Лялька — дуже стародавня іграшка, адже відомо, що найдавнішим єгипетським лялькам — близько 4 тис. років.На території України найдавніші прототипи іграшки виявлені в с. Мезин Коропського району Чернігівської області. Це були фігурки пташок, вовка чи собаки, виготовлені з мамонтового бивня приблизно 25 тис. років тому
Народні ляльки упродовж століть змінювалися, але в них зберігалися основні традиційні принципи декоративного силуетного зображення, простота і лаконізм, декоративність, святковість. Цінність такої ляльки полягає у залученні підростаючого покоління до відродження і збереження національних традицій, національної самобутності.
Різновиди ігрових ляльок-мотанок. Наші предки слов’яни вірили в магічну силу іграшок, в їх здатність охороняти від злих сил, захищати від дурного ока і хвороб. Батьки робили для дитини обереги своїми руками, використовуючи різні природні матеріали: золотисту солому, барвисті клаптики тканини, теплу глину і дерево. Дерево для виготовлення іграшки-оберегу вибирали найсприятливіше: бук, дуб, клен, березу, вільху, липу.
Вузлова Спосіб творення цих ляльок – скручування, скочування, змотування, зв’язування, завивання. Голка з ниткою використовується лише в процесі виготовлення одягу та головних уборів. Характерною деталлю таких ляльок є викладений з різноколірних ниток хрест, переплетених таким чином, що на розхресті утворює квадрат. Це давній солярний знак – хрест у колі.
Часто старші діти робили немовля-пеленашку як ігрову ляльку - для себе, та для молодших братів і сестер. У різних регіонах цю ляльку робили по-різному - є деякі особливості у виготовленні основи ляльки-пеленашки, у замотуванні в сповивальник та наявність чи відсутність сакрального хреста на обличчі ляльки.