Презентація "Розвиток зв’язного мовлення. Складання тексту-розповіді."

Розвиток зв’язного мовлення. Складання тексту-розповіді.

https://kultura-poltava.gov.ua/novyny/kalina--simvol-ukraini/ https://www.youtube.com/watch?v=i. Izzg. J-ti. Eg

Ти — маленький українець, Україна — твоя Батьківщина, рідна земля. Яка вона для тебе? Лагідна, привітна, щедра — зігріває сонечком, усміхається квітами, частує яблучками. Гарна, неповторна, чарівна — милує око золотими ланами, гарними річками, червоним намистом калини. Древня, цікава, мудра — багато чудових людей зростила, зберегла для нас милозвучну мову, веселі ігри-співанки, прислів'я, казки. Хтось скаже, що нині Україна знедолена та змучена, важкі часи для неї настали. І це правда. Але таке вже бувало в історії нашої Батьківщини не один раз, та українці не занепадали духом. От і в пісні співається: “А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо...”. А як її підняти, розвеселити? Кожен має придумати сам. Деревце біля дому посадите — вона усміхнеться; очистите від сміття міський парк — вона голову підведе; українською мовою розмовлятимете — і вона заспіває; будете добре вчитися, займатися спортом, загартовуватися — виростете гідними громадянами — і розквітне наша Батьківщина... І обов'язково щедро віддячить.

Погляньте на картину. Яка на ній наша Україна гарна та щаслива, як ніжно піклується про діток. А хто ж про неї дбає? Поруч з Україною-ненькою — відважний козак, її захисник. В руці тримає дубову гілочку, бо дуб — символ чоловічої сили. Чи впізнали ви рослину, яка прикрашає картину? На голові жінки пишний калиновий вінок. Українці здавна шанували калину, вважали її своїм оберегом. Вона — один із символів України. Багато пісень, казок, легенд склав наш народ про цю чудову рослину. Послухайте одну з них.

Як калина дівчину від полону врятувала. Українська легенда Колись давно в одному селі збиралися одружитися козак та дівчина-красуня. Вийшла з дому наречена, гарна, вбрана у вишиту сорочку, з низкою червоних коралів на шиї, очі сяють від щастя... Аж тут чорним вихором налетіли турки-загарбники, схопили красуню й зникли з очей у хмарі куряви.

Котися, намистинко, не губися,На кущ калини миттю обернися. Хай гілочками кущик той хитає,Мого коханого на поміч прикликає! Добре, що була дівчина не тільки вродлива, а ще й смілива та кмітлива. Несе її ворожий кінь невідомо куди, а вона одну по одній червоні намистини кидає на дорогу, щоб дати знак, де її шукати. І до кожної примовляє: І сталося диво! Намистинки справді стали проростати. Ось пагінець до сонечка потягнувся, ось уже кущ убрався в білі шати, ось на гілках заяскріли на сонці червоні кетяги калини...

Тільки-но почув козак, що його кохану в полон захопили, відразу зібрав побратимів та й кинувся навздогін за ворогами. Коли виїхав за село і побачив уздовж дороги кущі калини, яких раніше тут не було, зрозумів: вони — звісточка від його нареченої. Наздогнали козаки загарбників, перемогли їх у бою і визволили полонянку. А коли повернулися молоді додому, справили весілля та жили мирно й щасливо багато років. І калину — свою рятівницю — повік шанували. Правда це чи ні, невідомо. Але весільний коровай в Україні й сьогодні прикрашають кетягами калини. А ягоди її гіркі, наче смак сліз та неволі. Як не вірите — скуштуйте самі.

Іноді калину порівнюють з молодою дівчиною, що весною вбирається в біле вбрання, а восени надягає багряні прикраси. Кожної весни калина прокидаєтся і простягає свої тоненькі гілочки до сонця. Сонечко ж турботливо прикрашає їх звабливим білим цвітом, а згодом маленькими яскравозеленими листочками.

Коли квітки одцвітають, то з'являються маленькі зелені намистинки. Восени вони достигають і червоніють, на радість пташкам. А листочки калини в цей час вбирають в себе усю палітру осінніх барв.

Калина – один з головних українських символів. Про калину складають пісні, легенди, вірші, оповідання. Калина отримала свою назву від старослов’янської назви Сонця – Коло. Що символізує калина? Це життя, кров, краса та вогонь.

Майже у всіх народів є улюблені рослини – символи. В українців це верба і калина. «Без верби й калини нема України», - так каже образне народне слово. Рубінові ягоди калини, за народними уявленнями здавна символізували патріотичні почуття, мужність і незламність духу людей, які проливали кров за Батьківщину в боротьбі з ворогами за свободу, незалежність рідного краю. Калина – це символ рідної землі, отчого краю, батькової хати, що пам’ять людську береже, нагадуючи про милі краї, це символ безсмертя, невіддільний від життя. Пісень про калину не злічити. А назви такі барвисті й милозвучні: «Ой у лузі при дорозі зацвіла калина…», «Червоная калинонька, похиле деревце», «А в лузі калина весь луг прикрасила» та багато-багато інших. Калина – це опоетизований образ матері, батька, родини, цілого красного нашого роду. А ще пам’ятайте: ламати, зневажати калину – великий гріх. Бо калина – жива душа того, хто посадив її, душа народу нашого. Любіть її та шануйте!

ПОДОРОЖ

Рослинні народні символи України – калина, верба, чорнобривці, мальви, барвінок, соняшник.