Презентація "Тарас Шевченко"

Тарас Григорович Шевченко - великий син українського народу.

У 1814 році у селі Моринці, що на Черкащині, у сім’ї кріпаків народився син Тарас. Про що свідчить запис у старій метричній книзі.

Стара метрична книга. Стара метрична книга. У ній всі народження, шлюби, смерті Моринців упродовж десятків літ. Перша її частина про тих, хто народився у 1814р. Місяць лютий, 25-е: «У жителя села Григорія Шевченка і дружини його Катерини народився син Тарас. Молитував і хрестив ієрей Олексій Базаринський». Так записано в церковній книзі, на аркуші 24-му.

Батьки тяжко працювали на панщині, а малих дітей доглядали їх старші брати та сестри. На все життя збереглися у пам’яті Тараса теплі спогади про ніжну, терплячу няню Катерину.

Сама ще зовсім дитина, вона замінила малому Тарасику маму, яка тяжко працювала на панщині, бо батьки Шевченка були кріпаками пана Енгельгардта.

Тарасова наука. Восени 1822 р. Тараса віддали в науку до молодого кирилівського дяка Павла Рубана, якого прозивали в селі Совгирем. За два роки хлопчик навчився читати й писати. Хата дяка збереглася до наших днів; у 1960 р. над нею зроблено будинок-накриття.

Віщі слова батька. Ще батько побачив здібності, обдарованість Тараса і вирізнив його серед інших дітей. Вмираючи, Григорій Іванович нічого не виділив йому із своєї спадщини: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба; — він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його моє наслідство нічого не буде значить, або нічого не поможе».

Тікав він часом у сусіднє село Зелена Діброва до сестри Катерини. Згодом вона пригадувала: “Було оце й не видно як воно – рип і ввійде до хати, сяде собі на лаві та все мовчить. Нічого в світі у його не допитаєшся: чи його прогнали відтіля, чи його били, чи йому їсти не давали? Було манівцями ходить, геть попід дібровою, та через Гарбузів яр, та через левади, та могилками. І як прийшло раз воно, то так впало грудочкою і заснуло на лаві…”

Рано померли його батьки і на долю сироти випали тяжкі поневіряння. Т. Г. Шевченко прожив лише 47 років, із них 24 роки був кріпаком, 10 — в засланні і лише 13 — на волі…

Шевченко в камені й гранітіНа сьогоднішній день налічується 1384 пам’ятники Тарасу Шевченку у світі: 1256 в Україні та 128 за кордоном – у 35-ти державах. В Україні найбільше пам’ятників встановлено на Івано-Франківщині – 201, за нею йдуть Львівська (193), Тернопільська (165) та Черкаська (102) області. За кордоном найбільше пам’ятників встановлено у Росії – 30 (10 пам'ятників та 20 меморіальних дошок), Казахстані – 16, США – 9 та Канаді – 9, а також у Білорусії (6), Польщі (5), Молдові (4), Бразилії (3), Аргентині (3), Франції (3) та ін.

Чи заєш ти, що…Твори Кобзаря перекладені всіма слов'янськими мовами, а також грузинською, вірменською, казахською, узбецькою, німецькою, англійською французькою, датською, новогрецькою, іспанською, хінді, японською, в'єтнамською, корейською, румунською, італійською, угорською, малайською, бенгальською та багатьма іншими мовами.