Третій рік роботи з дитячою книжкою в системі позакласного читання – це продовження початого в другому класі до основного етапу навчання, але на якісно новому рівні.
Психологи стверджують, що діти нічого не хочуть відкладати на потім. Вони бажають жити, а не готуватися до життя. Їхні інтелектуальні потреби мають задовольнятися негайно.
Саме позакласне читання дає дітям таку можливість. Педагогічний процес сприяє формуванню у дитини почуття власної винятковості під час пошуків і створення творчих дій.
Третій рік роботи з дитячою книжкою в системі позакласного читання – це продовження початого в другому класі до основного етапу навчання, але на якісно новому рівні. Психологи стверджують, що діти нічого не хочуть відкладати на потім. Вони бажають жити, а не готуватися до життя. Їхні інтелектуальні потреби мають задовольнятися негайно. Саме позакласне читання дає дітям таку можливість. Педагогічний процес сприяє формуванню у дитини почуття власної винятковості під час пошуків і створення творчих дій.
Уроки позакласного читання мають свої специфічні навчально-виховні цілі , які полягають в тому, щоб: «забезпечити систематичне ознайомлення дітей із широким колом книг, що відповідають їхньому віковому розвиткові; допомогти учням засвоїти загальні особливості та закономірності, за якими групуються книги й упорядковується їх різноманітність; навчити дітей вільно й безпомилково знаходити необхідні книжку, визначати своє коло читання. Іншими словами можна сказати, що головне завдання уроків позакласного читання в початкових класах – це виховання активних читачів шляхом розвитку їхньої читацької самостійності.
У 3 класі вперше ставиться і розв’язується завдання не тільки освоєння дітьми кола доступної літератури, а й формування в школярів читацьких інтересів, тобто уміння читати вибірково, сподіваючись на свої потреби і можливості. Навчальний матеріал до уроків позакласного читання і діяльність з ним повинні створити в учнів передумови для використання книг і уміння читати з метою самоосвіти. І, нарешті, у 3 класі в учнів відпрацьовуються основні звички культури читацької поведінки.
Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Практичне ознайомлення школярів з поняттями «прикнижна анотація», «відомості про письменника» самостійно виділяє у книжці , правильно називає її структурні елементи : титульний аркуш, при книжна анотація, відомості про письменника; пояснює їх призначення; Формування умінь самостійно ознайомлюватися з новою книжкою з опорою на поза текстову інформацію, вміщену на обкладинці, титульному аркуші, у при книжній анотації, передмові тощо самостійно ознайомлюється з новою дитячою книжкою з опорою на зміст обкладинки, титульний аркуш, при книжну анотацію, передмову ; прогнозує її орієнтовний зміст
Формування в учнів умінь самостійно добирати і читати дитячі книжки за темами, рекомендованими вчителем самостійно добирає і читає дитячі книжки на рекомендовану вчителем тему читання; будує зв’язне висловлювання за змістом твору (творів) Формування умінь самостійно орієнтуватись у групі дитячих книжок, розташованих на книжковій виставці висловлюється щодо орієнтовного змісту книжок, їх тематики Формування умінь здійснювати пошук потрібної книжки у відкритому фонді, а також за допомогою інтернет-ресурсів бібліотеки ( з допомогою вчителя) здійснює пошук потрібної книжки у відкритому фонді бібліотеки
Формування умінь складати найпростішу анотацію на прочитану книжку ( усно, з допомогою вчителя) складає найпростішу анотацію на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя) Формування умінь самостійно користуватися довідковою літературою ( дитячими енциклопедіями, словниками тощо) усвідомлює призначення довідкової літератури ; самостійно користується нею для пошуку потрібної інформації, розширення і поповнення своїх знань Розвиток у школярів умінь самостійно читати дитячу періодику. Практичне ознайомлення з поняттями «число журналів», «рік видання», «примірник», «комплект». правильно називає у дитячому журналі число журналів, рік видання; пояснює значення понять «примірник журналу», «комплект», (із допомогою вчителя)
Виховання у школярів культури спілкування під час колективного обговорення прочитаних творів ( умінь слухати думки, міркування однолітків, з повагою ставитися до міркувань, суджень, що не збігаються з власними; бути толерантними під час діалогу, колективної дискусії тощо бере участь у колективному обговоренні змісту самостійно прочитаних книжок : уважно слухає думки, міркування однокласників ; висловлює власні міркування щодо прочитаного; виявляє толерантність, повагу до однолітків під час діалогу, колективної дискусії.
