Температура в центрі нашої планети не перевищує +5000 °С. Вважається, що у внутрішній частині ядра речовина перебуває в розплавленому рухомому стані. Через це внаслідок обертання Землі тут виникає електричний струм, що створює магнітне поле Землі. Зовнішня частина ядра, на думку вчених, тверда.
Внутрішні оболонки Землі мають різний речовинний склад. Це пов’язують із сильним розплавленням первинної речовини молодої Землі. Вважається, що при цьому важкі елементи (наприклад, залізо, нікель) опускалися вглиб планети й утворили ядро, а відносно легкі (наприклад, кремній, алюміній) піднімалися й утворили земну кору.
поверхня Мохоровичича. Пове́рхня Мохоровичи́ча — границя розділу (складна перехідна зона) між земною корою та верхньою мантією Землі, що виявляється за стрибкоподібним збільшенням швидкості проходження поздовжніх сейсмічних хвиль від 6,7 — 7,6 до 7,9 — 8,2 км/с, поперечних з 3,6 — 4,2 до 4,4 — 4,7 км/с. Глибина залягання поверхні Мохоровичича — від 25-90 км під континентами та 7-10 км під океанами.
Товщина земної кори коливається: під рівнинами вона становить 30—35 км, у гірських регіонах — 50—75 км, а в межах западин морів та океанів — від 5 до 10 км. Верхня частина земної кори складається переважно з осадових порід. Під нею (тільки під континентами) розташований гранітний шар, ще нижче й під океанами залягають базальти. гранітбазальт
ВИСНОВКИЗемля має складну внутрішню будову, вивчення якої ще не завершене. Літосфера (земна кора) — верхня тверда оболонка Землі, де розташоване геологічне середовище людства — верхня частина літосфери, гірські породи й поверхня якої перебувають під безпосереднім впливом господарської діяльності людини. Його слід використовувати ощадливо й раціонально. Мінеральні ресурси (вичерпні — такі, що не відновлюються) є національним надбанням кожної країни.