоки білі, вушна область блідо-сіра. Крила з жовтувато-білою поперечною смугою. Самець відрізняється від самки наявністю великої чорної плями, що охоплює підборіддя, горло, зоб і верхню частину грудей, а також темно-сірим (а не темно-бурим) верхом голови. У самки голова й горло сірі, а над оком є бліда сіро-жовта смуга.

Лящ. Лящ(Abramis brama) — вид риб родини коропових (Cyprinidae), ряду коропоподібних (Cypriniformes). Забарвлення ляща змінюється в залежності від віку риби, кольору ґрунту і води у водоймі. Дрібний лящ сіро-сріблястий, у старшому віці темніє і набуває золотистого відблиску. Лящ досягає довжини 45 см, ваги 2,5-3 кг; живе до 20 років, але зазвичай менше.

Карась звичайний Кара́сь звича́йний (Carassius carassius), або кара́сь золоти́й — риба родини коропових. Живе у прісних водах, переважно в озерах, водосховищах, ставках. Має коротке, високе, майже округле тіло, вкрите гладенькою лускою. Спина темна, боки золотисті, черево жовтувате, плавці сірувато-червоні. Довжина тіла до 50 см, зазвичай до 24 см, живе до 10 — 12 років. Вид стійкий до дефіциту кисню, коливань температури води. Тримається місць з розвинутою водяною рослинністю, з мулистим або піщано-мулистим ґрунтом.

Короп звичайний. Довжина тіла коропа — до 1 м, жива маса може сягати понад 20 кг. Тіло товсте, спина широка. Плавці — від світло-коричневого та червоного до чорного кольору. Луска може бути різних розмірів та кольору. Є різновиди лише частково вкриті лускою (дзеркальний короп), або зовсім без луски. Короп досягає статевої зрілості на 3-5-му році життя. Нерест у травні за температури води +17 °C. Мальки живляться інфузоріями, дрібними ракоподібними, згодом — личинками комах, червами, молюсками, рідко рослинами; дорослі коропи — всеїдні.

Товстолобик білий. Товстолобик білий (Hypophthalmichthys molitrix) — вид прісноводних риб з роду Товстолобик, родини Коропових. Довжина дорослого товстолобика досягає 1 метра, а маса — переважно не більше 40 кг. Статева зрілість товстолобиків настає у віці 3-4 років. Харчуються переважно дрібними водоростями на мілководді. На період зими впадають у сплячку в «зимувальних ямах».

Полоз жовточеревий Полоз жовточеревий, або каспійський (Dolichophis caspius) — вид неотруйних змій з номінативної підродини родини Полозових (Colubridae). Інша назва — жовтобрюх. Цей полоз є найбільшою змією Європи. Його довжина сягає до 2 м. Забарвлення верхньої сторони тулуба буває різних відтінків оливкового кольору, без візерунка. Черево у нього жовте, палеве, іноді червонувате.

Ящірка зелена. Ящірка зелена (Lacerta viridis) — представник роду Ящірок з родини Ящіркові (Lacertidae). Інша назва «європейська зелена ящірка». Загальна довжина досягає до 30 см, з яких 2/3 складає хвіст. Колір молодих зелених ящірок сірувато-бурий або коричневий із 2 світлими смугами з боків хребта. Дорослі мають яскраво-зелений колір шкіри з численними чорними та жовтими цяточками. Горло і шия блакитного або яскраво-синього забарвлення. Черево у цих ящірок яскраво-жовтого кольору. Самиці відрізняються наявністю на верхній стороні 2 світлих поздовжніх смуг, білим черевом та горлом.

Вуж звичайний. Вуж звичайний (Natrix natrix) — найпоширеніший в Україні вид вужів, неотруйних змій родини вужевих. Вужі відрізняються від інших змій «жовтими вухами» — яскраво-вираженими мітками на голові, частіше жовтими, але іноді білими і оранжевими. Самиці більші за розміром самців, іноді досягають до 1,5 метрів, але найчастіше розміри не більше метра. Харчується в основному живими жабами, гризунами і рідше рибою. Природними ворогами вужів є лелеки, хижі птахи і деякі ссавці. Вуж неагресивний, побачивши людину він зазвичай рятується втечею.

Гадюка звичайна. Гадю́ка звича́йна, рідко ґа́лиця (Vipera berus) — отруйна змія родини гадюкових. Гадюка звичайна відносно невелика в розмірах, довжиною до 75 сміло відносно товсте. Самиці зазвичай крупніші за самців. Голова округло-трикутна, чітко відмежована від шиї, на верхній частині вкрита дрібними щитками. На переднім краї верхньої щелепи розташовані крупні рухливі трубчасті отруйні зуби. Забарвлення тулуба коливається від сірого до коричневого з оливковими та червоно-бурими відтінками.

