Презентація з історії України на тему:"Початок радянсько-німецької війни. Окупація України військами Німеччини та її союзників(Частина ІІ)"

Початок радянсько-німецької війни. Окупація України військами Німеччини та її союзників(Частина ІІ).

3. Чому для мобілізації суспільства на боротьбу з нацистами влада вкотре вдалася до репресивних заходів. З початком війни розпочалося здійснення мобілізаційних заходів. У червні 1941 р. було створено комісію, що опікувалася евакуацією людей і майна. Ресурси України вивозили на Схід. У Росію та райони Середньої Азії було евакуйовано 3,5 млн громадян (переважно робітників і службовців зі Східної України). Обладнання 550 найбільших українських промислових підприємств вивезли на Схід,, а також 3 млн голів худоби, майно колгоспів і радгоспів, вищі навчальні заклади, училища, частково - експозиції музеїв. Те, що не можна було евакуювати у східні райони СРСР, підлягало знищенню. Уже через тиждень після початку війни більшість підприємств виконували замовлення фронту: випускали або ремонтували танки, бронепотяги, міномети. Робітників, селян і службовців закріпили за їхніми робочими місцями, відпустки заборонялися. За самовільне залишення підприємства в робочий час працівників оголошували дезертирами і засуджували на строк від 5 до 8 років.

До перебудови економіки було залучено все працездатне населення. На селі за складних умов збирали врожай і виконували державні поставки. Переважну більшість чоловіків мобілізували на фронт, і робота лягла на плечі селянок, які годували і армію, і країну. Жінки й дівчата ставали трактористками і комбайнерками. У перше воєнне літо селянам вдалося зробити те, що в мирний час видавалося неможливим. Адже, попри нестачу робочих рук, темпи збирання хліба в тилових районах у 2-3 рази перевищували довоєнні. Проте самі селяни голодували, бо після здійснення державних поставок і сплати податків зерна майже не залишалося. Ще гіршим було становище в окупованих районах.

.. Цивільне населення на будівництві протитанкових укріплень. 1941 р. Працівники тилу здійснювали щоденний подвиг.

29 червня РНК СРСР направили директиву, яка вимагала швидкої перебудови життя під гаслом «Все для фронту, все для перемоги». Виконавчим органам надавалося право здійснювати переведення робітників на іншу роботу без їхньої згоди. До роботи залучалися пенсіонери, жінки, діти. Продовольство серед робітників і службовців розподілялося за картками. Робітники отримували від 500 г до 1,2 кг хліба на добу (хліб був основним продуктом харчування), службовці - від 400 до 500 г, а діти й утриманці - по 300-400 г. У вересні 1941 р. Сталін видав таємний наказ про створення у прифронтовому тилу загороджувальних загонів із військ НКВС. Вони мали завдання кулеметним вогнем зупиняти військові частини чи групи військовослужбовців, що відступали. У липні 1942 р. Сталін вдався до ще суворіших заходів, видавши наказ, відомий як «Ні кроку назад!». Наголос у ньому робився на репресивних заходах проти бійців і командирів. Наказ забов’язував штрафні роти й батальйони, загороджувальні загони у разі відступу розстрілювати на місці «панікерів і боягузів». Ці заходи часом призводили до безглуздої загибелі цілих підрозділів, частин і з’єднань, бо командири не мали права відводити їх без дозволу з метою маневру, перегрупування тощо. Невідомо також, скільки людей було знищено загороджувальними загонами. Ці втрати списувалися як військові, тобто на німців.

Німці забрали в полон батьків цих дітей, а також зруйнували їхній будинок, 1942 р.

4. Чим визначалася діяльність націоналістичних організацій? Ви вже знаєте, що ОУН була єдиною організованою структурою, яка відносно мало постраждала від радянізації західноукраїнських земель, а також і те, що напередодні окупації Польщі німецькими й радянськими військами націоналістичний рух розколовся. Перед радянсько-німецькою війною обидві ОУН організували «похідні групи» (2-2,5 тис. осіб), які мали просуватися за лінією фронту і створювати українську адміністрацію на всіх українських етнічних землях. Маючи інформацію про підготовку Німеччини до війни, керівники ОУН(б) у Кракові з березня 1941 р. налагодили контакти з Вермахтом і абвером, сподіваючись, що Німеччина надасть їм допомогу в створені української армії. Навесні 1941 р. німецькі спецслужби сформували з добровольців з’єднання під назвою «Легіон українських націоналістів». Легіон цей поділили на два батальйони - «Нахтігаль» і «Роланд». Особовий склад був одягнутий в уніформу Вермахту. Бандерівці поставили вимогу, щоб їх не кидали проти військових з»єднань СРСР, оскільки воювати проти своїх, вони не будуть. Командування Вермахту мало намір залучати українські частини до каральних дій, спрямованих насамперед проти поляків і євреїв.

Рій вояків «Нахтіґалю»

30 червня 1941 р. за підтримки «Нахтігаля» ОУН(б) проголосила у щойно захопленому німцями Львові Акт відновлення Української держави. Уряд очолив один із найближчих соратників Бандери - Ярослав Стецько. Керівництво Третього райху розцінило цю подію як зухвалий виклик Німеччині, С. Бандеру та його найближчих соратників було ув’язнено. Будь-яка політична діяльність націоналістів заборонялася. На знак протесту військові формування «Нахтігаль» і «Роланд» відмовилися від виконання військової служби, і невдовзі німці їх розформували. Львів'яни в очікуванні проголошення Акту відновлення державності, 30 червня 1941 року.