Читацькі інтереси - це наступний ступінь читацької зрілості – ступінь значно серйозніший, який передбачає наявність у читача стійкого інтересу до книжок. Читацькі інтереси – це обов’язково інтереси вибіркові, спрямовані не на книжки взагалі, а на книжки певного роду, які читач виділяє зі всіх інших і віддає їм перевагу перед іншими, тому що відчуває в них особисту потребу, вважаючи їх найбільш придатними для себе – для поповнення своїх знань, для власної діяльності.
«Куточок читача» пам’ятки для учнів «Як знайти потрібну книжку у бібліотеці»; «Як готуватись до уроків позакласного читання»; тему наступного уроку позакласного читання; список рекомендованої літератури до нього; зразки оформлення каталожних карток; словник бібліотечно-бібліографічних термінів.
І. Повідомлення теми і мети уроку (1-2 хв.) ІІ. Актуалізація читацького досвіду школярів (8-10 хв.) робота з виставкою книжок за темою заняття; розгляд та короткий аналіз дитячих ілюстрацій до прочитаних творів; прослухування письмових відгуків про самостійно прочитані книги. ІІІ. Активізація читацького мислення (15-20 хв.) бесіда на основі прочитаних творів (запитання і завдання, спрямовані на розвиток ціннісних орієнтацій учнів та формування вмінь висловлювати власне ставлення до прочитаного; робота над художніми засобами твору); літературні вікторини, ігри, конкурси; підсумок самостійної роботи учнів (оцінювання рівня підготовки учнів до уроку та їх активності під час обговорення прочитаного). Орієнтовна структура основного типу уроку позакласного читання
ІV. Розширення читацького кругозору школярів (5-8 хв.) розповідь учителя про нові книжки та їх авторів; розгляд цих книжок, ознайомлення із зовнішніми та внутрішніми ознаками. V. Підсумкова бесіда (2-3 хв.) VІ. Завдання додому (2-3 хв.) повідомлення теми наступного уроку; ознайомлення із списком рекомендованої літератури за книгою наступного заняття (пропонується декілька, вказується де їх можна знайти); уточнення завдань (коротко розповісти про прочитане, висловити своє ставлення до вчинків персонажів тощо); пропозиції щодо виконання додаткових завдань за бажанням учнів (проілюструвати прочитане, написати відгук, підготувати розповідь про письменника). Примітки: Час проведення вікторин, конкурсів, ігор у структурі уроку може бути змінено (вони можуть проводитися у кінці ІV етапу).
При оцінюванні слід враховувати: 1. Оволодіння програмними вимогами з позакласного читання. 2. Правильність та зацікавленість орієнтації школяра в книжці та книгах, читацький кругозір. 3. Повнота, точність та емоційність висновків та роздумів про прочитане, вміння опиратися при відповіді на текст книги, заволікати ілюстрації та минулий читацький досвід. 4. Кількість та якість самостійного читання. 5. Вміння розбиратися в прочитаному. 6. Суспільна допомога, яку учень приносить як читач (участь у створенні класної бібліотеки, картотеки, книжкових виставок, допомога товаришам при підготовці до уроків позакласного читання та таке інше). Оволодіння технікою читання на уроках позакласного читання не оцінюється - діти повинні це знати.
Підготовка вчителя до проведення уроків позакласного читання І етап Ознайомлення з науково-методичною та психолого-педагогічною літературою з проблем формування навичок читацької самостійності ІІ етап Ознайомлення зі змістом рекомендованої літератури для учнів 1 – 4 класів. Вивчення фондів шкільної та міської бібліотек. Добір творів для позакласного читання.
