Презентація "Відокремлені члени речення"

Відокремлення – смислове та інтонаційне виділення у реченні одиничного або поширеного головного чи другорядного члена, який набуває внаслідок цього більшої синтаксичної самостійності, особливого смислового навантаження та стилістичної виразності. Відокремлення застосовується для звернення уваги або пояснення, уточнення, конкретизації змісту додатка, означення (у т.ч. прикладки), обставини. ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ ВІДОКРЕМЛЕНІ УТОЧНЮВАЛЬНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ ВІДОКРЕМЛЕНІ ПОЯСНЮВАЛЬНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ За синтаксичним вираженням: узгоджене означення неузгоджене означення прикладка обставина додаток За синтаксичним вираженням: найчастіше – обставина означення За синтаксичним вираженням: підмет означення присудок прикладка обставина додаток

ПОРЯДОК СЛІВ У РЕЧЕННІ порушення звичного розташування слів сприяє відокремленню тих ДЧР, які потрапляють у нетипову для них позицію Вкрай збентежений Демид мовчки вклонився. (В.Собко) // Демид, вкрай збентежений, мовчки вклонився СТУПІНЬ ПОШИРЕНОСТІ ЧЛЕНА РЕЧЕННЯ частіше відокремлюються поширені ДЧР; непоширені – відокремлюються рідше Козак пішов сумуючи // Козак пішов, сумуючи над безталанною долею своєю. ДОДАТКОВЕ СМИСЛОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ Як добрий фахівець, головний інженер заводу швидко завоював довір’я в колективі. Дівчина на хвилину затрималась перед вітриною, розглядаючи нові книжки ГРАМАТИЧНА НЕ СПОЛУЧУВАНІСТЬ СЛІВ слова поєднуються лише за смислом (наприклад: УО + особовий займенник) Йду в простори я, чулий, тривожний. (П.Тичина) Високий, розлогий, він [дуб] багато бачив на своєму віку

ВЧР ВЧР Опріч усього, Сократ не вельми шанує самого себе (Ю.Мушкетик). ВЧР ВЧР Земля, живими соками багата, Дніпру дарує воду не гірку (П.Перебийніс). Суворий Дант, вигнанець флорентійський, Встає із темряви часів середньовічних (Леся Українка). Мотоцикл, підстрибуючи, мчав по дорозі (О.Гончар). А волошкам синім в полі, серед трав, я казки чудесні і легенди склав (Олександр Олесь). Колись, давно, були якісь гіганти. Тепер зручніші виміри – пігмей (Л.Костенко). Так і прийшов з тихенькою, на губах, пісенькою в село (Є.Гуцало). Галери – або „катирге” по-турецькому – це величезні кораблі, що ходять на веслах. Ви і людський пастух, учитель себто (В.Коломієць). Я бажаю поетові більшого росту, тобто поширення і поглиблення тематики і нових досягнень у мові і формі (М.Рильський). ВЧР ВЧР

одиничний прикметник одиничний дієприкметник прикметниковий зворот дієприкметниковий зворот порівняльний зворот ВІДОКРЕМЛЕННЯ НЕУЗГОДЖЕНИХ ОЗНАЧЕНЬ іменники у непрямих відмінках з прийменником іменники у непрямих відмінках без прийменника іменники із залежними словами порівняльні звороти одиничний прикметник одиничний дієприкметник прикметниковий зворот дієприкметниковий зворот порівняльний зворот ВІДОКРЕМЛЕННЯ ПРИКЛАДОК іменник з прийменником прийменникові сполуки ВІДОКРЕМЛЕННЯ ДОДАТКІВ одиничний дієприслівник дієприслівниковий зворот порівняльний зворот прислівники іменники з прийменниками ВЧР ВЧР ВЧР ВЧР ВЧР ВІДОКРЕМЛЕННЯ ОБСТАВИН СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ ВІДОКРЕМЛЕНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ

