Презентація з українсько мови на тему "Розділові знаки в реченнях з дієприслівниковим зворотом"

Розділові знаки в реченнях з дієприслівниковим зворотом

Я вишию сорочку кольорову Й по білім світі гордо в ній піду. У ній зустріну пору світанкову І щастя світле я у ній знайду. Н. Красоткіна

Закінчи речення«На сьогоднішньому уроці я…»

Цілі й ключові завдання уроку:сформувати поняття про речення з дієприслівниковим зворотом;навчити конструювати речення з дієприслівниковим зворотом, дотримуючись правил пунктуації; розвивати вміння визначати дієприслівникові звороти в реченнях;удосконалювати пунктуаційну грамотність;розвивати логічне мислення, усне й писемне мовлення;розвивати вміння працювати в парах;виховувати любов до Батьківщини, шанобливе ставлення до культурних надбань нашого народу.

Перевірка домашнього завдання

Бліц-опитування. Дієприслівник …Має вид…Суфікси…Дієприслівниковий зворот…Виступає в реченні…Не виділяються комами…Дієприслівниковий зворот написьмі та в усному мовленнівиділяється…

Аналіз мовних явищ на основі тексту Українське вишивання – це не тільки вид рукоділля, який передавався з покоління в покоління. Ручна народна вишивка – це унікальна духовно-матеріальна ознака нашого народу, скарбниця вірувань, звичаїв та обрядів. Слугуючи оберегом, вона впродовж багатьох століть була невід’ємним атрибутом у кожній українській родині. Ручна вишивка має дуже давню історію. Дані археологічних розкопок підтверджують, що вишивання було поширене ще в ІІ столітті до н.е. В Україні налічувалось близько сотні технік вишивання, які відзначаються безмежною фантазією, колоритом, дивують багатством і різноманітністю. У наш час вишивка, переживаючи своє відродження, зазнає великого впливу сучасної культури. Тому художній стиль її помітно змінюється. Багато народних технік забуто, зараз більшість робіт виконується хрестиком та гладдю. Колірна гама на сучасних вишиванках стала дуже яскравою. Українська вишиванка - це свого роду сімейний оберіг для чоловіка та жінки, маючи вдома таку красу, ми отримуємо енергію наших предків, пишаємось минулим та гордо дивимось у майбутнє.

Вправа “Розумне перо”До вишиванки доторкнусь вустами, I чорнобривцiв аромат вдихну. Знов Ваших рук тепло вiдчую, мамо, Сльозу з щоки непрохану змахну… Далеко Ви… I, водночас, Ви – поряд: У злетi птаха, в шелестi трави… Мене хтось боронить вiд зла i горя; Якщо це янгол, то, напевно, - Ви… А. Бабич

ДЗ,=ДЗ,==, ДЗ.=, ДЗ.=, ДЗ.1.2.3. .4. , .5. Робота в парах

Дослідження – трансформація Українці з великою повагою ставляться до свого символу, знали, що вишивка мала охоронне значення. Коли вишивали сорочку, жінки розміщували орнаменти на грудях, біля коміра, на подолі, на рукавах. Одяг матері оберігав від зла, нагадував її тепло й любов, яку вона вкладала у кожен візерунок, коли вишивала вечорами.

Релаксація

Дослідження-характеристика тексту. У давнину на Україні сім'ї були великі, а землі – мало. Часто дівчата ходили на заробітки працюючи в полі тіпаючи чужі коноплі щоб принести гроші на прядиво або й саму рослину. Конопель сіяли зовсім небагато. Вирвані й висушені рослини замочували в річці досить глибоко зв’язавши невеликими сніпками та прив’язавши другий кінець мотузки до дерева що росло на березі. Через кілька днів витягуючи коноплі з води господиня перевіряла чи добре вимокли. Принісши їх у двір розкладали попід плотом щоб майбутні рушники слугували довго добрим людям і чуже око їх «не зурочило». Потім коноплі відбивали, щоб зняти грубу кострицю, і терли на терниці. Робота була брудною, її виконували до морозів. Після Покрови починали працювати з полотном. Жінки ткали рушники тільки в середу, п’ятницю або суботу – так звані жіночі дні. Словничок. Костриця - внутрішня тверда неволокниста частина стебел прядивних рослин. Терниця - знаряддя для тіпання, тертя льону, конопель. Пліт - огорожа

Дослідження-характеристика тексту. У давнину на Україні сім'ї були великі, а землі – мало. Часто дівчата ходили на заробітки, працюючи в полі, тіпаючи чужі коноплі, щоб принести гроші на прядиво або й саму рослину. Конопель сіяли зовсім небагато. Вирвані й висушені рослини замочували в річці досить глибоко, зв’язавши невеликими сніпками та прив’язавши другий кінець мотузки до дерева, що росло на березі. Через кілька днів, витягуючи коноплі з води, господиня перевіряла, чи добре вимокли. Принісши їх у двір, розкладали попід плотом, щоб майбутні рушники слугували довго добрим людям і чуже око їх «не зурочило». Потім коноплі відбивали, щоб зняти грубу кострицю, і терли на терниці. Робота була брудною, її виконували до морозів. Після Покрови починали працювати з полотном. Жінки ткали рушники тільки в середу, п’ятницю або суботу – так звані жіночі дні.

Творче конструювання. Прикрашаючи (що?), повернувшись(звідки?), притулившись (до кого?, до чого?)

Фразеологічна скарбничка. Не шкодуючи сил. Між нами кажучи. Затамувавши подих. Поклавши руку на серце.

Підведення підсумків уроку Колективна робота «Мозковий штурм»Чи здійснилися ваші очікування?Наскільки корисний є вивчений на уроці матеріал і де його можна застосувати?

Завдання додому. Повторити § 16 (теоретичний матеріал)А) Написати твір-мініатюру, використовуючи дієприслівникові звороти й одиничні дієприслівники на тему: «Вишиванка у моєму житті» або «Народні символи України». Б) За підручником вправа 201 або 203

Рефлексія Закінчи речення: Завдяки уроку дізнались про…На цьому уроці навчилися…Найбільший успіх - це…Найбільші труднощі відчули…На наступних заняттях хочу…Настрій на уроці був..