ІІІ етап Перспективне планування: Тематика уроків позакласного читання. Типи уроків: традиційний (основний) і нетрадиційний (уроки-звіти, інтегровані уроки, уроки-КВК, уроки з використанням інтерактивних методів та інноваційних технологій.) Види уроків: тематичний, жанровий, авторський. ІV етап Складання конспектів уроків (з урахуванням системного підходу та оптимальних психолого-педагогічних умов)
перш ніж читати, визнач про який час (епоху) розкаже ця книжка, а закінчивши читати, встанови, як довго відбувалися описані в книжці події; зверни увагу , де (в якому місці, в якій країні) із ким відбувається все, про що розповідається; використовуючи книжки-довідники та ілюстрації, намагайтеся уявити собі і обставини, і героїв якомога детальніше, конкретно, наочно; Вибираючи книжку, дотримуйся правил :
зразу визначай все незрозуміле, став питання і намагайся знайти на них відповіді самостійно, без сторонньої допомоги; якщо книга великого об’єму, читай її частинами; Закривши книгу, щоразу (навіть прочитавши лише її частину) обдумуй, що запам’яталося, що схвилювало (примусило затамувати подих, злякало, розсердило, вразило, засмутило, викликало радість…) під час читання;
порівняй свої враження від прочитаного сьогодні з тим, що відчув при читанні вчора; повертайся до прочитаного, перечитуй окремі цікаві, важливі місця, позначай їх або виписуй; завершивши читати книжки, ще раз поміркуй на її змістом в цілому, відтвори образи героїв книжки і з’ясуй, чи цікава тобі книжка і чим цікава.
Літературні ігри – це постійний засіб активізації позаурочної діяльності учнів із книжкою. Завдання вчителя – показати види таких ігор, а головне, залучити учнів до самостійного складання подібних ігор за будь-якими прочитаними творами. Третьокласники не тільки ознайомлюються з літературними іграми, як другокласники, а й самі вчаться складати їх.
Літературна вікторина – це складання запитань про події, про діючих осіб, про речі, які в тій чи іншій прочитаній книзі відіграють важливу роль. Літературні загадки – це уривки з прочитаних творів ( діалоги, монологи, пейзажі, вислови, описи, абзаци, рядки), які дають змогу слухачам назвати автора, заголовок твору, персонаж і т.д. Літературний кросворд – складання запитань або літературної загадки, відповідь підказується кількістю заданих букв. Літературний монтаж – складання тематично заданого тексту для декламації з окремих уривків віршованих і прозових творів. Види літературних ігор
Інсценування, драматизація – відтворення окремих діалогів, монологів з творів. Цей вид літературних ігор припускає використання елементів декорації, костюмів і т.д. Парад літературних героїв – створення дітьми на основі самодіяльності елементів костюмів літературних героїв. Конкурси на кращого читця й ілюстратора дитячих книжок. Види літературних ігор
8. Вікторина Г. Тютюнник «Степова казка» Чому кріт наступив на мурашник ? ( Тому, що недобачає) Куди поспішають мурахи ? (Гнізда будувати, землю викосувати нагору, пшеницю тягти з під Куреня в Курінь.) Чому мурах щохвилини стає більше ? ( Бо вони ще тільки прокидаються від зимового сну.) Коли свиснув бабак ? (Бабак свиснув уже хтозна і відколи, ще вчора в полудень.) Який улюблений сніданок, обід і вечеря Крота?(Черв’ячки) Навіщо павуку восьмеро очей ? ( Щоб дивитися одразу у всі боки .)
Що відповів Кріт на слова Павука : «А казав – недобачаєш?» ( «Казав, та не зав’язав, у мене замість очей вуха бачать».) Навіщо кроту домівка на три поверхи ? ( Ховається від вужів, від дощу.) Як Їжачок віддячує людям за харчі ? ( Ловить мишей, пацюків. ) Чому Кріт за всю мандрівку ні разу не розсердився ? ( Я послухав твоєї поради і сказав своєї сердитості : «Мовчи мені! От вона і мовчала».)
Третьокласники ознайомлюються з колом дитячого читання у всьому його обсязі і розмаїтті : тематичному, жанровому, авторському ( художні, науково-художні, науково-популярні книжки українських, зарубіжних письменників обсягом від 16-18 до 150 сторінок основних типів і структур ( книжка-твір, книжка-збірка – авторська, тематична). Якщо і 1-2 класах коло читання учнів складали дитячі книжки, обсяг яких не перевищував 30-40 сторінок, то тепер в активне читання школярів включаються і значно більші за обсягом твори, освоєння яких здійснюється під керівництвом учителя.