1. Якщо виражене зворотом і стоїть після означуваного слова: Всихає дуб старий, пробитий вістрям грому (О.Туманян). Дубів статечних велетенські руки тримають світ, високий та ясний (О.Довгий). 2. Якщо виражене зворотом і стоїть перед означуваним словом (+ має додатковий відтінок значення умови або причини): Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні (Д.Павличко). Втомлений боротьбою зі скелями, Дніпро розправив та гладив тут свої збиті у водокрутні води… (А.Кащенко) 3. Якщо поширені й непоширені ВЧР віддалені від означуваного слова іншими словами (найчастіше – присудком): Наче зачарований велетень, стояв ліс… (Панас Мирний). Занімілі під морозами, знов з узбіч бринять струмки. (А.Волощак) 5. Якщо два і більше непоширені означення стоять після означуваного слова, перед яким уже є залежне від нього означення: І тиха осінь, мрійна, яснолиста, несла в серця надію і тривогу. (А.Малишко). Чорна ніч, столітня і зловісна, не спливе, не принесе біди. (А.Малишко) 4. Якщо поширені й непоширені ВЧР відносяться до особового займенника: Підвладна волі сценариста, я нині гратиму Пречисту, а завтра – відьму на мітлі. (І.Жиленко). Нам, молодим, чужа була утома. (В.Сосюра) 6. Якщо поширені й непоширені ВЧР відносяться до пропущеного підмета: Покинуті, пов’ялії, простіть мені, конвалії! (О.Пархоменко). Не впаду [я] , придавлений журбою. (Л.Дмитерко) КОМА: 1, 2, 3, 4, 5, 6 ТИРЕ: 4

Коли неузгоджене означення пояснює власне ім’я: КОМА В окулярах і в чорному платті, трохи манірна, Ліда нагадувала класну наглядачку старих часів (О.Донченко). Хома Хаєцький, з червоними від безсоння булькатими очима, сидить весь у кіптяві… (О.Гончар) Коли неузгоджене означення відноситься до займенника: КОМА У сатиновій сорочці, у полотняних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною і дітьми. (А.Шиян). Якщо неузгоджене означення пояснюють пропущений підмет: КОМА У білій сукенці, тонесенька в талії, під хвилями буйного волосся, [вона] скидалася на велику ромашку. (Ірина Вільде) Коли неузгоджене означення стоїть в одному ряду з узгодженим: КОМА, ТИРЕ Народилося море, безкрає, з неосяжним морським обрієм. (О.Довженко). Стоять серед неораного поля навколішках – бородаті, в шинелях, забрьохані, без шапок. (О.Гончар) Коли неузгоджене означення виражене порівняльним зворотом: КОМА Стукнувшись об пом’яті, ніби пошматовані зубами, дошки помосту, пором зупинився, загойдався на хвилях. (Ю.Мушкетик). Нижче позвисали до нас лісові зорі, юні, блискучі, великі, як дитячі очі… (С.Васильченко) Коли неузгоджене означення тяжіє і до займенника, і до присудка, а також характеризується додатковим відтінком умови, відокремлення не відбувається: З трикутничком русявої борідки і в своєму незмінному пенсне він був схожий на Чехова (О.Донченко)

1. Поширені прикладки із стержневим іменником – загальною назвою, що стоїть після означуваного слова (загального іменника, власної назви, займенника): Спасибі тобі, моє сонечко, за промінчик твій – щире словечко! (І.Франко). Люблю Дніпро – ріку свого народу. (І.Савич). Дівчинка – білявенький триліток, гралась в парку між веселих квіток. (Н.Забіла) 3. Прикладки, які відносяться до пояснювального слова, відсутнього в реченні, але зрозумілого із контексту чи ситуації: До кімнати зайшов Василь. Широкоплечий, міцний чоловік, [він] нагадував казкового богатиря. 4. Непоширені прикладки, якщо стоять: а) після означуваного слова (власної назви, особового займенника): Десь, кажуть, є страшна богиня – Мойра. (Л.Костенко). І ось я, дитина, стаю на перший урок. (Н.Поклад). б) перед означуваним словом (особовим займенником): Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні. (Л.Костенко) 2. Поширені прикладки перед означуваним словом: а) особовим займенником: Аматор квітів і пташок співочих, він над усе мандрівки полюбляє (М.Рильський) б) іменником – власною назвою, якщо мають відтінок обставинного значення причини: Оптимістка за натурою, Соломія знала лише один спосіб перемогти – зробити краще (В.Врублевська)

