Презентація "Тарас Шевченко - художник"

Тарас Шевченко- художник Вчитель: Прокопенко М. В.

Акмиштау 1851. Папір, акварель. Акмиштау (акмиш — біла вода; тау — гора) — одна з гір Північного Актау, де побував Шевченко під час Каратауської експедиції. Вражає контраст між яскраво освітленими горами, що схожі на фантастичні замки, і похмурими тінями на першому плані.

Далісмен-Мула-аульє1851. Папір, акварель. Далісмен-Мула-аульє (могила святого Далісмена) розташована в центральній частині Північного Актау на Мангишлаці, поблизу гори Чиркалатау.

Катерина1842. Полотно, олія. Ця композиція посідає особливе місце в мистецькій спадщині художника. Її глибинність і багатошаровість спричинюють часом протилежні оцінки і тлумачення. Академічна композиція, м'яке пастозне письмо з тонким класичним лесируванням не відповідають художнім методам і прийомам, притаманним українському народному живописові.

Укріплення Іргизкала. Художник виконав малюнок під час перебування Аральської експедиції в укріпленні Іргизкала. Про це свідчить рапорт О. Бутакова командиру Окремого Оренбурзького корпусу 2-го лінійного батальйону. Про укріплення Т. Шевченко розповідає в повісті "Близнецы“. Як і в інших акварелях Шевченка, велике місце відведено зображенню неба.

Місячна ніч на КосараліОдин з малюнків, який після успішного завершення Аральської експедиції Шевченко подарував командиру Окремого Оренбурзького корпусу, оренбурзькому генерал-губернатору В. Обручеву. Неповторний нічний пейзаж косаральської землі.

Визволення апостола Петра з темниці1836. Папір, сепія, олівець. Малюнок є довільною копією з картини П. В. Басіна, яку він малював у Римі з фрески Рафаеля . Сюжетом малюнка є біблійна легенда, за якою цар Ірод, що переслідував віруючих, посадив апостола Петра у в'язницю, маючи намір вивести його до народу після Пасхи. Четверо воїнів постійно стерегли Петра. І коли настала остання ніч, а Петро спав поміж стражників, біля дверей з'явився ангел Господній, і світло осяяло темницю.

Смерть Олега, князя древлянського1836. Папір, туш, перо. В основу малюнка покладено один з епізодів князівської міжусобної боротьби часів Київської Русі, про який розповідається в Іпатіївському літописі, а саме — вбивство князя Олега його рідним братом Ярополком за намови воєводи Свенельда у 977 році.

Смерть Богдана Хмельницького1836—1837. Папір, туш, перо, пензель. Уміння самостійно інтерпретувати та трактувати історію України блискуче проявилося у малюнку "Смерть Богдана Хмельницького" - одному з перших малюнків, де Шевченко звернувся до відображення подій з історії України.

Голова матері[1838-1840]. Ліворуч внизу за овалом напис олійними фарбами: Спісано Т. Ш. Це копія фрагмента з картини Карла Брюллова "Останній день Помпеї". Копіюючи голову матері, Шевченко довільно домалював частину покривала на голові та лівому плечі, що надало зображенню певної завершеності., олія.

Циганка-ворожка1841. Папір, акварель. 26 вересня 1841 року Рада Академії мистецтв утретє нагородила срібною медаллю другого ступеня «За успехи в художестве, доказанные представленными работами по живописи исторической и портретной" Тараса Шевченка за картину, изображающую цыганку...» В 1841 році цей твір експонувався на академічній виставці у Петербурзі, про що згадує в листі до Шевченка Г. Ф. Квітка-Основ'яненко.

Селянська родина1843. Полотно, Художник написав картину під час першої подорожі на Україну. В цьому реалістичному, далекому від академічних канонів полотні Шевченко відтворив родинну сцену біля хати: молоде подружжя втішається першими кроками своєї дитини. Сніп сонячного проміння падає на стіну хати, на обличчя, увиразнює білий одяг чоловіка і сорочку жінки, відбивається рефлексами на голові дитини, на дідові, що гріється на призьбі. Світло є виразником змісту. За його допомогою художник виділяє головних персонажів, моделює складки одягу, особливо сорочку чоловіка, відтворює простір та повітря, яким наче напоєно картину. олія.