№ з\п Тема уроку Зміст уроку УПЧ № 1 Казка – це диво, сповнене краси Людина створила книжку. Структурні елементи книжки : обкладинка, титульний аркуш, при книжна анотація, відомості про письменника, передмова УПЧ № 2 Бібліотечний урок Людина створила книжку УПЧ № 3 Книжки зарубіжних письменників У читальному залі бібліотеки. Як вибрати книжку. Культура поведінки у бібліотеці. Збірки казок Г.К.Андерсена, видані в різні роки УПЧ № 4 Захопливий світ казок братів Грімм та Г.К.Андерсена Вибір книжки за зовнішніми ознаками. Формування культури поведінки в бібліотеці. Розвиток читацької компетентності УПЧ № 5 Коли твір відкриває свої таємниці. Казки зарубіжних письменників. Казки Олександра Пушкіна, Петра Єршова, Захаріаса Топеліуса, Костянтина Ушинського
УПЧ № 6 Прийшла зима біловолоса Сюжет і композиція. Пейзаж, портрет, діалоги як найпростіші елементи композиції твору УПЧ № 7 У кожного є співуча пір’їнка За творами В.О.Сухомлинського УПЧ № 8 Легенди рідного краю Розвиток умінь виділяти в тексті епітети, порівняння, метафори ( без уживань термінів), з’ясувати їх роль у творі УПЧ № 9 Поетична майстерня. Твори українських письменників Розширення і поглиблення знань та умінь учнів про жанрові особливості віршів. Спостереження за мовою віршів УПЧ№ 10 Що прочитати з дитячої періодики ? Формування вміння працювати з дитячим журналом, читати статті, твори різних жанрів сучасних письменників, запам’ятовувати автора і зміст, обговорювати прочитане УПЧ № 11 Пейзажна лірика. Аналіз поезії Л.Забашти «Біле свято зими» Жанрові особливості віршів ( рима, ритм, настрій, методика, уявні картинки)
УПЧ№ 12 Поети дітям. Вірші Л.Костенко, Д.Павличка, І.Світличного, М.Сингаївського Тематика дитячих віршів УПЧ№ 13 Різножанровість творів дитячих письменників. Поняття «жанр». Н.Забіла, А.Костецький, О.Копиленко. Розвиток умінь самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів письменників УПЧ№ 14 Оповідання українських письменників про тебе та твоїх ровесників Формування умінь складати найпростішу анотацію на прочитану книжку ( усно, з допомогою вчителя) УПЧ№ 15 Довідкова література. Користування енциклопедіями, довідниками, інтернетом Формування умінь самостійно користуватися довідковою літературою УПЧ№ 16 Твори різних жанрів (на вибір учителя) Формування в учнів самостійно добирати і читати дитячі книжки за темами, рекомендованими вчителем УПЧ № 17 Науково-пізнавальна література. Сюжет, смислові частини наукового тексту Виховання у школярів культури спілкування під час колективного обговорення прочитаних творів
Упродовж третього року навчання проводиться 17 уроків. Урок від уроку відділений проміжком у два тижні. Такий проміжок дає можливість дітям не тільки вибирати книжку, знайти її на полицях бібліотек, а й прочитати значний за обсягом твір. Організація уроків полягає в тому, що діти за два тижні одержують завдання, де чітко визначена тема читання і спрямованість наступного уроку. Це може бути читання книжок одного письменника ; однієї теми ; одного жанру.
жанровий – це вивчення творів певного жанру : народні казки, літературні казки, оповідання, вірші, байки («Твори українських письменників ХІХ та ХХ сторіччя» Художньо-історичне оповідання В.Бандурака «Козацька дитина»); тематичний – ознайомлення з творами різних авторів та жанрів, але об’єднаними однією темою («Моя країна - Україна»); авторський – передбачає ознайомлення з творчістю одного автора («Вірші краматорського поета Юрія Трофимовича Доценка для дітей»). Існує 3 види уроків позакласного читання