НАДЗЕМНА Й ПІДЗЕМНА ЯРУСНІСТЬ. Неодмінною ознакою лісів є надземна й підземна ярусність, що виявляється в розташуванні рослин своєрідними поверхами. Завдяки таким просторовим зв’язкам рослини краще засвоюють таке необхідне для них світло, отримують воду й мінеральні солі, створюють умови для оселення інших рослин, грибів і тварин. У лісах виділяють такі надземні яруси: ярус дерев (деревостан), підлісок, ярус чагарників, ярус трав’янистих рослин, ярус мохів, лишайників, ярус опаду та підстилки.
ЛАНЦЮГИ ЖИВЛЕННЯ В ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ. Важливим складником лісів є лісова підстилка, що формується з опалого листя, відмерлих пагонів і сухих гілок. Численні бактерії і гриби, що містяться в підстилці, розкладають її, перетворюючи на перегній та мінеральні речовини. Тому багато ланцюгів живлення починаються саме в лісовій підстилці. Їх називають ланцюгами розкладання, саме вони переважають в лісових екосистемах.
ЯКІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМІВ У ЛІСОВИХ УГРУПОВАННЯХ. Велике різноманіття організмів-утворювачів є причиною того, що в лісах спостерігаються всі можливі форми взаємозв’язків між організмами. Харчові зв’язки. Найвідомішими фітофагами лісів є олені, лосі, зайці-русаки. З хижаків трапляються куниця, рись, вовк, росомаха, лисиця. Рослинну і тваринну їжу споживають білки, їжаки, кабани. Загалом харчова мережа лісів складна й розгалужена.
ЯКІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМІВ У ЛІСОВИХ УГРУПОВАННЯХ. Просторові зв’язки. Лісовий простір наповнений мешканцями від землі до найвищого верховіття дерев. Наприклад, у кроні листяного лісу живуть комахи-листоїди, синиці, зяблики; стовбури дерев — прихисток для комах-короїдів, дятлів, сов, вовчків; у підліску мешкають косулі, дрозди; у трав’яному ярусі — равлики, ящірки, вужі, зайці; у лісовій підстилці — дощові черв’яки, мокриці, багатоніжки, миші, бурозубки.
ЯКА ОСНОВНА ОСОБЛИВІСТЬ ПАРКІВ. Склад рослин у багатьох парках вирізняється різноманітністю. Найбільш улюбленими є дуб, граб, липа, клен, ясен, береза. У старовинних парках переважали листяні породи, а в сучасних — хвойні (кипарис, туя, блакитна ялина, сосна). Популярними кущовими рослинами парків є бузок, калина, горобина, дерен. Багаторічні квітучі рослини використовують для створення альпійських гірок, яcкравих клумб.
ЯКА ОСНОВНА ОСОБЛИВІСТЬ ПАРКІВ. Догляд за парками передбачає скошування трави, підрізання гілок, спилювання старих дуплистих дерев, спалювання чи вивезення листяної підстилки. Стійкість парків є дуже низькою. Наприклад, спалахи чисельності комах не регулюються тваринами, що їх споживають, оскільки внаслідок незначної ярусності їм не вистачає природних місць для оселення. Відсутність лісової підстилки та ланцюгів розкладання збіднює грунт поживними речовинами.
1. За поданим малюнком складіть 2 ланцюги виїдання і 1 ланцюг розкладання. 2. Заповніть таблицю «Порівняння лісу і парку». Завдання для самоконтролю. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Ознаки для порівняння. Ліс. Парк1. Тип екосистеми (природня чи штучна)2. Види3. Ступінь втручання людини4. Ланцюги живлення (типи ланцюгів, довгі чи короткі, розгалуджені чи ні)