Болотна черепаха європейська. Боло́тна черепа́ха європе́йська (Emys orbicularis) — вид прісноводних черепах, єдиний представник ряду Черепах у фауні України. Довжина карапакса сягає 23 см (зазвичай 16 — 18 см), ширина до 17 см, висота до 8 см. Має форму овалу, гладенький, не має виступів. На щелепах немає зубів, їх роль виконують гострі рогові пластини. Вага дорослої особини до 1,5 кг. На ногах великі кігті, між пальцями невеликі перетинки. Хвіст порівняно довгий, бере участь у маневруванні у воді. Карапакс забарвлений у темно-оливковий, темно-сірий кольори з жовтими рисками та плямами, трапляються й особини чорного кольору.

Головчак Морфей Головчак Морфей (Heteropterus morpheus) — вид денних метеликів родини головчаків (Hesperiidae). Розмір переднього крила 16-18 мм. Крила зверху коричнево-чорні зі світлими плямами біля вершин крил і на зовнішніх полях задніх крил. У самиць плями більші і яскравіші ніж у самців. Нижня сторона задніх крил жовта, з рядами великих округлих білих плям в темній окантовці. Гусениці зелені, зі світлими лініями з боків спини. Голова світліша, з трьома бурими вертикальними смужками.

Головчак крокісовий. Головчак крокісовий (Pyrgus carthami) — вид денних метеликів родини головчаків (Hesperiidae). Розмах крила 30-34 мм, самиця, в середньому, трохи більші за самців. Верхня частина крил сірувато-коричнева. На верхній частині переднього краю — сіро-біла бахрома і візерунок з чотирикутних білих плям у вигляді грецької літери сигма (σ). Гусениця — від оливково-коричневого до бежевого забарвлення з чорною грудкою.

Косатець Махаон Косатець Махаон (Papilio machaon) — метелик родини косатцевих. Напевне, найвідоміший метелик України завдяки своєму яскравому забарвленню та великим розмірам (розмах крил досягає 8 см). Косатці Махаон літають в травні-червні і в липні-серпні (іноді й у вересні) на польових дорогах, узліссях, луках, в садах і на клумбах в міських парках (період лету може коливатися залежно від погодних умов).

Павук жовтий. Павук жовтий (Cheiracanthium punctorium) — вид аранеоморфних павуків родини Miturgidae. Самиця завдовжки 10-15 мм, самець — 7-12 мм. Тіло жовтого забарвлення, голова червона. Масивні хеліцери яскраво-червоного кольору, а кігтики на хеліцерах чорні. Укус павука жовтого досить болючий та схожий на укус оси. В окремих випадках отрута павука може викликати некроз тканини, нудоту, нездужання і лихоманку. Симптоми можуть тривати до трьох діб.[

Іксодові кліщіІксодові кліщі (Ixodidae) — родина паразитоморфних кліщів ряду Ixodida. Характерною особливістю цих кліщів є те, що покриви тіла і травна система самиці сильно розтяжні. Це дозволяє їм харчуватися рідко (іноді раз в житті), але багато. Ротовий апарат пристосований для проколювання шкіри і висмоктування крові. Хоботок має гіпостом: довгий сплощений виріст, на якому розташовані гострі, спрямовані до заду зубці. Хеліцери зазубрені з бічних сторін. З їх допомогою на шкірі хазяїна утворюється ранка, в яку занурюється гіпостом. При укусі в ранку вводиться слина, яка застигає навколо хоботка. Так кліщ може щільно прикріплятися до тіла господаря і мешкати на ньому довгий час (іноді до 1 місяця).

Тарантул. Тарантул (Lycosa) — рід великих (до 4 см) павуків родини павуків-вовків, Lycosidae. Через свої великі розміри та токсичну отруту деякі види можуть бути небезпечними для людини. Селяться в норах. Ловильних сіток не будують, підстерігають здобич із засідки. Самка восени відкладає від 100 до 400 яєць, із яких навесні виходять молоді павуки. Молодь певний період часу знаходиться в тілі самки. У цей час самка найбільш агресивна. Перша допомога при укусі: холод на місце укусу, пити багато води. У тяжких випадках — протикаракуртова сироватка.

