Презентація «Творчість Франсуа Війона. Аналіз «Балади прикмет»

Творчість Франсуа Війона. Аналіз «Балади прикмет».

Перевірка домашнього завдання. Розкажіть про долю Франсуа Війона та про його творчість. Де і в якій родині народився Ф. Війон? Де і завдяки кому навчався Війон? Ким став Франсуа після закінчення університету? Чому він учиняв правопорушення?Чому поет залишив Париж на початку 1463 року?

Останній поет середньовічної Франції , визначний лірик

Війон у творах акцентував увагу на почуттях особистості, виявляючи її психологічну глибину, бажання осягнути складні життєві проблеми. Оскільки в центрі уваги Війона — власна особистість з усіма бідами, думками та настроями, твори його завжди мають автобіографічне забарвлення.

Справжнє прізвище Франсуа Війона — Монкорб'є. Народився Ф. Війон між 1 квітня 1431 і 19 квітня 1432 р.р., у незаможній родині в Парижі. Рано втратив батьків,виховувався священником. Закінчив факультет мистецтв у Паризькому університеті Сорбонні й одержав учений ступінь магістра мистецтв. У 1455 році під час вуличної бійки Війон смертельно поранив священика Сермуаза,потрапив під слідство. У 1456 році Війон написав твір-сповідь «Малий Тестамент» («Малий Заповіт»)

В творах Війон відверто розповідає про себе, про свої мрії та страждання, захоплення і розчарування, про своє злиденне життя: Моєї долі примхи лютіСписати всі не стало б слів,Свій вік я звікував у скруті. Без співчуття я сльози лив.(Переклад Л. Первомайського )

У житті Війона арешти, в'язниці змінювалися перебуванням у меценатів, а далі — мандри в гурті волоцюг і знову в'язниця, суворий вирок і очікування страти в Орлеанській тюрмі. Повернувшись до Парижа у 1461 році, Війон за короткий час написав кілька творів, серед них — широко відомий «Великий Тестамент» («Великий Заповіт»), у якому з емоційною напругою розкрито трагедію знедоленої людини.

Відомою є його «Балада прикмет»; у ній поет говорить про незбагненність власної особистості для самого себе. Останній рядок «Я знаю все й не знаю лиш себе» поетично повторюється у творі як рефрен, підсилюючи головну думку балади. Поет звернувся до прийому антитези, щоб показати суперечливість життя і людської натури. Він також вдало використав анафору (єдинопочаток кожного рядка).

Після 1463 року звісток про автра немає. У написаній ним епітафії на могилу повішених поет висловлює надію на доброту людей і милість Бога: О згляньтесь на повішених сумних!Відкрий же браму, Боже, нам до раю,І  на землі нас пеклом світ карає, —По вінця горя кожен змалку пив. Не смійтесь, люди, з нашого відчаю,А Господа моліть, щоб нас простив.(Переклад М. Терещенка )

Балади Франсуа Війона мали великий успіх і за його життя. Уперше вони були зібрані і видані у Франції у 1489 році.

Бесіда Яке місце в творчому доробку Війона посідає балада? У яких рядках висловлено головну думку балади? Розкрийте самохарактеристику поета, спираючись на текст. Спробуйте переповісти своїми словами, що саме знає автор. Чому, на вашу думку, поет переконаний, що знає все на світі, крім самого себе? Як ви гадаете, чи важливо кожному з нас знати самого себе? Свою відповідь аргументуйте. Які слова і чому Ф. Війон зробив рефреном у баладі?

Домашнє завдання. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: «Що я знаю про світ і людей»; «Що я знаю про самого себе».