Акт відновлення Української Держави було проголошено з балкону будинку товариства «Просвіта» у Львові (Площа Ринок, 10). На башті Князівської гори було піднято національний прапор. Львівська радіостанція повідомила про Акт населення України і передала благословення митрополита Андрея Шептицького з цієї нагоди. Ярослав Стецько, Голова Українського Державного Правління

Улітку 1941 р. Tарас Боровець (Тарас Бульба) сформував на Поліссі та Во­лині загони «Поліська Січ». Він мав підтримку уряду УНР у вигнанні, який пе­ребував у Варшаві. Тарас Боровець уважав, що згодом партизанська армія, яку назвав Українською повстанською (УПА), має перетворитися на регулярну армію майбутньої української держави (УНР), і не бажав об’єднуватися з оунівцями. Бульбівці боролися одночасно проти німецьких гарнізонів і радянських партизанів, але не виявляли великої активності. ОУН(б), збагнувши, що Німеччина розглядає Україну лише як колонію, по­чала створювати власні збройні сили - Українську повстанську армію (УПА). До цих збройних сил були включені (здебільшого силоміць) формування Т. Бульби (Боровця) і ОУН(м)Водночас ОУН прагнула за допомогою «похідних груп», що складалися з досвідчених організаторів і пропагандистів, поширити свій вплив на східні й південні області, розгорнути мережу оунівського підпілля у Києві, Сумах, Жи­томирі, Полтаві та інших містах. Саме учасників націоналістичного підпілля гестапівці називали «українським рухом Опору»

Повстанці в Карпатах

Тарас Боровець (псевдо Тарас Бульба)На початку липня 1941 р. створив партизанські загони «Поліська Січ», що проіснували до середини листопада 1941 р. Узимку 1942 р. таємно від німців відновив «Поліську Січ», назвавши її Українською повстанською армією. Після конфлікту з ОУН(б) улітку 1943 р. дав цим загонам назву «Українська народно-революційна армія» (УНРА). У листопаді 1943 р. заарештований німцями і відправлений до Заксенхаузена. Звільнений у серпні 1944 р. З 1948 р. - в еміграції у Канаді. Автор спогадів «Армія без держави». Отаман Поліської Січі, 2 вересня 1941 року

Уривок із праці сучасного українського історика Івана Патриляка. Значення проголошення відновлення української державності Актом 30 червня 1941 р.«По-перше, це змусило нацистів ще на початку окупації частково виявити свої справжні колонізаційні плани щодо окупованих земель на Сході, що розвіяло у значної частини українських політиків ілюзії про визвольну місію гітлерівських армій. По-друге, проголошення, а потім відважне відстоювання незалежницької декларації дало ОУН(б) морально-політичну перевагу для того, аби очолити національний рух Опору. Актом 30 червня ще на початку війни було задекларовано бажання активної частини українського народу перетворити свою Батьківщину на суб'єкт міжнародної політики, а не лише на "мовчазне" поле бою чужих армій». Чи погоджуєтеся з міркуваннями вченого? Відповідь обґрунтуйте. У чому він вбачає історичне значення Акта 30 червня 1941 р.? На що розраховували очільники фракції ОУН(б), ухвалюючи Акт відновлення Української держави?

Повстанці на відпочинку Чернігівщина

Словник. Колабораціоні́зм —у широкому сенсі — співпраця населення або громадян держави з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі чи її союзників. Абвéр — орган армійської розвідки та контррозвідки Німеччини у 1928–1945 рр.«Немає правових підстав тлумачити як "чорну зраду" порозуміння оунівського керівництва з нацистськими ватажками (йдеться про співпрацю ОУН і Вермахту, зокрема про створення батальйонів "Нахтігаль" і "Роланд". - Авт.). Адже оунівці не присягали на вірність радянській владі. Питання ж про те, чи зраджували вони свій народ, йдучи в ім'я своїх ідей на союз із "Третім райхом", такою ж мірою стосується Сталіна з Молотовим» (М. Коваль). 2. «Незважаючи на співпрацю Т. Бульби-Боровця в 1941 р. з окупаційними військами, його не варто звинува­чувати в колабораціонізмі, як це постійно робили у своїх публікаціях радянські автори. Сам термін "колабораціонізм" означає відносини двох сторін, коли одна сторона служить іншій усупереч інтересам свого народу і батьківщини. Т. Бульба-Боровець був громадянином Поль­ської держави, хоча й боровся проти неї ще з юнацьких років. Встановлену в Західній Україні в 1939 р. радянську владу він не визнавав» (С. Кульчицький)

Правда чи вигадка ?Тарас Бульба Боровець є організатром УПА. Сталін наказав загороджувальним загонам у разі відступу частин червоної армії розстрілювати на місці «панікерів і боягузів». За самовільне залишення підприємства в робочий час працівників звільняли з роботи. Проголошення Акту відновлення української державності у Львові відбулося 30 червня 1942 р

Правда чи вигадка ?5)«Поліську січ» створив Тарас Бульба Боровець .6) Через нестачу робочих рук, темпи збирання хліба в тилових районах у 2-3 рази знизилися порівняно з довоєнними. 7)ОУН прагнула за допомогою «похідних груп», що складалися з досвідчених організаторів і пропагандистів, поширити свій вплив на східні й південні області.8)УПА було створено у 1940 р.

Дякую за увагу. Презентацію створила Гірна У. Є.

Список використаної літератури.Історія України : підручник для 10 класу : В. С. Власов, С. В. Кульчицький .-Київ: ЛТД,2018. Матеріали зі сайту Українського інституту національної пам'яті. https://uinp.gov.ua/Матеріали з загальнодоступної вільної багатомовної онлайн-енциклопедії-Вікіпедії. Фото, плакати,карикатури з всесвітної системи сполучених комп'ютерних мереж інтернет, що заходяться у вільному доступі.