Все навколо зеленіє, Річка ллється і шумить. Тихо-тихо вітер віє, І з травою гомонить. Як тут всидіти у хаті, Коли все живе цвіте, Скрізь дзвенять пташки крилаті, Сяє сонце золоте. (О.Олесь) Про яку пору року говориться у вірші? Як ви дізналися про це? Яку картину до цього вірша ви б намалювали? Чи збігаються ваші міркування із цією картиною? Виберіть із вірша слова, які б стали назвою для картини.
Треба назвати якомога більше кольорів, яких не було взимку, і сказати, який колір першим з'явився у весняній природі. Як ви думаєте, чому весну часто називають блакитною? Яким буває весняне небо? Чому сонечко іноді називають усміхненим? А чи раділи ви першим листочкам? Як ви опишите їхню зелень? Які весняні місяці ви знаєте? А чи відразу до нас приходить весна?
А які ще птахи повертаються до нас весною? Яке завдання стоїть перед вами, коли повертаються птахи? Друга перемога сонця - весняна хвиля. Пробуджуються водойми, звільнення їх від криги. Вода заливає луки і долини, напуває вологою землю. Подивіться як це зобразив у своїй картині художник Куїнджі. А. І. Куїнджі
Я називаю колір, а ви повинні назвати весняну квітку, якій він належить. Білий Синьо - блакитний. Жовтий Знайте, діти, якщо в лісі чи парку знайдете весняні квіти, то помилуйтеся ними, але не рвіть їх. Частина з них занесена до Червоної книги. Якщо їх не оберігати, то вони просто загинуть і наступне покоління не зможе ними милуватися.
БЕСІДА: Чи сподобався вам твір і чому? У якому стилі написано цей твір? А який тип мовлення? А чи був би цей твір таким красивим, якби був написаний іншим стилем? А зараз послухайте оповідання Василя Сухомлинського « ЛІС ВЕСНОЮ». Прокинувся ліс після довгого зимового сну. Розкрилися бруньки на берестках і ліщині, на липі й клені. Маленькі ясно – зелені листочки потяглися до теплого сонечка. Вони пахучі й липкі – весняні. Впаде краплина роси на маленький листочок і тремтить, тремтить. У вітах ще не шелестить. Стиха шумить. То гойдаються листочки, листочок хоче доторкнутися до листочка, але не може. Бринять гілочки, мов чарівна лісова сопілка. Стукає десь по стовбуру дятел, співає вивільга. А що це дзвенить у глибині лісу? Йдемо, дослухаючись до тихого дзвінка. У глибокому яру бачимо струмок. Це він дзвенить. Виходимо на узлісся – перед нами широке поле. А над полем і над лісом – блакитне весняне небо. І біла хмаринка. Тільки дуб спить. Чого ж ти чекаєш, дубе? Мабуть першої грози. Вона розбудить тебе зі сну.
Словник: Річка ллється - тече, біжить, дзюрчить, хлюпає, співає, дзвенить. Вітер з травою гомонить - розмовляє, шепоче, шумить, шелестить. Дзвенять пташки - співають, щебечуть, цвірінькають, заливаються, тьохкають. Сонце золоте - яскраве, ніжне, тепле, весняне, пестливе, лагідне. Весняне небо - чисте, вмите, прозоре, ясне, лагідне. Сонечко усміхнене - передає свій сміх, радість, весняний настрій, природа прокидається і оновлюється. Трава - ясна, прозора, ніжна, несмілива, тендітна. Весняні квіти: підсніжник, конвалія, нарцис, пролісок, барвінок, сон – трава, мати-й-мачуха, кульбабка, калюжниця.