5. Поширена (непоширена) прикладка – власна назва після означуваного слова для пояснення або уточнення загального іменника: Сяє в златі крил охоронець Києва – Архангел Михаїл. (А.Камінчук). Рік іде. Його предок старенький – Дід-Мороз – не встигає за ним. (П.Перебийніс) 6. Прикладки, приєднані до пояснюваного слова словами або, чи, тобто, наприклад, як-от, а саме, навіть, зокрема, родом, на ймення, по імені, на ім’я, на прізвище і под.: Вальдшнеп, або лісовий кулик, – благородна птиця. (Остап Вишня). Там жайвор, цей небесний верхолаз, до сонця тягне співучу волосину. (П.Перебийніс) 7. Прикладка, з’єднана з означуваним словом сполучником як відокремлюється, коли має додатковий відтінок причини: І, як у справжнього митця, були в нього тяжкі часи неспокійного роздуму… (О.Донченко) Але: Я прийшов до тебе як до громадянина. (Ю.Мушкетик)

крім замість за винятком не рахуючи, на відміну від включаючи починаючи з … і закінчуючи і подібні Іменник або іменник із залежними словами ВЧР ВЧР ВЧР Опріч скрипки, не мав він одради, не було в нього втіхи (Панас Мирний). Крім осіннього цього смеркання, що нам треба іще, друже мій? (І.Жиленко). Запорожці постригалися у ченці, брали до рук, замість шабель, книги Святого Писання (О.Гончар). І, всупереч канонам прописним, у жодному реєстрі не зазначені, червоні коні рвуться в наші сни (Б.Олійник). Ні птиць, ані людей, опріч ясної зірки в високості (А.Малишко). Ми їхали в загальному вагоні, де все загальне, все, крім пасажирів (П.Перебийніс).

1. Обставина, виражена одиничним дієприслівником, дієприслівниковим зворотом, незалежно від їх позиції відносно пояснюваного слова Пограбувавши золоті хороми, вітри в гаях ділили бариші. (Л.Костенко). Лінь, лежачи на печі, мерзне. (Н.тв.). Усяка пташечка, радіючи, співала. (Л.Глібов) Мани собаку, маючи кияку. (Н.тв.). 2. Дієприслівникові звороти, приєднані до пояснюваного слова порівняльними сполучниками ніби, як, мов, немов, наче, начебто та ін. Машина зірвалася з місця і, ніби бажаючи надолужити прогаяний час, понеслася залюдненими міськими вулицями. (Ю.Бедзик). Юнак розхвилювався, немов заздалегідь передбачаючи відмову. 3. Обставина, виражена порівняльним зворотом Сплівшись гіллям, стояли столітні дуби та берести. (Ю.Мушкетик) У долині, мов у ямі, на багнищі город мріє… (Т.Шевченко). І серед пустки, наче на сторожі, стоїть гробниця (Леся Українка). До них приєдналася і Ліда Шепель, висока й тонка, як очеретина. (О.Донченко). 4. Обставини допусту, виражені іменниками (із залежними словами або без них) з прийменниками наперекір, всупереч, незважаючи на Незважаючи на травень, було душно, як улітку. М.Коцюбинський). Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення. (В.Собко). Вони зустрілися-таки, наперекір всіляким заборонам.

