Мета: узагальнення і систематизація, поглиблення знань з теми, відтворення і застосування здобутих знань, навичок у практичній діяльності, оволодіння інноваційними технологіями у пекарській справі, розвиток професійної самостійності учнів ТИП УРОКУ: УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК ВИД УРОКУ: СЕМІНАР У ВИГЛЯДІ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ
Пряження - один з етапів виготовлення пряників, коли різьблену дошку для них обмазували олією (щоб не пригорали і не прилипали). Усім відомий вислів був практично втрачений, але залишився у казках, наприклад, у казці «Колобок» є такі слова: «Я по засіку метений, я з борошна печений» Назва «пряник» (або пряжник, пряженик) - походить від способу приготування цього борошняного виробу у печі.
Пряники, що готуються з медом, мають сильний аромат, тому їх злегка ароматизують. Пряники без меду потрібно ароматизувати значно більше. Як ароматичні речовини додають дрібно розтерті сухі прянощі. Для суміші прянощів беруть 35% коріандру, 1 кориці, 10% кардамону, 10% мускатного горіха і по 5% гвоздики бадьяну і запашного перцю. Крім того, для аромату і смаку можна додати ще 80 г чищених смажених порубаних горіхів, арахісу мигдалю, цукат, цедру від лимона або апельсина і 5—10 г ванільного цукру.
Дрібні і тонкі пряники випікають при температурі 200—240°С протягом 10—15 хв., а крупні вироби і буханці — при температурі 180—220°С. Режим і тривалість випічки залежить від товщини виробів, що випікаються. Чим більша товщина випечених виробів, тим нижчий температурний режим і триваліша випічка. При високій температурі випічки швидко утворюється скориночка, яка перешкоджатиме видаленню вологи з м'якиша. Низька температура в печі робить вироби розпливчатими від надлишку цукру. Відразу ж після випікання пряники, змащені яйцем, протирають м'якою серветочкою або щіточкою. Це збільшує блиск виробів.
Після випічки і охолодження пряників їх покривають тонким шаром звареного цукрового сиропу, який зберігає аромат і свіжість пряника і додає йому красивішу зовнішність і приємний смак. У випечених виробів тісто повинне бути пористе, добре пропечене без «гартування»; вироби повинні бути правильної форми, з красиво обробленою поверхнею, з яскраво вираженим ароматом.
Запитання до уроку - семінару Чому тісто називають пряничним? Чому пряничні вироби, виготовлені заварним способом, довше залишаються свіжими і ароматними ? Чи є десь у світі музей пряника? Чи дозволяють Вам набуті знання і практичний досвід створити свій імпровізований музей пряника та презентувати його відвідувачам? Чи може пряничний виріб стати повноцінним подарунком? Які операції включає технологічний процес виробництва пряників заварним способом на Решетилівському хлібозаводі? Чи було популярним пряничне мистецтво в давнину на Полтавщині? Які існують сучасні технології у оздобленні пряничних виробів? Які є традиції в українського народу, пов’язані із даруванням пряників? Всім відомий такий різновид друкованого пряника як «Тульський». А як виготовити друкований пряник «Решетилівка»? Чому пряничні вироби набувають все більшої популярності не лише у країнах Європи ,а й в Україні?
Презентація дослідження та практичної роботи творчої групи «Краєзнавці» на тему: «Відродження традицій пряничної справи решетилівських пекарів при виготовленні пряника друкованого «Решетилівка» ВИКОНАЛИ: УЧЕНИЦІ ІІ КУРСУ ДНЗ РПАЛ, ПРОФЕСІЯ «ПЕКАР” КЕРІВНИК: CАМЧЕНКО Н.М.,викладач спецтехнології ПРАКТИЧНИЙ КОНСУЛЬТАНТ: Овраменко Ірина Вікторівна, технологРешетилівського хлібозаводу Презентація
Традиції українського народу, пов’язані із даруванням пряників Пряники було прийнято дарувати на Прощену неділю,яка припадала на останній день Масляниці,перед початком Великого посту. Цього дня, за християнським звичаєм,ходили «прощатися», тобто,просити одне в одного вибачення за всі заподіяні образи. Візити супроводжувалися піднесенням пирогів і чималих за вагою пряників(від 2 до5 кг).Хочу ,щоб Ви ніколи не забували про цю добру традицію. Умійте вибачатися та вчиться прощати!