ПОНЯТТЯ ПРО ВІДОКРЕМЛЕННЯВІДОКРЕМЛЕНИМИ називаються члени речення, які мають особливе смислове навантаження. Містять в собі додаткове повідомлення. Відокремленими можуть бути тільки ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. В усному мовленні вирізняються паузою, на письмі виділяються комами, рідше тире.
Пригадаймо: Означення – другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?Означення виражене такими частинами мови, які здатні змінювати рід, число, відмінок відповідно іменника, з яким сполучаються. Означення виражене такими частинами мови, які не підлаштовуються під граматичну форму іменника, з яким сполучаються.
Узгоджене означення Виражене: Прикметником Козака (ч.р., одн., Р.в.) сміливого (ч.р., одн., Р.в.) З квітами (мн., О.в.) запашними (мн., О.в.)2. Дієприкметником Дівчина (ж.р., одн., Н.в.) засмучена (ж.р., одн., Н.в.)3. Деякими займенниками: Біля хати (ж.р., одн., Р.в.) - кожної, нашої (ж.р., одн., Р.в.) 4. Порядковими числівниками: Біля хати (ж.р., одн., Р.в.) першої, другої (ж.р., одн., Р.в.)
ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯУЗГОДЖЕНІНЕУЗГОДЖЕНІПРИКМЕТНИКОМ: Батько, веселий та дужий, сидів на кормі. ВИРАЖАЮТЬСЯ: ДІЄПРИКМЕТНИКОМ: Обігріте й нагодоване, пташеня затріпотіло крильцями. ДІЄПРИКМЕТНИКОВИМ ЗВОРОТОМ: Озеро, оточене густими кущами, було не широке, а довге. ІНФІНІТИВОМЦе вже звичка була така – поговорити.ІМЕННИКОМ З ПРИЙМЕННИКОМУ червоному платті в горошок, весело крокувала вулицею Ліда.
Для відокремлення ВАЖЛИВО:1. Чим виражене означення - прикметник, - дієприкметник, - дієприкметниковий зворот, - іменник у непрямих відмінках, - інфінітив2. Кількість означень (одне, кілька)3. Чим виражене означуване слово (іменником чи займенником)4. Місце означення щодо означуваного слова (перед ним, після чи віддалене)
Пригадаймо: , залитий сонячним теплом, поволі згасав. Відокремлене означення «залитий сонячним теплом» виражене дієприкметниковим зворотом: Залитий - дієприкметник (бо відповідає на питання прикметника (який?), але утворений від дієслова – залити)Дієприкметник залитий має при собі залежні слова (залитий (чим?) теплом (яким?) сонячним) – тож це дієприкметниковий зворот. Слово «день» – означуване слово, бо означення (залитий сонячним теплом) вказує на його ознаку і від нього ж залежить: День (який?) залитий сонячним теплом. День
Правило № 2. Заквітчані яскравими вінками дівчата йшли до річки. АЛЕ: 1) : Заклопотана хатніми справами , Катря не помітила (чому?), що вже вечір. Не помітила (чому?), бо була заклопотана хатніми справами НЕ ВІДОКРЕМЛЮЄМО дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом (ОС - іменник) ВІДОКРЕМЛЮЄМО,якщо дієприкметниковий зворот перед означуваним словом і має обставинний відтінок (чому? з якої причини?)Дієприкметниковий зворот ОС
Правило № 3 , заквітчані яскравими вінками , йшли до річки. Заквітчані яскравими вінками , йшли до річки. ВІДОКРЕМЛЮЄМО ЗАВЖДИ ,якщо при дієприкметниковому звороті означуване слово – ОСОБОВИЙ ЗАЙМЕННИК (в препозиції і постпозиції !!!)Вонивони. Особові займенники:я, ти, ми, ви, він, вона, воно. вони
Нарешті розщедрилось тепле сонце, усміхнене, яскраве. АЛЕ: Нарешті розщедрилось сонце, усміхнене, яскраве. Або: Нарешті розщедрилось сонце усміхнене, яскраве. Правило № 1. ВІДОКРЕМЛЮЄМО означення (прикметники), що стоять після означуваного слова-іменника, перед яким уже є прикметник. ВІДОКРЕМЛЮЄМО означення (прикметники), що стоять після означуваного слова-іменника, перед яким уже є прикметник. Якщо означення перед означуваним словом відсутнє, то відокремлюємо за бажанням автора
Вона, стримана й чемна, була дуже вродливою з лиця. Стримана й чемна, вона була дуже вродливою з лиця. Стримана й чемна, була вона дуже вродливою з лиця. Зорі спадали з неба, білі й непрозорі. Правило № 2. ВІДОКРЕМЛЮЄМО означення (прикметники), що стоять як після так і перед означуваним словом- особовим займенником . ВІДОКРЕМЛЮЄМО означення (прикметник), віддалене іншими словами від означуваного слова
Неузгоджене означення. ВираженеІМЕННИКОМ З ПРИЙМЕННИКОМУ червоному платті в горошок, весело крокувала вулицею Ліда.відокремлюємо. ЗАВЖДИВираженеІНФІНІТИВОМВІДОКРЕМЛЮЄМОТИРЕНЕВІДОКРЕМЛЮЄМОЯкщо перед означенням (інфінітивом) можна поставитиа саме: Це вже звичка в мене така – поговорити. Якщо перед означенням (інфінітивом) НЕ можна поставитиа саме: Стала наближатися година вирушати в дорогу.
Дослідження-трансформація1). Трансформувати речення так, щоб виділені означення виконували роль відокремлених. Визначити спосіб їх вираження. Вільний і винахідливий козак Степан жив у містечку Городище Обабіч уторованої дороги громадилися стрімкі й неприступні вершини. Графу Потоцькому захотілося створити в Карпівці небачене у світі неповторне, незвичайне, казкове диво. В уяві стояв безборонний, з величезними кулачищами полонений січовий стрілець. Холодне й голодне дитя було відгороджене від усіх важкими стінами глухоти й німоти.2). Перебудуйте речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими. Скована морозом земля покрилася білим снігом. Замазане зелено-бурими хмарами високе небо припало до землі. На прикритих снігом ланах де-не-де бовваніє почорнілий бур’ян. Обставлені очеретами соломи хутори видніються здалеку.
Зразок 1: Був у Романовім садку повитий особливою таємничістю куток. Міркуємо:повитий особливою таємничістю – дієприкметниковий зворот; куток – означуване слово – іменник. (правило- слайди 15, 16)!!! Щоб означення стало відокремленим, міняємо місцями: зворот ставимо після означуваного слова. Перебудовуємо: Був у Романовім садку куток, повитий особливою таємничістю.
Зразок 2: Суворе й мовчазне місто спить. Перебудовуємо: Місто, суворе й мовчазне, спить. Міркуємо: Суворе, мовчазне – прикметники ; місто – означуване слово – іменник. (правило- слайд 20)!!! Щоб означення стало відокремленим, міняємо місцями: прикметники ставимо після означуваного слова. В цьому реченні коми за бажанням автора.