4. Дієприслівником зворотом з частками лише, тільки: Гарних результатів можна досягти лише наполегливо працюючи 7. Дієприслівником зворотом, що є однорідним членом до невідокремленої обставини: Партизани боролися мужньо і не шкодуючи свого життя 1. Одиничними дієприслівниками, що вказують на спосіб виконання дії, якщо вони стоять одразу після присудка або в абсолютному кінці речення Пішов козак сумуючи, нікого не кинув… (Т.Шевченко). Деякий час усі сиділи задумавшись. (О.Гончар) 5. Дієприслівником зворотом, тісно пов’язаним за змістом із присудком: Цю гімнастичну вправу виконують лежачи на килимі 6. Дієприслівником зворотом фразеологічного типу: Дівчина все ще стоїть заломивши руки 3. Дієприслівником зворотом, який складається із дієприслівника і сполучного слова: Він з радістю покинув місто, живучи в якому натерпівся стільки лиха 2. Дієприслівником зворотом чи одиничним дієприслівником, підсиленим часткою і: І працюючи він увесь час озирався по боках

1. Узгоджене означення після означуваного слова можуть відокремлюватися і не відокремлюватися: Жах, німий, холодний, до світанку гримів прикладами на ґанку… (А.Малишко). Навкруги, мов дніпрові круті береги, стіни жител червоні і сірі. (П.Воронько) 2. Неузгоджене означення, які відносяться до загальних іменників можуть відокремлюватися і не відокремлюватися: Прибували з моря рибалки, стали виходити на берег, у своїх зюйдвестках, у важких рибальських чоботях (О.Гончар). Вагони обліпили фронтовики в сірих шинелях, фуфайках, гімнастерках (О.Десняк) 3. Неузгоджене означення, виражені інфінітивом, відокремлюються лише в тому випадку, коли перед ними можна поставити слова а саме: Взагалі він має дивну властивість – [а саме] зникати при очах, ставати зовсім не помітним і ніколи нікому не заважати (О.Гончар) 4. Відокремлення обставини, виражених прислівниками та іменниками з прийменниками, зумовлене стилістичними завданнями: а) обставини часу: Звідси, особливо вночі, в усій своїй величі й красі виступає … мальовничий Київ (Яків Баш). б) обставини способу дії: Два метелики білих, один за другим, злітають звідкись на тихі трави… (М.Коцюбинський). в) обставини місця: Стіни, від підлоги до стелі, завішані були безліччю картин… (Л.Дмитерко). г) обставини причини: Роту, за традицією, ще й досі багато хто називав ротою Брянського. (О.Гончар)

У щастя людського два рівних є крила [а саме]: троянди й виноград, красиве і корисне. (М.Рильський). – відокремлені однорідні пояснюючі підмети Тут, [а саме] на сороковому поверсі корабля-велетня, жартувати було якось не до речі. (Ю.Бедзик) – відокремлена пояснююча обставина Листатий чауш, або „волове око”, буйно розрісся цієї весни. (О.Гончар). – відокремлений пояснювальний підмет Хамелеон, тобто деревна ящірка Африки, добре пристосований до життя на деревах. (З посібн.) – відокремлений пояснювальний підмет а саме тобто Можна вставити ВПЧР означення обставина додаток прикладка П ідмет присудок а саме тобто цебто, або, чи, інакше, зокрема і подібні Можуть приєднуватися ВПЧР означення обставина додаток прикладка П ідмет присудок

В минуле, назад, повороту нема! (А.Малишко). Тут, у лісі на поляні, квіти бавились рум’яні. (В.Симоненко). Отам, за скиртами, повз верби, я знаю стежечку в село. (О.Ольжич). Ой там моє серце – на нивах, полях. (К.Білиловський) Тоді, восени, майже в кожній хаті жили перепели. (О.Гончар). Восени, перед відлітом у вирій, тривожиться й табунами збирається птаство (М.Стельмах). ВІДОКРЕМЛЕНА УТОЧНЮВАЛЬНА ОБСТАВИНА Було чудове – київське – весняне надвечір’я. (Ю.Смолич). ВІДОКРЕМЛЕНЕ УТОЧНЮВАЛЬНЕ ОЗНАЧЕННЯ