Презентація "Я так люблю веселий сміх"

Заняття гуртка “Історичне краєзнавство” ”Я так люблю здоровий сміх” (Видатні особистості рідного краю)

Мета роботи: Докладніше вивчити життєвий шлях та творчість Павла Прокоповича Глазового. Довести влучність та актуальність творів Глазового. Показати, яке місце займає Павло Прокопович в українській літературі та становленні національної свідомості.

Епіграф Я так люблю здоровий сміх, Переливаю в слово радість, Яку в душі своїй зберіг. І я щасливий, що пищу Хорошим людям на потіху. Ловлю в очах іскринки сміху І довго в серці їх ношу. Павло Глазовий

Павло Прокопович Глазовий

Павло Глазовий - найулюбленіший український "сміхотерапевт" останнього півстоліття. Його твори запалюють радісним клекотанням і юні, й дорослі серця, підбадьорюють у найскладніші хвилини безнадії. Його гумористичні та сатиричні вірші, особливо народні усмішки, знають мільйони українців по обидва боки Дніпра. Життя письменника було сповнене болю за рідну землю, її природу, мову, історію, мистецтво…

Біографія Павла Прокоповича Глазового

Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватці Казанківського району, Миколаївської області, в родині хлібороба. Після закінчення педагогічної школи у 1940 р. був призваний служити в армії. Після війни П.П. Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня . 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького.

Співпрацював з журналом "Перець" Глазовий прийшов працювати у "Перець", і вже через два роки став заступником головного редактора. Відтоді популярність Глазового стала такою, що варто лише назвати це ім'я - і людина усміхнеться. Згодом став заступником головного редактора журналу «Мистецтво».

Творчий шлях

Збірки Павла Прокоповича Глазового Перша гумористична збірка П.П.Глазового “Великі цяці”(1956). “Карикатури з натури” (1963), “Коротко і ясно” (1965), “Щоб вам весело було” (1967), “Мініатюри та гуморески” (1968), “Куміада” (1969), “Усмішки (1971), “Смійтесь, друзі, на здоров`я (1973). “Байки та усмішки” (1975), “Весела розмова”(1979), “Хай вам буде весело” (1981), “Сміхологія” (1982), “Пушок і Дружок” (1957) “Старі друзі” (1959) “Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника” (1958) “Іванець-Бігунець” (1963), “Як сторінка, то й картинка” (1964), “Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу” (1965), “Перченя” (1966). “Вибрані усмішки” (1992), “Веселий світ і Чорна книга” (1996), “Сміхослов” (1997).

Творчі досягнення У 1968 р. був прийнятий у Спілку письменників. За внесок П.П.Глазового в українську літературу відзначений орденом “За заслуги” (1997). Лауреат премії ім. Остапа Вишні 1988 року за книжку “Сміхологія”. Перший лауреат премії ім. Петра Сагайдачного 1996 р

Сміхологія

Особливості творів Павла Глазового

Життя ж - вогонь. У тім вогні Серця людські палають, А сміху іскорки ясні Над полум'ям літають: Смішні пригоди і слова, Події та картини. Я сам згоряю у вогні Й збираю ті іскрини. Якби не міг збирати я Веселого й смішного, Давно розпалась би душа Під тягарем страшного.

Особливості творів П. П. Глазового створив строкату й різноманітну галерею персонажів; чимало байок та мініатюр мають риси народного анекдоту; часто звертається до контрастів між минулим і сучасним; у кожній байці своєрідна мораль: мораль-порада, мораль-афоризм, мораль-повчання, мораль-жарт.

Подекуди критики звинувачують П.П.Глазового у надмірному використанні вульгаризмів та русизмів. підтекст, подвійне сприйняття, внутрішня іронія; гумор – доброзичливий, веселодайний, байкам притаманні дотепність й влучність; джерелами творчості гумориста є скарби живої мови, іскристі перлини народної мудрості.

Суспільна праця Він постійно співпрацював з "Перцем", "Мистецтвом", згодом зі "Столицею", "Персоналом", нашою "Хатою". Він був другом Міжнародного доброчинного фонду "Українська хата". Його книги вийшли мільйонними накладами... Нещодавно побачив світ його аудіоальбом з двох касет "Гуморески“.

Нагороди Він мав бойові нагороди фронтовика, високі державні відзнаки України, удостоєний почесного звання "Заслужений діяч мистецтв України". Але найбільшою нагородою була для нього любов і повага мільйонів шанувальників веселого слова.

Велика втрата Сумно... Опівдні, 29 жовтня 2004 році, не стало Павла Глазового - Людини, Поета, Громадянина... Фронтовика, що пройшов важкими дорогами війни, залишився жити, щоб приносити радість людям.

Висновки Павло Прокопович Глазовий – один з найбільш значущих сатириків України. Твори гумориста не лише розважають народ, а й викривають усі вади суспільства, що доводить їх актуальність. П. П. Глазовий створив новий тип гуморесок, вніс певну жанрову специфіку.