Куниця кам'яна. Куниця кам'яна, або куна хатня, або білодушка (Martes foina) — хижий ссавець роду куна (Martes) з родини Мустелових (Mustelidae). Будова тіла куниці кам'яної звичайна для свого роду, з довгастим струнким тулубом і відносно короткими кінцівками. Хвіст досить довгий і пухнастий. Від лісової куниці вона відрізняється формою і забарвленням шийної плями. У кам'яної куниці воно біле і роздвоєне, а також може тягнутися до передніх лап, тоді як у лісової куниці воно жовтувате і округле. Проте у деяких азійських популяцій кам'яної куниці шийна пляма може і повністю бути відсутньою. Хутро цих тварин забарвлене в сіро-бурі відтінки і досить жорстка. Іншими відмінностями від лісової куниці є світлий ніс і непокриті хутром ступні.

Лисиця мала. Ласиця мала, або ласка (Mustela nivalis) — ссавець, представник родини Мустелових (Mustelidae), найменший вид роду мустела (Mustela), найменша форма з надвиду «ласиць». Має довге струнке тіло і короткі кінцівки, довгу шию і плоску вузьку голову, великі чорні очі і досить великі округлі вуха; вібриси довгі. Літній волосяний покрив близько 10 мм в довжину і в цілому шоколадно-коричневий на спинні. Білий низ часто має коричневі плями або клапті. Лінія переходу між верхнім, коричневим і нижнім білим кольорами рівна в більшості форм і нерівна в деяких європейських і американських форм. Зимовий волосяний покрив становить близько 15-16 мм в довжину і абсолютно білий в північних популяцій, але залишається коричневим у південних популяцій. На кожній лапі 5 пальців. Пальці закінчуються гострими невтяжними вигнутими пазурами; підошви, за винятком подушечок вкриті волоссям.

Їжак білочеревийЇжа́к білочере́вий (Erinaceus roumanicus) — вид ссавців родини їжакових (Erinaceidae). Довжина тіла до 35 см, маса тіла до 1 кг. Білогрудий їжак схожий із їжаком європейським, проте голова і боки темно-бурі, набагато темніше, ніж горло і черевце. Голки шоколадно-коричневого кольору, коричневе хутро на черевці, на грудях широка біла пляма, з якою пов'язана чинна вернакулярна назва виду.

Мідиця звичайна. Мідиця звичайна, або бурозубка звичайна (Sorex araneus) — вид роду мідиць (Sorex) родини мідицевих, або бурозубих землерийок (Soricidae). Типовий вид роду Sorex, який, у свою чергу, є типовим родом для всієї родини мідицевих, Soricidae. 55—82 мм завдовжки і вагою 5—12 г. Має бархатисте темно-буре хутро та блідіші нижні частини тіла. Молоді тварини світліші до першого линяння, коли з'являється перше зимове хутро. Також ця мідиця має маленькі очі, гостру морду та зуби з рудими коронками. Живе у середньому близько 23 місяців.

Заєць сірий. Заєць сірий, або русак (Lepus europaeus) — вид ссавців ряду Зайцеподібні. Довжина тіла 55—70 см, довжина клиноподібного хвоста 8—12 см, вага 4—10 кг. Задні ноги в русака набагато довші за передні, ступні вузькі і витягнуті, повністю вкриті шерстю. Вуха довгі, ланцетоподібні, пригнуті до голови, заходять далі, ніж кінець морди; по зовнішньому краю вуха йде темна смуга. Влітку хутро зайця сірого кольору, жовто-руде з боків і бурувате на спині, а на зиму воно біліє з боків, на відміну від зайця-біляка, у якого хутро взимку чисто біле, за винятком кінчиків вух. У нього вуха значно довші, ніж у біляка. Відігнуті вперед, вони заходять на кінчик носа. Хвіст також довгий, зверху чорний, знизу білий.

Полівка звичайна. Полівка звичайна, нориця звичайна, житник (Microtus ex grex arvalis) — надвид гризунів (Rodentia) роду полівок (Microtus) родини щурові (Arvicolidae). Включає кілька морфологічно близьких видів і видів-двійників, у тому числі три види, поширені в Україні: полівка лучна, полівка алтайська і полівка європейська. Звичайна полівка — тваринка невеликих розмірів; довжина тіла мінлива, зазвичай 9-14 см. Вага зазвичай не перевищує 45 г. Хвіст становить 30-40% від довжини тіла — до 49 мм. Забарвлення хутра на спині може варіювати від світло-бурого до темнувато-сіро-бурого іноді з домішкою коричнево-іржавих тонів. Черевце звичайне світліше: брудно-сіре, іноді з жовтувато-охристим нальотом. Хвіст або одноколірний, або слабо двобарвний.