ФРУКТОВЕ МОРОЗИВОБільше 100 років тому американський підліток Френк Епперсон в 11-річному віці винайшов фруктовий лід на паличці. Саме відкриття відбулося випадково: ввечері хлопчик через забудькуватість залишив сік на вулиці. Вранці в склянці виявилося фруктове морозиво, яке дуже сподобалося друзям і рідним Френка. Коли йому виповнилося 29 років, він запатентував свій винахід. Через 2 роки, в 1925 році, морозиво продавали по всій Америці. Його ціна була дуже низькою, всього 1 цент, а асортимент постійно розширювався.
ШРИФТ БРАЙЛЯРельєфно-точковий тактильний шрифт, призначений для письма і читання незрячими людьми, розробив французький підліток – 15-річний син чоботаря Луї Брайль. Хлопчик був сліпий із 3-річного віку, а за основу свого шрифту взяв «нічний шрифт» капітана артилерії Шарля Барбьє, який використовувався військовими того часу для читання донесень в темряві.
ПРИСТРІЙ ДЛЯ СЛАБОЧУЮЧИХЩе одне творіння підлітка, який спробував спростити життя особливих людей. Одного разу 14-річний Джон Кон притулився зубами до гітари … Після пережитих відчуттів він створив пристрій, який перетворює звукові хвилі на тактильні відчуття. Тепер люди із вадами слуху можуть насолоджуватися музикою!КАЛЬКУЛЯТОРУ 1642 році підліток Блез Паскаль вирішив допомогти своєму батьку – податковому інспектору і почав створювати рахувальну машину. І вже через три роки він створив робочий прототип калькулятора.
ГУМКА (ЛАСТИК)Ластик (стиральна гумка) – канцелярські приладдя, яка використовується для видалення записів олівцем з паперу та інших поверхонь, призначених для письма. Дане геніальне відкриття зробив англієць Джон Прістлі, який був першим, хто запропонував своїм знайомим використовувати шматочки натурального каучуку, щоб стирати записи, зроблені олівцем або чорнилом. Трохи пізніше цей спосіб швидко набув широкого застосування і популярність. Датується цей винахід 1770 роком. Фабрики з виробництва ластиков з’явилися приблизно в кінці XIX століття . С тих давніх пір змінилися склад, і форма, і колір. Як же стирають гумки? Під час тертя гумою по папері, на якій щось написано, шматочки графіту поступово стираються з паперу та прилипають до поверхні гумки, яка теж стирається дрібними шматочками. В результаті цього процесу поверхня очищається від напису, а у гумки стирається використаний шар.
ЛІНІЙКАЛінійка — найпростіший вимірювальний інструмент, який являє собою пластину, у якій як мінімум одна з сторін пряма. Зазвичай лінійка має нанесені поділки, кратні одиниці вимірювання довжини (сантиметр, дюйм), що використовуються для вимірювання відстаней. Лінійками (гладкими обструганими дощечками) користувалися ще стародавні єгиптяни при будівництві своїх пірамід. При розкопках Помпеї археологи знаходили обстругані дощечки, за допомогою яких античні архітектори виконували свої креслення. В Середньовіччі німецькі монахи для розмітки ліній на аркушах пергаменту користувались тонкими свинцевими пластинками. З 1792 року за рішенням Паризької академії наук за одиницю довжини був прийнятий метр. Так з’явилися лінійки з діленнями. Не кожне дерево брали для виготовлення лінійки, використовувалась в основному груша. Сучасні лінійки виготовляються не тільки з дерева, а й з пластмаси і сталі.
ФЛОМАСТЕРИ Фломастер був відомий ще в Давньому Єгипті (!). Він був знайдений в гробниці Тутанхамона і мав досить таки складну конструкцію - ручка з міді зі свинцевою трубочкою всередині. У цій трубочці знаходилась тростинка заповнена чорнилом. Заново «створили» фломастер в 1960 роках в Японії. Саме тоді в продаж надійшли різнокольорові фломастери.
ГЛОБУСПершу модель глобусу під назвою «Яблуко Землі» створив видатний німецький мандрівник і географ на ім’я Мартін Бехайм. Діаметр цієї кулі був цілих 54 сантиметри. Тогочасний глобус відображав всі тогочасні уявлення про світ (всі відомі материки до відкриття Нового Світу). На цьому глобусі повністю відсутня будь яка земля між Європою та островами Азії, але є дуже багато легендарних островів. На сьогоднішній день глобус німецького вченого і мандрівника зберігається у німецькому музеї, котрий знаходиться у місті Ньрнберг. Зараз глобус представляє виключно історичну та географічну цінність. Глобус від давніх часів до сьогодення
ЦИРКУЛЬЦиркуль- (от лат. circulus - круг), креслярський інструмент для креслення кіл або дуг та перенесення розмірів на креслення. Також застосовується для точного вимірювання відстаней, зокрема на географічних картах. Міфи Стародавньої Греції стверджують, що циркуль винайшов Талос, племінник Дедала. Талос поєднав два однакових по довжині стрижня та змайстрував пристрій, який може креслити ідеальне коло. Циркулю близько трьох тисячоліть. Самому давньому, що дійшов до нас, залізному, 2 тис. років. Його знайшли у Франції під час розкопок стародавньогу кургану. Багато бронзовых циркулів знайшли під попелом, який засипав Давньогрецьке місто Помпеї. За століття конструкція циркуля мало змінилася. Бронзові циркулі, які знайшли під попелом Помпеї
ЩОДЕННИКЦей важливий документ шкільного навчання вперше з’явився на рубежі XIX-XX століть. Першими його стали використовувати гімназисти земських шкіл в Російській імперії. Цікавий момент: в країнах Європи і США шкільних щоденників тоді не було, втім, вони і зараз там не особливо розповсюджені. Перші шкільні щоденники мали безліч різних цікавих відомостей: прапори різних держав, календар з церковними святами і постами, список поширених в той час хвороб і методів їх лікування, і навіть цілий розділ, присвячений імператорській, царській сім’ї. З нього ж можна було дізнатися і багато різних даних про власника, аж до розміру його взуття, зросту і улюбленого письменника, якщо такий був. Там же містився графік чергувань по класу.
ЗОШИТ От, наприклад, на Русі шкільні зошити з’явилися в ХІ столітті. Там словом «зошит» книжники називали зшиті разом чотири листи пергаменту. Найстаріші шкільні «зошити» було знайдено в Новгороді під час археологічних розкопок. Однак до сучасних їм ще дуже далеко. Тоді це був не папір, а пергамент із тонко виробленої телячої шкіри. Згодом на зміну восковим і грифельним дощечкам прийшли паперові зошити. Це були складені вчетверо листи та обкладинка. Саме через таку структуру і з’явилася російська назва «тетрадь», адже латиною «тетрадос» означає «четверта частина». Походження української назви зрозуміле – від способу скріплення – зшивання.